Рішення № 6935923, 01.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.09 р.                     Справа № 38/109                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Данилкіной П.М.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с. Чайки, Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м. Донецьк

про стягнення 106 542грн. 46коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Сухих К.В.- представник по довіреності №431 від 12.05.2009р.

від відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк основного боргу у розмірі 104 351грн.84коп., пені у розмірі 2 190грн.62коп. відповідно до договору купівлі-продажу №9018 від 01.10.2008р.(Усього 106 542грн. 46коп.)

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. справа №38/109 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк про стягнення 106 542грн. 46коп. була передана для розгляду судді Подколзіній Л.Д., у зв’язку з призначенням судді Радіонової О.О. суддею Донецького апеляційного адміністративного суду згідно наказу Президента №317/2009 від 13.05.2009р. та наказу голови господарського суду Донецької області №260 від 25.04.08р.

Ухвалою від 13.05.2009р. провадження у справі № 38/109 було зупинено до розгляду справи № 36/130пд у господарському суді Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2009р. по справі №36/130пд у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТУР-К” с.Чайки, Київської області про визнання договору №9018 від 01.10.08р. недійсним відмовлено, у зв”язку з чим ухвалою від 15.10.2009р. провадження по справі №38/109 поновлено та призначено її розгляд на 04.11.2009р.

10 квітня 2009р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Донецького обласного управління статистики, про надання інформації за якою адресою зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м. Донецьк.

24 квітня 2009р. надійшла відповідь на запит господарського суду, в якому головне управління статистики у Донецької області повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк знаходиться за адресою: 83054, м.Донецьк, Київський район, вул. Поліграфічна,1.

Ухвалою від 04.11.2009р. суд відклав слухання справи, у зв”язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

1 грудня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, але у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що позивач у позові не наводить за якими наданими накладними виник борг. Також наполягає на тому, що представлені позивачем накладні не можуть розглядатися, як доказ передачі товару відповідачу, оскільки вони не містять печатки та призвища, ім”я по батькові уповноваженої особи останнього. Інших доказів передачі товару відповідачу, а саме довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем не надано.

Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

1 жовтня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу №9018, згідно умов якого позивач (далі по тексту-покупець) взяв на себе зобов”язання поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця лікарські засоби та товари медичного призначення протягом терміну дії договору, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти товар та оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 16.12.2008р. по 15.01.2009р. включно по товарно-транспортним накладним №ОДЦ029975 від 16.12.2008р., №ОДЦ030394 від 17.12.2008р., №ОДЦ030395 від 17.12.2008р., №ОДЦ031085 від 24.12.2008р., №ОДЦ031023 від 24.12.2008р., №ОДЦ030518 від 18.12.2008р., №ОДЦ030531 від 18.12.2008р., №ОДЦ031239 від 25.12.2008р., №ОДЦ031352 від 26.12.2008р., №ОДЦ031522 від 30.12.2008р., №ОДЦ000059 від 05.01.2009р., №ОДЦ000161 від 08.01.2009р., №ОДЦ000240 від 08.01.2009р., №ОДЦ000378 від 09.01.2009р., №ОДЦ000779 від 14.01.2009р., №ОДЦ000911 від 14.01.2009р., №ОДЦ001031 від 15.01.2009р. здійснив поставку лікарських засобів та товарів медичного призначення у адресу відповідача на суму 108 017грн. 52коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: товарно-транспортні накладні і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк.

Пунктом 5.3 договору купівлі-продажу №9018 від 01.10.2008р. сторони встановили, що покупець зобов”язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця суму, визначену у відповідній накладній, в обумовлений нею строк. Як вбачається з матеріалів справи сторони у кожній товарно-транспортній накладній визначили строк оплати товару відповідачем. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 3 665грн. 68коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованість у сумі 104 351грн.84коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Пунктом 6.2 договору купівлі-продажу №9018 від 01.10.2008р. сторони передбачили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, що не звільняє її від виконання своїх зобов”язань за договором і цілому.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору купівлі-продажу №9018 від 01.10.2008р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2 190грн.62коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплатив, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що представлені позивачем накладні не можуть розглядатися, як доказ передачі товару відповідачу з наступних підстав. Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи товарно-транспортні накладні суд встановив, що відповідач отримав товар від позивача та дані документи складені належним чином, оскільки вони містять печатки підприємства одержувача, а також підписи осіб, які одержали товар.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” с.Чайки, Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк про стягнення 106 542грн. 46коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” (83054 м.Донецьк, Київський район, вул.Пліграфічна,1, п/р26006301004425 у ДФ ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 335571, ідентиф.код-36010928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (08130 с.Чайки, Київської області, вул.Чайки, 4, п/р26006010027836 у ВАТ „Укрексімбанк”м.Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21643699) основний борг у розмірі 104 351грн.84коп., пеню у розмірі 2 190грн.62коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 065грн. 43коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 01.12.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя