Рішення № 6935935, 02.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.09 р.                     Справа № 38/280                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка, Донецька область

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове, Донецька область

про стягнення вартості нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове, Донецька область про стягнення вартості нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №2461дс від 30.12.2003р., додатки від 30.12.2005р., від 29.12.2006р., від 28.12.2007р., від 30.12.2008р., залізничну накладну №51195891, акт приймання продукції по кількості №173/1, копію листа про виклик представника вантажовідправника, акт приймання продукції по кількості №173/2, акт перевірки ваги тари порожніх вагонів №173, рахунок-фактуру №18116, платіжне доручення№3474, правовстановлюючі документи тощо.

22.10.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 16.10.2009р. № 14/4-20/5149, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31714629) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру,34, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

          06.11.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав клопотання №8511/14 від 06.11.2009р., в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку з тим, що представник позивача знаходиться на лікарняному і не може взяти участь у розгляді справи.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

24.11.2009р. позивач надав суду супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копії журналу реєстрації телеграм та журналу реєстрації вхідних факсів.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду поштовими повідомленнями № № 12396275, 12513093, 12240216, 12631959 з відміткою “вручено уповноваженій особі”, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

          Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством “Ясинівський коксохімічний завод” (за договором – покупець, далі-позивач) та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь - металургійний завод” (за договором – продавець) було укладено договір № 2461дс (далі - договір), згідно якого продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору вугільну продукцію (далі-товар). Номенклатура, марки, об’єми, якість, строки та умови поставки товару обумовлюються сторонами у додаткових угодах до діючого договору.

Додатками до договору сторони пролонгували дію договору № 2461дс від 30.12.2003р. до 31.12.2009р.

Додатки є невід’ємною частиною договору, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств у встановленому порядку.

25.06.2009р. на адресу позивача, Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” прибув вугільний концентрат марки Г 0-100 у вагонах №66734674, № 67372417 по залізничній накладній №51195891, вантажовідправником якого, є Закрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове.

На станцію призначення вантаж прибув у справлених вагонах, без слідів втрати та був виданий позивачу, Донецькою залізницею без перевірки маси, про що свідчить відмітка на залізничній накладній.

Приймання вугільного концентрату здійснюється згідно вимог Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості” №П-6.

При прийманні вугільного концентрату по кількості, була виявлена нестача проти даних зазначених у накладній №51195891 на 2400кг., про що був складений акт приймання продукції (товарів) по кількості №173/1 від 25.06.2009р.

Відповідно до п.п.16, 17 Інструкції №П-6, прийомка вугільного концентрату була зупинена для виклику представника вантажовідправника для участі у продовженні прийомки продукції та складання двохстороннього акту.

Позивач 25.06.2009р. направив вантажовідправнику телеграму, якою пропонував останньому направити представника для спільного зважування товару та складання акту.

На виклик, представник вантажовідправника, факсимільним повідомленням №323 від 25.06.2009р., повідомив, що нестачу недовантаження вугільного концентрату приймає на свій рахунок, з урахуванням природної втрати.

25.06.2009р. був складений акт про приймання продукції по кількості №173/2 за участю представника громадськості.

З урахуванням норми природної втрати, згідно п.27 Правил видачі вантажу, нестача у спірних вагонах №66734674, № 67372417 склала 880кг на суму 448,80грн. з урахуванням ПДВ.

Рахунок – фактура №18116 від 20.06.2009р., виставлений постачальником був сплачений позивачем у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №3474 від 22.06.2009р.

30.07.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №5077/14 на суму 448,80грн., в якій позивач пропонував внести на поточний рахунок позивача грошові кошти у розмірі 448,80грн., на яку була отримана відповідь №412 від 05.08.2009р., в якій відповідач своєї провини щодо нестачі вугільного концентрату не визнав, посилаючись на відсутність виклику представника вантажовідправника для участі в прийманні продукції по кількості.

          Таким чином, у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань відповідачем, позивачу спричинені збитки із-за нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн.

До теперішнього часу вартість нестачі вугільного концентрату у розмірі 448,80грн. відповідачем не сплачена, тому позивач просить стягнути з відповідача суму вказаної нестачі.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №2461дс від 30.12.2003р., додатки від 30.12.2005р., від 29.12.2006р., від 28.12.2007р., від 30.12.2008р., залізничну накладну №51195891, акт приймання продукції по кількості №173/1, копію листа про виклик представника вантажовідправника, акт приймання продукції по кількості №173/2, акт перевірки ваги тари порожніх вагонів №173, рахунок-фактуру №18116, платіжне доручення№3474, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Згідно ст.6 Статуту залізниці України, залізнична накладна є обов’язковою двохсторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – отримувача.

Відповідач, надавши залізниці залізничну накладну №51195891 та вантаж, тим самим підтвердив укладення договору перевезення вантажів (п. 2 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України). Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.

В силу ст.306 ГК України, ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п.5 ст.307 ГК України, п.2 ст.908 ЦК України.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за утрату, нестачу, порчу або пошкодження вантажу лише у тих випадках зазначених цією нормою, зокрема, в силу п. ”а” ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за нестачу, а відтак підстави для стягнення згаданої суми недостачі з перевізника відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправником вугільного концентрату марки Г 0-100, який прибув 25.06.2009р. на адресу позивача, Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” у вагонах №66734674, № 67372417 по залізничній накладній №51195891 є Закрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове.

Під час прийняття вантажу позивачем встановлена недостача вантажу, що підтверджено складеним актом прийому продукції по кількості № 173/1 від 25.06.2009р. Зазначений акт складений у повній відповідності до вимог Інструкції.

З акту № 173/1 від 25.06.2009р. вбачається, що вагони № 66734674 та №67372417 прибули на станцію призначення з вантажем – вугільний концентрат марки Г 0-100 (по накладній №51195891: вага нетто вантажу – 130000кг., брутто - 174200, тара – 44200; по факту: брутто – 171800кг., нестача - 2400.

Вага вантажу визначалась шляхом зважування на справних вагонних електромеханічних вагах №ВВ-150Э-000, повірених в встановленому порядку Держповерителем 23.03.2009р. Час початку та закінчення приймання: з 06 год. 12 хв. 25.06.2009р. по 06 год. 17 хв. 25.06.2009р.; причини затримки приймання – очікування вантажовідправника.

З огляду на зазначене, прийняття вантажу було здійснено позивачем згідно вимог Інструкції зі складанням за результатами прийняття відповідного акту про приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю.

На виклик, представник вантажовідправника, факсимільним повідомленням №323 від 25.06.2009р., яке міститься у матеріалах справи останній повідомив, що нестачу недовантаження вугільного концентрату приймає на свій рахунок, з урахуванням природного зменшення.

25.06.2009р. був складений акт про приймання продукції по кількості №173/2 за участю представника громадськості.

З урахуванням норми природного зменшення, згідно п.27 Правил видачі вантажу, нестача у спірних вагонах №66734674, № 67372417 склала 880кг на суму 448,80грн. з урахуванням ПДВ.

Рахунок – фактура №18116 від 20.06.2009р., виставлений постачальником вугільної продукції був сплачений позивачем у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №3474 від 22.06.2009р., яке знаходиться у матеріалах справи.

Оскільки, до теперішнього часу вартість нестачі вугільного концентрату у розмірі 448,80грн. відповідачем не сплачена, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вартості нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн. є такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст., 6, 105, 111, 114 Статуту залізниць України, ст.ст. 174, 193, 306 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 908, 909, ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка, Донецька область до Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове, Донецька область про стягнення вартості нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн., задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” м.Селидове, Донецька область (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру,34, п/р 26002001300024 ВАТ “Европромбанк”, МФО 337090, ЄДРПОУ 31714629) на користь Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка, Донецька область (86110, Донецька область, м.Макіївка, вул.50 років утворення СРСР,5, п/р 26002198009101 в Донбаському філіалі ВАТ “Кредитпромбанк” м.Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 00191035) вартість нестачі вугільного концентрату марки “Г” 0-100 мм. у розмірі 448,80грн, держмито 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 02.12.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі