Рішення № 6935265, 26.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.09 р.                     Справа № 43/240                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП АВТО”, м. Донецьк

про стягнення .заборгованості у розмірі 22000грн., штрафу у розмірі 2200грн., пені у розмірі 1775,67грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн, 3% річних у розмірі 236,88грн.

За участю представників:

від позивача: Притиченко А.О. за дов. №1/2009 від 17.09.09р.

від відповідача: Остапенко Н.В. за дов. б/н від 20.10.09р.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 25.11.09р. по 26.11.09р.

          СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП АВТО”, м. Донецьк, про стягнення .заборгованості у розмірі 22000грн., штрафу у розмірі 2200грн., пені у розмірі 1775,67грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн, 3% річних у розмірі 236,88грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на охорону об’єкту №003/08 від 01.01.08р., в частині сплати вартості наданих послуг. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, ч.1 ст.530, 611, ч.1 ст.612, 625, 903 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об’єкту №003/08 від 01.01.08р. з додатком, акти здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. складені 31.01.08р., 29.02.08р., 31.03.08р., 30.04.08р., 31.05.08р., 30.06.08р., 30.07.08р., 31.08.08р., 30.09.08р., акт 27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р., акт №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р., банківські виписки за 20.02.08р., 03.04.08р., 13.06.08р., 29.07.08р., 05.08.08р., 10.10.08р., опис вкладення до ц/л від 01.04.09р., поштовий конверт з довідкою про повернення від 08.05.09р., опис вкладення до рекомендованого листа від 31.07.08р., лист №31/07-02 від 31.07.09р., повідомлення про вручення поштового відправлення 31.07.09р., копія рішення від 21.04.09р. у справі №43/8, розрахунки до позовної заяви.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву №б/н від 24.11.09р. просив суд припинити провадження у справі №43/240 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП АВТО”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 22000грн., штрафу у розмірі 2200грн., пені у розмірі 1775,67грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн, 3% річних у розмірі 236,88грн., в порядку п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.09р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.09р., у справі №43/8 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Кондор”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22000грн., пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн., відмовлено у задоволенні позову.

Разом з тим, відповідач обгрунтовує свої заперечення тим, що рахунки-фактури за жовтень, листопад 2008 року зі строком дії до 07.11.08р. та 05.12.08р. відповідно, які позивач повинен був надати у той розрахунковий період, були направлені відповідачеві лише у липні 2009 року, що не тільки є порушенням з боку позивача умов договору, але і здійснено після встановлення місцевим та апеляційним судами факту їх відсутності.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.09р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.09р., у справі №43/8 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Кондор”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Авто”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 22000грн., пені у сумі 1818,04грн., штрафу у сумі 4100грн., 3% річних у сумі 233,59грн., індексу інфляції у сумі 2093,50грн., встановлено, що:

01.01.08р. між позивачем (“охорона”) та відповідачем (“замовником”) був укладений договір на охорону об’єкту, №003/08. За умовами договору “замовник” передає, а “охорона” приймає під цілодобову охорону автосалон ‘’Detroit’’, розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 82б (далі – об’єкт). Всі приміщення, які беруться під охорону повинні бути відображені у дислокації об’єкту, яка додається до договору /пункт 1 договору/.

Вартість охоронних послуг щомісяця становить 9500грн. з ПДВ. Якщо мало місце виконання “охороною” додаткових послуг, пов’язаних з охороною матеріальних цінностей “замовника”, то такі послуги повинні бути сплачені “замовником” додатково на підставі акту виконаних робіт. Сторони домовились, що розрахунковим періодом є календарний місяць /пункт 2 договору/.

Відповідно до пункту 3 договору сплата охоронних послуг здійснюється щомісяця на підставі виставленого “охороною” рахунку-фактури за минулий розрахунковий період та акту виконаних робіт. Розрахунок за охоронні послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “охорони” протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Факт надання “замовнику” охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісяця та підписується представниками сторін, які підписали договір. При безпідставному непідписанні акту виконаних робіт протягом 7-ми днів акт автоматично вважається підписаним по факту наданих охоронних послуг та є підставою для сплати.

Згідно пункту 20 договору, договір укладений строком на (один) рік та набуває чинності з моменту його підписання. Якщо за два місяці до закінчення строку дії договору не одна із сторін у письмовій формі не вимагає його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах та на той строк. У разі дострокового розірвання договору, “замовник” повідомляє про це “охорону” в письмовій формі не пізніше ніж за 2 (два) місяці. При достроковому розірванні договору “замовник” зобов’язаний відшкодувати витрати “охорони” пов’язані з виконанням своїх функцій та компенсацію змушеного прогулу особистого складу “охорони”, який знімається з об’єкту, що охороняється.

Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод. На момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

До укладеного договору, як до договору про надання послуг застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Позивачем надано відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 107500грн., що підтверджується актами здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. складеними 31.01.08р., 29.02.08р., 31.03.08р., 30.04.08р., 31.05.08р., 30.06.08р., 30.07.08р., 31.08.08р., 30.09.08р., актом 27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р., актом №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р. Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Таким чином судами у справі №43/8 встановлено факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з охорони автосалону ‘’Detroit’’, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 82б.

А також, що за приписами пункту 3 договору обов’язок відповідача сплатити надані послуги виникає на підставі акту виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтував свої позовні вимоги договором на охорону об`єкту №003/08 від 01.01.08р., актом №27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. у сумі 9500грн., актом №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р. у сумі 12500грн., рахунком №27/10 від 31.10.08р. у сумі 9500грн., рахунком-фактури №СФ-04/11 від 30.11.08р. у сумі 12500грн. та наполягав на стягненні заборгованості, штрафу пені, інфляційних втрат, 3% річних за несплату наданих послуг.

Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22000грн., штрафу у розмірі 2200грн., пені у розмірі 1775,67грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн, 3% річних у розмірі 236,88грн.

Як встановлено судом, позивачем було виставлено відповідачу рахунок №27/10 від 31.10.08р. у сумі 9500грн. та рахунок-фактури №СФ-04/11 від 30.11.08р. у сумі 12500грн., а відповідачем було отримано вказані рахунки, що підтверджується:

-          листом №31/07-02 від 31.07.09р., яким направлено на адресу відповідача рахунки-фактури №СФ-27/10 від 31.10.08р. у сумі 9500грн. та №СФ-04/11 від 30.11.08р. у сумі 12500грн. та, у якому позивач просив погасити наявну заборгованість у сумі 22000грн. протягом 3 банківських днів;

-          описом вкладення до рекомендованого листа з переліком доданих документів: рахунок-фактури №СФ-27/10 від 31.10.08р., рахунок-фактури №СФ-04/11 від 30.11.08р., лист №31/07-02 від 31.07.09р. та відбитком штемпелю підприємства з`вязку про направлення поштового відправлення 31.07.08р.;

-          повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою дати вручення 31.07.09р., підписом та відбитком штампу ТОВ “ВІП АВТО”.

Таким чином, оскільки передбачені пунктом 3 договору рахунки виставлені відповідачеві, оскільки у листі №31/07-02 від 31.07.09р. встановлено строк їх оплати, та оскільки, на думку суду, встановлений у листі трьохденних термін не суперечить приписам пункту 3 договору, то у відповідача виник обов`язок по оплаті послуг, наданих у періоди з 01.10.08р. по 31.10.08р., з 01.11.08р. по 30.11.08р., згідно акту №27/10 від 31.10.08р. здачі-прийомки робіт по договору №003/08 від 01.01.08р. у сумі 9500грн. та акту №ОУ-04/11 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 30.11.08р. у сумі 12500грн.

При цьому, граничний строк оплати відповідачем наданих послуг – 05.08.09р.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі сторони встановили, що розрахунок проводиться протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.

Рахунки були виставлені відповідачеві 31.07.09р., а листом №31/07-02 від 31.07.09р. встановлено строк їх оплати – 3 банківські дні.

Проте, свої зобов’язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за ним нараховується заборгованість у сумі 22000грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг “замовник” зобов`язаний оплатити на користь “охорони” пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен прострочки, а у разі прострочки платежу більше ніж на 30 днів “замовник” зобов`язаний оплатити штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен факт прострочки.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків оплати наданих послуг, позивачем на підставі пункту 4 договору нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення у сумі 1775,67грн., де період нарахування з 14.05.09р. по 07.09.09р. та штраф у розмірі 10% від суми боргу у сумі 2200грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 договору передбачено оплату “замовником” суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочки та 3% річних за користування грошовими коштами при несвоєчасній оплаті за охоронні послуги.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 236,88грн., де період нарахування з 14.05.09р. по 21.09.09р. та інфляційні у розмірі 232,55грн., де період нарахування з 14.05.09р. по 31.08.09р.

За висновками суду розрахунок наданий позивачем суперечить фактичним обставинам, матеріалам справи та нормам діючого законодавства України.

Так, позивач помилково дійшов висновку, що граничний строк оплати наданих послуг 13.05.09р. Оскільки обов`язок виставити рахунок покладено на позивача, а договором не передбачено порядок виставлення рахунку саме шляхом його надсилання рекомендованим листом та отримання такого листа відповідачем, то позивач не був омежений у праві виставити рахунок будь-яким іншим способом, але з доказами такого виставлення, тому суд не вбачає навмисного ухилення відповідача від оплати наданих послуг у факті неотримання ним поштового відправлення від 01.04.09р.

Як наслідок, позивачем невірно визначено періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

За підрахунками суду, розмір пені, який є арифметично вірним, становить 413,18грн., розмір 3% річних – 84,99грн.

Відносно заявлених до стягнення інфляційних втрат у сумі 232,55грн., то з урахуванням допущених позивачем помилок щодо визначення періоду їх нарахування та періодом визначеним у розрахунку позивача, суд перевіряє нарахування інфляційних лише за серпень 2009р.

Порядок проведення підрахунку заборгованості і штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.97р. N62-97р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

За повідомленням Державного комітету статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у серпні 2009 року становив 99,8 відсотка порівняно з липнем 2009 року.

Таким чином у серпні 2009р. індекс інфляції менше одиниці, тобто у серпні мала місце не інфляція, а дефляція, отже сума боргу в цьому періоді зменшується. При розрахунку суд враховував індекс інфляції у серпні 2009р. на рівні 100%, тому у даному випадку інфляційні втрати у серпні 2009р. у позивача відсутні.

Разом з тим, за висновками суду розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Клопотання відповідача на застосування судом приписів п.2 ч.1 ст.80 ГПК України відхиляється судом з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і х тих же підстав.

Тобто за цією нормою провадження по справі може бути припинено тільки за наявністю умов: спір між тими ж сторонами, один і той же предмет спору, ідентичність підстав позову.

Підстави позову – це фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача.

В даному випадку у суду відсутні процесуальні повноваження для застосування положень п.2 ч.1 ст.80 ГПК України шляхом припинення провадження у справі №43/240, оскільки позовна заява по цій справі подана з інших підстав, ніж позов по справі №43/8, а саме – з урахуванням тієї обставини, що позивачем повторно виставлялись до сплати рахунки, які були отримані відповідачем 31.07.09р.

Дана підстава позову не могла бути розглянута судом у межах справи №43/8, оскільки апеляційне провадження по ній закінчилось 10.06.09р. винесенням відповідної постанови.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н від 24.11.09р., то рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, тому наявність у рахунку фрази “Рахунок дійсний до сплати до 30.11.08р.” не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги у 3 банківські дні з моменту отримання рахунку.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, а також невірне визначення позивачем моменту настання обов`язку оплати наданих послуг, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторін, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 32-35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП АВТО”, м. Донецьк про стягнення .заборгованості у розмірі 22000грн., штрафу у розмірі 2200грн., пені у розмірі 1775,67грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн, 3% річних у розмірі 236,88грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП АВТО” (юридична адреса: 83003, м. Донецьк, вул. Антипова, 7а; фактична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Кірова, 82б; ЄДРПОУ 34225095, р/р 2600020409001 в ВАТ “АКБ “КАПІТАЛ” м. Донецьк, МФО 334828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР” (юридична адреса: 83014, м. Донецьк, вул. Мушкетовська, 19; поштова адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 107/31; ЄДРПОУ 32296174, р/р 26008080059000 в ЗАТ “ДОНГОРБАНК” м. Донецьк, МФО 334970) заборгованість у розмірі 22000грн., штраф у розмірі 2200грн., пеню у розмірі 413,18грн., 3% річних у розмірі 84,99грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 246,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26 листопада 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 01 грудня 2009р.

Надруковано 4 примірники: 3 – сторонам, 1 – у справу.