Рішення № 6935930, 30.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.09 р.                     Справа № 26/24                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк

до відповідача: Автогаражного кооперативу “Ракета 3” м.Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26 700,40 грн., індексу інфляції у розмірі 5503,67 грн., 3 % річних у розмірі 1386,01 грн.

за участю представників:

від позивача: Калитвянська С.О. –дов. № 82-09”Д” від 29.12.2008р.,

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці           Донецьких електричних мереж м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Автогаражного кооперативу “Ракета 3” м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26 700,40грн., індексу інфляції у розмірі 5503,67грн., 3 % річних у розмірі 1386,01грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. по справі №26/24 у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м. Донецьк до Автогаражного кооперативу “Ракета 3” м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700,40грн., індексу інфляції у розмірі 5503,67грн., 3 % річних у розмірі 1386,01грн. було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. вказане рішення від 18.12.2008р. по справі №26/24 було залишено без змін.

22.04.2009р. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. скасовані і справа № 26/24 була передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.06.2009р. справа №26/24 передана для розгляду по суті судді М.О.Лейбі.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2009р. слухання справи було призначено на 01.07.2009р. о 13 -30год.

16.07.2009р. позивач на виконання вимог ухвали суду надав пояснення в яких повідомив суду, що у листопаді 2005р. відповідачу був наданий рахунок за спожиту електричну енергію відповідно до звіту про використану електроенергію на суму 355,32грн. в тому числі ПДВ 59,22грн., та відповідач сплатив цю суму платіжним дорученням. В грудні 2005р. відповідачу сума спожитої електричної енергії була розрахована за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Розрахунковим періодом відповідно до п.7 договору №3652 є місяць. Відповідач сплатив цю суму платіжним дорученням.

          Згідно до пункту 6.39 Правил, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Відповідно до додатку №3.1 до договору №3652 затверджено перелік місць установки обліку електричної енергії. В графі 10 цього переліку визначений обсяг електроенергії прийнятий до сплати за розрахунковий період у випадку відсутності показань приладу обліку.

Таким чином, розрахунок за період з 07.12.2005р. по 06.01.2006р. та за період з 07.01.2006р. по 06.02.2006р. шляхом помноження обсягу електроенергії з урахуванням п.6.39 Правил на тариф за електричну електроенергію.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач, 16.07.2009р. надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив та зазначив, що розрахунок за спожиту активну електричну енергію здійснювався відповідачем по показникам приладу обліку з 7 числа по 12 число кожного місяця.

Також у відзиві відповідач посилається на те, що твердження позивача не відповідають дійсності, а також на неможливість гаражного кооперативу спожити електроенергії у такому обсязі.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

29.07.2009р. позивач надав суду пояснення, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

29.07.2009р. сторони звернулися до господарського суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору на 2 місяця, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 2 місяця до 11.10.2009р., у порядку ст.69 ГПК України.

23.09.2009р. позивач надав суду пояснення, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

07.10.2009р. сторони звернулися до господарського суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору на 2 місяця, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 2 місяця до 11.12.2009р., у порядку ст.69 ГПК України.

28.10.2009р. у судовому засіданні позивач надав суду розгорнутий розрахунок заборгованості за період з 07.11.2005р. по 06.12.2005р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

27.11.2009р. позивач надав суду клопотання та додаткові документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв’язку з необхідністю представленням сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі (електропостачальна організація, далі-позивач) та Автогаражним кооперативом “Ракета 3”м (Споживач, далі-відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3652 (далі-Договір), згідно п.1 якого, електропостачальна організація постачає електричну енергію Споживачу, а споживач своєчасно сплачує за використану електричну енергію та виконує інші умови, визначені даним договором.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору Відповідач зобов’язувався сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього Договору.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою Позивачу показання розрахункових електролічильників своїх та субспоживачів (п.п. 3.1.–3.3. Додатку № 3) згідно з календарним графіком (Додаток № 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Крім того, згідно п.п. 7.1., 7.2. Відповідач зобов’язувався, зокрема, щомісячно, згідно Додатку № 4 до Договору направляти свого представника у відділ збуту Позивача для подання звіту про використану електроененергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати спожитої електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і ін.).

Кількість електроенергії, витраченої на цілі освітлення, у випадку тимчасової відсутності обліку, визначається по таблиці годин горіння і установленої потужності приймачів. Оплата платіжних документів здійснюється Відповідачем самостійно, в 5-денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Додатком №3.1. до договору затверджено перелік місць установки приладів обліку електричної енергії та тарифів по яким здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію. В графі 10 вказаного переліку визначений обсяг електричної енергії прийнятий до сплати відповідачем за розрахунковий період в разі ненадання показань приладів обліку 96000 кВтг.

Пункт 16 договору встановлює, що договір укладається на строк до 31.12.2004р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим , якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач, всупереч умов договору (п.п.4.2., 7.1.) не надавав відомості щодо обсягів спожитої електроенергії, у зв’язку з чим позивачем було здійснено нарахування відповідачу вартості спожитої ним електричної енергії не за показниками лічильника, а виходячи з максимальної потужності електроприладів, відповідно до п.6.39 ПКЕЕ у розмірі 29 030,40грн. за період з 07.12.2005р. по 06.01.2006р. - 14 515,20грн. за період з 07.01.2006р. по 06.02.2006р. – 14 515,20грн.

Протягом січня 2006р.- червня 2006р. відповідач сплатив 2330грн. Таким чином, заборгованість відповідача складає з 07.12.2005р. по 06.02.2006р. - 26 700,40грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 5 503,67грн., 3% річних у розмірі 1 386,01грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що розрахунок за спожиту активну електричну енергію у спірний період здійснювався відповідачем по показникам приладу обліку з 7 числа по 12 число кожного місяця, а твердження позивача не відповідають дійсності.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно п.4.2 договору №3652 споживач (відповідач) зобов’язується для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників.

Як вбачається з матеріалів справи об’єкт відповідача був обладнаний приладом обліку споживання електричної енергії, що підтверджується нарядом про заміну електролічильника від 18.07.2000р.

Пунктом 7.1. договору №3652 передбачено, що відповідач зобов’язується щомісячно 7 числа направляти свого представника у відділ збуту ДЕМ для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць та одержувати документи для сплати за використану електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи в листопаді 2005р. відповідачу був наданий рахунок №3652 за спожиту електричну енергію відповідно до звіту про використану електроенергію на суму 355,32грн. Відповідач сплатив вказану суму.

В грудні 2005р. відповідачу сума спожитої електричної енергії була розрахована за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Розрахунковий період відповідно до п.7 договору є місяць. Відповідачем був оплачений рахунок №3652 на суму 343,82грн.

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, у редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 і якими сторони зобов’язались керуватись при виконанні Договору, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч умов договору (п.п.4.2., 7.1.) не надавав відомості щодо обсягів спожитої електроенергії, у зв’язку з чим позивачем було здійснено нарахування відповідачу вартості спожитої ним електричної енергії не за показниками лічильника, а за середньодобовим обсягом споживання в період з 07.11.2005р. по 06.12.2005р. – 343,82грн. та виходячи з максимальної потужності струмоприймачів, відповідно до п.6.39 ПКЕЕ за період з 07.12.2005р. по 06.01.2006р. – 14 515,20грн. та за період з 07.01.2006р. по 06.02.2006р. – 14 515,20грн.

Відповідно до додатку №3.1. до договору №3652 затверджено перелік місць установки приладів обліку електричної енергії та тарифів по яким здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію. В графі 10 вказаного переліку визначений обсяг електричної енергії прийнятий до сплати відповідачем за розрахунковий період в разі ненадання показань приладів обліку 96000 кВтг.

Таким чином, позивачем під час проведення розрахунку обсягу спожитої електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів було застосовано додаток №3.1. до договору.

Господарський суд ухвалою від 16.11.2009р. зобов’язав відповідача надати документальні докази подання звітів про використану електричну енергію у період з листопада 2005р. по лютий 2006р., проте відповідач доказів надання у спірний період вказаних звітів суду не надав.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не мав у своєму розпорядженні відомостей щодо обсягу фактично спожитої відповідачем електричної енергії, позивачем правомірно був застосований п. 6.39 ПКЕЕ при визначені обсягу спожитої електричної енергії.

Крім того, суд також вважає правомірним застосування позивачем при здійснені розрахунку спожитої електричної енергії Додатку №3.1. до договору, оскільки вказаний додаток визначає перелік місць установки приладів обліку електричної енергії та тарифи по яким здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію сторони, а в графі 10 переліку сторони чітко визначили обсяг електричної енергії прийнятий до сплати відповідачем за розрахунковий період в разі ненадання показань приладів обліку 96000 кВтг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу суму за використану електричну енергію у спірний період в розмірі 29 030,40грн.

Відповідно до п. 7.2. договору відповідач повинен здійснити оплату в 5-денний строк після дати зазначеної в платіжному документі.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок №3652 від 11.01.2006р. за період 07.12.2005р. по 06.01.2006р. на суму 14 515,20грн. отриманий представником відповідача 11.01.2006р., а рахунок №3652 від 07.02.2006р. за період 07.01.2006р. по 06.02.2006р. на суму 14 515,20грн. отриманий представником відповідача 07.02.2006р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач протягом січня 2006р. - червня 2006р. частково сплатив заборгованість в сумі 2330грн.

Таким чином, в результаті часткової оплати виставлених рахунків заборгованість відповідача за активну електричну енергію складає за період з 07.12.2005р. по 06.02.2006р. - 26 700,40грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 26 700,40грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 5 503,67грн. та 3% річних в сумі 1 386,01грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства і складають: інфляційні – 5 503,67грн., 3% річних 1 386,01грн., та підлягають стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці          Донецьких електричних мереж м. Донецьк до Автогаражного кооперативу “Ракета 3”м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700,40грн., індексу інфляції у розмірі 5503,67грн., 3 % річних у розмірі 1386,01грн., задовольнити.

Стягнути з Автогаражного кооперативу “Ракета 3”м. Донецьк ( 83071, м.Донецьк, вул.Стратонавтів, р/р 26004301530203 Київське відділення АК ПІБ м.Донецька, МФО 334271, ЄДРПОУ 25120403) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м. Донецьк ( 83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 260383011297 в ДОУ ВАТ “Державний Ощадній банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131469) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 26 700,40грн.

Стягнути з Автогаражного кооперативу “Ракета 3”м. Донецьк (83071, м.Донецьк, вул.Стратонавтів, р/р 26004301530203 Київське відділення АК ПІБ м.Донецька, МФО 334271, ЄДРПОУ 25120403) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м. Донецьк ( 83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 26004301745393 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) індекс інфляції у розмірі 5503,67грн., 3 % річних у розмірі 1386,01грн.

Стягнути з Автогаражного кооперативу “Ракета 3”м. Донецьк ( 83071, м.Донецьк, вул.Стратонавтів, р/р 26004301745393 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м. Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 26004301745393 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469 ) витрати по сплаті держмита у розмірі 335,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 30.11.2009року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 4 примірників:

1 – до справи

3 – сторонам у справі