Рішення № 6935760, 02.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.09 р.                     Справа № 28/229                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при помічнику судді Рахлій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамакс”, м. Алчевськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

про стягнення 32913 грн. 60 коп.

Представники:

Від позивача: Ачкасов С.М.

Від відповідача: Кобилецька О.С.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Діамакс”, м. Алчевськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, про стягнення 32913грн.60коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладні №1/02.10.2008 від 02.10.2008р. та №1/29.05.2008 від 29.05.2008р.; рахунки – фактури № 1/02/10/08 від 10.10.2008р. та № 2/28/05/08 від 28.05.2008р.; листи №511 від 06.10.2008р., №540 від 16.12.2008р. та №551 від 22.01.2009р.; претензію від 02.02.2009р., довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПА №791279 від 28.05.2008р., серія ЯПМ №004625 від 02.10.2008р.; податкові накладні; договір №2 про надання юридичних послуг від 01.02.2009р.; платіжне доручення №415 від 13.03.2009р.; акт виконаних робіт по договору №2 від 01.02.2009р. про надання юридичних послуг від 23.04.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 31.08.2009р. порушив провадження у справі № 28/229 та призначив її розгляд на 21.09.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

07.10.2009р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у даному відзиві.

26.10.2009р. сторонами було надане клопотання про продовження строку розгляду справи на 2 місяці. Ухвалою від 26.10.2009р. суд продовжив строк розгляду справи до 31.12.2009р.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Діамакс”, м. Алчевськ (позивачем), та Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь (відповідачем), була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього товару.

Відповідно до накладних №1/02.10.2008 від 02.10.2008р. та №1/29.05.2008 від 29.05.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Діамакс”, м. Алчевськ поставило Закритому акціонерному товариству „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, товар на загальну суму 32913 грн. 60 коп.

Накладні мають всі суттєві умови, визначені законом для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, ціну товару, загальну вартість товару. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.

Відповідач в судовому засіданні 26.10.2009р. підтвердив факт отримання товару, відповідно до накладних, що є підставою позовних вимог по справі № 28/229, що відображено в протоколі судового засідання від 26.10.2009р.

Суду також надані відповідні рахунки-фактури та податкові накладні.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано претензію №б/н від 02.02.2009р., відповідно до якої позивач, звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 32913 грн. 60 коп. за продукцію, що була поставлена позивачем відповідно до накладних №1/02.10.2008 від 02.10.2008р. та №1/29.05.2008 від 29.05.2008р. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення 975815, в якому зазначено, що представник відповідача отримав претензію 20.02.2009р. Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті по накладним, що наявні в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України, а саме граничним строком сплати заборгованості є 27.02.2009р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 32913 грн. 60 коп. суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 800 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Втім, матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Навпаки, договір №2 про надання правової допомоги від 01.02.2009р., на який посилається позивач, укладений останнім з Фізичною особою-підприємцем Чуприною З.Н.

Акт приймання-здачі виконаних робіт №б/н від 23.04.2009р. та платіжне доручення №415 від 13.03.2009р. на загальну суму 800грн.00коп. також не містять посилань на те, що оплата була здійснена саме за адвокатські послуги. Наразі, грошова сума в розмірі 800грн.00коп. перерахована позивачем на поточний рахунок ФОП Чуприної З.Н.

Крім того інтереси позивача в судових засіданнях представляв Ачкасов С.М., що діяв на підставі довіреності № 6 від 21.09.2009р.

Таким чином, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на оплату юридичних послуг не є судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу, та відповідно суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення в відповідача витрат на правову допомогу в сумі 800 грн. 00 коп.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (25.08.2009р.) складав 236 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 236 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додані платіжні доручення №428 від 26.03.2009р., №450 від 21.05.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76 грн. 50 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамакс”, м. Алчевськ до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” (87535, м.Маріуполь, Донецька область, пл.Машинобудівельників, 1, ЄДРПОУ 25605170, р/р №26003900175599 в Маріупольському філіалі ПУМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамакс” (94214, а/с 14023, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Тельмана, 28, ЄДРПОУ 3416633, р/р 26002049873400 в АКИБ „Укрсіббанк” в м.Харьків, МФО 351005) заборгованість в розмірі 32913 грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 329 грн. 14 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Діамакс” (94214, а/с 14023, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Тельмана, 28, ЄДРПОУ 3416633, р/р 26002049873400 в АКИБ „Укрсіббанк” в м.Харьків, МФО 351005) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 грн.50 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 02.12.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписано 02.12.2009р.

Суддя