Рішення № 6935776, 03.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.09 р. Справа № 21/10пн

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Краматорської міської ради м. Краматорськ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ

про зобовязання відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0063га та знести самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1

При участі представників:

від позивача: Білоус І.Г. довіреність від 02.10.2009 №02-21-2184

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Краматорська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобовязання відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0063 га та знести самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.02.2009 року у справі №21/10пн наведений позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2009 року у справі №21/10пн скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2009 року скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2009 року у справі №21/10пн, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що термін дії договору оренди землі від 23.04.2008 року № 610 було встановлено на 6 місяців, тобто до 23.10.2008 року; позивач заперечив проти поновлення наведеного договору зважаючи на порушення відповідачем умов договору, та пропонував відповідачу у тижневий строк повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1, проте, відповідачем не було виконано такі вимоги та земельна ділянка за актом приймання-передачі не повернута.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на придбання ним 16.10.2008 року обєкту нерухомості торгівельного павільйону, що розташований на спірній земельній ділянці.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 року між Краматорською міською радою (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі № 610, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення Краматорської міської ради №16/V-34 від 12.12.07р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В оренду передається відведена на місцевості земельна ділянка за кадастровим номером 1412900000:00:001:0081 площею 0,0063 га, у тому числі: під кіоском продуктів харчування - 0,0012 га та літнім майданчиком - 0,0051 га (п. 2 договору оренди землі).

Договір укладено на 6 місяців (починаючи з дати реєстрації цього договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк при умові належного виконання обовязків відповідно до умов договору. Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити або не продовжити його дію (п.6 договору оренди землі № 610 від 23.04.08р.).

Пунктом 13 наведеного договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під кіоском продуктів харчування та літнім майданчиком кафе. Самовільна забудова земельної ділянки забороняється (п.15 договору).

Пунктом 19 договору оренди передбачено, що після припинення дії договору орендар у тижневий строк за актом прийому-передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендар зобовязаний забезпечити використання землі відповідно до цільового призначення за умовами до цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі (п. 27 договору).

Згідно п. 31 договору оренди землі № 610 від 23.04.08р., дія цього договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір зареєстрований у Краматорському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” 23.04.08р. за №040815800610.

23.04.2008 року між Краматорською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складено та підписано акт прийому-передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1412900000:00:001:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

02.10.2008р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до міського голови з клопотанням (вих.. № 031 від 02.10.2008 року) продовжити термін дії договору № 610 від 23.04.08р. під кіоском по АДРЕСА_1, у звязку з закінченням строку його дії. Звернення відповідачем направлене з порушенням встановленого п.6 договору оренди 60-денного строку.

16.10.2008р. між ОСОБА_3, за яку на підставі довіреності діяла ОСОБА_4 (продавцем) та та ОСОБА_1 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю торгівельний павільйон площею 51,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Ц, а покупець прийняти таке майно, та сплатити за нього 42000 грн. 16.10.2008 року наведений договір посвідчений нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-10091 та зареєстрованим в державному реєстрі правочинів, про що 16.10.2008 року видано відповідний витяг за № 6645403.

21.10.2008 року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації відповідачу видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно торгівельний павільйон, розташований у АДРЕСА_1

Як вбачається з проекту відводу земельної ділянки по АДРЕСА_1 затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 26.03.2002 року № ХХVII/3-46, наведена земельна ділянка була вільна від забудови.

Таким чином, на земельній ділянці площею 0,0063 га, наданій відповідачу в оренду для розміщення і функціонування кіоску продуктів харчування і літнього майданчика, до закінчення дії договору оренди № 610 від 23.04.08р. без погодження з відповідними місцевими органами влади і відведення землі для цієї мети був побудований торгівельний павільйон площею 51,4 кв.м.

21.10.2008р. відповідач звернувся до Краматорського міського голови із заявою про надання дозволу на виготовлення документації з землеустрою під торговельним павільйоном з пінобетону загальною площею 51,4кв.м., розташованим по вул. Двірцевій, 38 "Ц" у м. Краматорську.

Листом-повідомленням № 01-31-2587 від 21.11.08р. позивачем було повідомлено відповідача про те, що Краматорська міська рада заперечує проти поновлення договору оренди землі № 610 від 23.04.08р. під кіоском продуктів харчування та літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що відповідачем порушені пункти 13, 15, 27 наведеного договору оренди, а саме: порушено умови використання земельної ділянки; порушено умови збереження стану обєкта оренди самовільна забудова земельної ділянки; порушено використання землі за умовами цього договору, недотримані вимоги земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Одночасно наведеним листом Краматорська міська рада звернулась до відповідача з проханням у тижневий строк повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 за актом-прийому передачі відповідно до умов п.19 договору оренди землі №610 від 23.04.08р., включаючи знесення самовільно побудованого обєкта нерухомості - торгівельного павільйону.

Рішенням Краматорської міської ради від 26.11.2008 року № 23/V-46 відповідачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під торгівельним павільйоном по АДРЕСА_1

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як зазначалось, спірна земельна ділянка була надана відповідачу в оренду згідно договору оренди землі № 610 від 23.04.2008 року, строк якого закінчився 23.10.2008 року, та наведений договір не було поновлено на новий строк.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем та діючі на теперішній час правочини щодо спірної земельної ділянки. Також, як вбачається з матеріалів справи, акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою відповідачу не видавався.

Натомість, рішенням Краматорської міської ради від 26.11.2008 року № 23/V-46 відповідачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під торгівельним павільйоном по АДРЕСА_1

Тобто, судом встановлено, що відповідачем не оформлено право на користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства

Згідно ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду по справі від 08.09.2009року, касаційною інстанцією зазначено про те, що апеляційний господарський суд не зробив правових висновків щодо змісту його прав на земельну ділянку, набутих шляхом переходу до відповідача будь-яких прав на спірну земельну ділянку за підстав, визначених статтею 120 Земельного кодексу України, від попереднього власника придбаного майна, розміру такої земельної ділянки.

Стаття 120 Земельного кодексу України визначає засади та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду.

Так, згідно наведеної статті (в редакції на час існування спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, нормами Земельного кодексу України у зазначеній редакції передбачено саме перехід права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто, законом передбачена залежність виникнення права власності або права користування земельною ділянкою у набувача прав власності на будівлю і споруду від наявності такого права у відчужувателя будівлі та споруди. Будь-якого автоматичного виникнення права власності або права користування земельною ділянкою без наявності такого права у попереднього власника будівлі та споруди Земельний кодекс України не передбачає.

До матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували існування зареєстрованих прав власності або прав користування щодо спірної земельної ділянки, на якій розташовано самочинно побудований торгівельний павільйон площею 51,4кв.м.

Позивачем пояснено суду, що у нього відсутні дані про прийняття Краматорською міською радою рішень про надання у власність або користування спірної земельної ділянки а також посвідчення права власності або право користування спірною земельною ділянкою шляхом видачі державних актів щодо ОСОБА_3 попереднього власника будівлі торгівельного павільйону площею 51,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Тобто, наявність права власності або права користування спірною земельною ділянкою у попереднього власника будівлі торгівельного павільйону площею 51,4кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 матеріалами справи не доводиться, належних та допустимих доказів такого права до матеріалів справи не долучено, а тому у суду відсутні підстави для висновків про те, що до відповідача перейшло або могло перейти право власності або право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до положень ст. 120 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведені обставини у суду відсутні підстави вважати користування відповідачами спірною земельною ділянкою правомірним та таким, що ґрунтується на вимогах закону. Навпаки, обставини справи свідчать про те, що таке користування цілком відповідає наведеному вище визначенню терміну “самовільне зайняття земельної ділянки”, а саме, на момент розгляду судом спору відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), відсутній вчинений правочин щодо такої земельної ділянки, правомірність користування з огляду на положення ст. 120 Земельного кодексу України матеріалами справи не підтверджується, інших правомірних, встановлених законом підстав користування відповідачами спірною земельною ділянкою в ході розгляду спору судом не встановлено.

Положення Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (ст. 212) передбачають повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, а саме, законом встановлено, що:

1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як зазначалось, розташований на спірній земельній ділянці самочинно побудований торгівельний павільйон належить відповідачу на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 21.10.2008 року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обовязковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно з вказаною нормою власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як зазначалось, позивачем у даній справі заявлено вимоги про зобовязання відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку по вул. Двірцевій,38 у м. Краматорську площею 0,0063 га та знести самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1.

В силу вимог ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Проте, чинним законодавством передбачено знесення будинків, будівель і споруд в разі їх неправомірного розташування особами на неналежних ним земельних ділянках на підставі ст. 212 Земельного кодексу України, яка регулює повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власника або землекористувачам з приведенням їх у придатний для використання стан, а також на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, яка регулює обставини самочинного будівництва нерухомого майна.

Як зазначалось, судом встановлено, що торгівельний павільйон площею 51,4 кв.м. було побудовано на земельній ділянці площею 0,0063 га, наданій відповідачу в оренду для розміщення і функціонування кіоску продуктів харчування і літнього майданчика, без погодження з відповідними місцевими органами влади і без відведення землі для цієї мети.

Тобто, земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0063га, не надавалась відповідачу з метою будівництва та експлуатації торгівельного павільйону, який було побудовано самочинно, без відведення землі для цієї мети.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Стаття 80 цього ж кодексу передбачає, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Тобто, власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Краматорська, і незаконне користування такою земельною ділянкою порушує права та законні інтереси територіальної громади як власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Таким чином, використовуючи самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 без наявності права власності або права користування земельною ділянкою, на якій його розташовано, позивач порушив права територіальної громади м. Краматорська щодо реалізації права власності на спірну земельну ділянку.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Краматорської міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобовязання відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0063 га та знести самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 задовольнити.

Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (Донецька область, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0063 га та знести самочинно побудований обєкт нерухомості торгівельний павільйон по АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Донецька область, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Краматорської міської ради (84313, м. Краматорськ, пл. Леніна, 2, ЄДРПОУ 20347774) витрати зі сплати державного мита в розмірі 85 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Суддя