Ухвала суду № 69319949, 04.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/7962/16-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О. В.Провадження № 22-ц/780/4593/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 04.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2017рокуколегіясуддівсудовоїпалативцивільнихсправах Апеляційного суду Київськоїобласті у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Мельника Я.С., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі по тексту ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з вище зазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що 25 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської обласної філії та ОСОБА_3був укладений договір про надання кредиту №385/83/07-А на купівлю автотранспортного засобу. Для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього договором кредиту зобовязань, між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Зазначав, що позивачем у повній мірі було виконано умови договору кредиту. Однак, відповідач ухиляється від належного виконання зобовязань, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед банком у загальній сумі 303250,86 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2016 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання кредиту № 385/83/07-А від 25 липня 2007 року в розмірі 303250,86 грн..Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати в розмірі 2274, 38 грн..Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати в розмірі 2274, 38 грн..

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на його необґрунтованість, незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на права ОСОБА_2М, та на права її спільної з ОСОБА_3 дитини ОСОБА_6. Вважає, що ПАТ «Укрсоцбанк» є неналежним позивачем у справі, оскільки між банком та колекторською компанією ПП «Консалтингова компанія «Тріада» було укладено договір доручення, а тому виключно останнє має право вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач виконав всі покладені на нього зобовязання, передбачені кредитним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Проте, відповідачами було порушено умови зобовязання, обумовлені договором, що в свою чергу, спричинило виникнення у останніх заборгованості перед позивачем.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належнимчином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За правилами ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Встановлено, що 25 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської обласної філії та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредиту на купівлю автотранспортного засобу №385/83/07-А.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

Відповідно до п.1.1 надання кредиту здійснювалось одним траншем у сумі 129250,00 грн., зі сплатою 14,35 відсотків річних.

Відповідно до п.1.2 договору кредиту, кредит надавався для оплати придбаного автомобіля марки Mitsubishi Outlander 2007 р.в., чорного кольору (а.с.4-6).

25 липня 2007 року в забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за договором кредиту № 385/83/07-А, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської обласної філії та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір поруки №385/20/07-А.

Відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобовязалась перед ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 його обовязків, що випливають з укладених між ним та позивачем договору кредиту №385/83/07-А на купівлю автотранспортного засобу від 25 липня 2007 року, зокрема обовязків, щодо повернення кредиту, виплати процентів за кредитом, комісій, неустойки (штрафів та пені) у розмірі та умовах визначених договором кредиту (а.с.7-8).

ПАТ «Укрсоцбанк» було виконано умови договору та надано кредит, що підтверджується меморіальним ордером №461 від 25 липня 2007 року на суму 129250,00 грн. (а.с.8 - зворот).

09 березня 2010 року загальними зборами Акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на ОСОБА_5 акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Банк є правонаступником щодо всіх прав та обовязків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства (а.с.14).

Встановлено, що відповідачі зобовязання за договором не виконали, в результаті чого, станом на 28 березня 2016 року, виникла заборгованість у сумі 303250, 86 грн., що складається з: 93 256, 95 грн. заборгованість за кредитом; 68995,25 грн. - заборгованість за відсотками; 48783, 75 грн. - пеняпередбачена, за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок;37370,92 грн.- пеня передбачена, за несвоєчасне повернення відсотків за кожен випадок; 31054,56 грн. - розмірінфляційних витрат за кредитом; 23789,43 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками (а.с.12-13).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, зясувавши, що у відповідачів наявна заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції задовольнив позов ПАТ «Укрсоцбанк».

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на її права, та на права її спільної з ОСОБА_3 дитини ОСОБА_6.

Так, відповідно до загального правила, встановленого статтею 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно із п.14 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» №12 від 24 жовтня 2008 року, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

Разом з тим, ОСОБА_2 не навела жодних доводів та не надала до суду апеляційної інстанції доказів того, яким чином вказане рішення може вплинути на її права та обовязки, а також на права та обовязки її малолітньої дитини ОСОБА_6.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні не спростовують, та не досліджуються судом апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_2 та її малолітня дитина ОСОБА_6 не є такими особами, на чиї права та обовязки може вплинути рішення суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: