Постанова № 69315026, 28.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9187/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі №807/259/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області з врахуванням уточнених позовних вимог в якому просила стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь не виплачену заробітну плату на загальну суму 1040,14 грн., яка складається з 448,35 грн. - середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2016 року по 01 лютого 2016 року у зв'язку з несвоєчасним поновленням на роботі; 591,79 грн. - недоплачена частина грошової компенсації за невикористану відпустку; стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 лютого 2016 року до 26 липня 2017 року (день винесення рішення по справі) з розрахунку 89,67 грн. середньоденної заробітної плати.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року уточнений позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задоволено. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату на загальну суму 1040,14 грн (одна тисяча сорок гривень, 14 коп). Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 3 1 лютого 2016 року по 26 липня 2017 року у сумі 33177,90 грн. (тридцять три тисячі сто сімдесят сім гривень 90 коп.).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга пiдлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду по адміністративній справі за № 807/3/15 від 22 січня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Наказ з особового складу за № 122-к від 28 листопада 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1А.»; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області з 29 листопада 2014 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2014 року по 22 січня 2016 року у розмірі 25645,62 грн. за виключенням обов'язкових платежів; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2500,00 грн.; допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення на посаді позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2017,58 грн.; в задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог відмовлено, яка набрала законної сили 22 лютого 2016 року.

Механізм обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток і компенсації за невикористані відпустки встановлено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердлим Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, зважаючи на виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки чи виплати компенсації за невикористані відпустки.

Розрахунок відпускних провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (чи меншого відпрацьованого періоду) за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.

Виплати, що враховуються та не враховуються в розрахунку середньої заробітної плати, наведені в розділі ІІІ Постанови № 100.

Під час обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати й надбавки (за надурочну роботу й роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування чи виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та ін.); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії; винагорода за підсумками річного роботи та вислугу років.

До виплат, які не враховуються в розрахунок середньої зарплати для визначення сум відпускних, належать виплати, зазначені в п.4 розділі ІІІ Постанови № 100.

Зокрема, підпункт е) передбачає що пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Вимушений прогул є сумою компенсації, гарантованих державою, яку особа отримує, як відновлення своїх порушених прав.

Отже, проведений розрахунок відповідача розрахований із суми середнього заробітку, за час вимушеного прогулу в сумі 25645,62 грн. за період з 29 листопада 2014 року по 01 лютого 2016 року не може бути взятий для обрахунку компенсації за не використану відпустку, так як чітко зазначено Розділом ІІІ пунктом 4 підпунктом «е» Постанови № 100, є сумою яка не входить в розрахунок середньої зарплати для визначення сум відпускних.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що поняття «поновлення на роботі» та «прийняття на роботу» - різні поняття, а початок робочого року за яким розраховується середня заробітна плата для розрахунку компенсації щорічної відпустки, відлічується, з дати початку трудового договору, а не з дати поновлення на роботі. Отже, відповідач мав провести розрахунок компенсації чергової відпустки, у разі не згоди з сумою, яка встановлена у постанові суду, виходячи з 12 місяців фактичного часу роботи, що передували дню незаконного звільнення 29 листопада 2014 року, а саме: з листопада 2013 року по жовтень 2014 року, адже пунктом 7 Постанови № 100 зазначено, що саме фактично відпрацьований період. Оскільки в період з 29 листопада 2014 року по 01 лютого 2016 року позивач була у вимушеному прогулі, то фактично відпрацьованим період є 12 місяців фактичної роботи - з листопада 2013 по жовтень 2014 року.

Згідно вимог статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що вимушений прогул, не є заробітною платою, за якою розраховується середня заробітна плата для виплати компенсації за невикористану відпустку.

Отже, розрахунок компенсації невикористаної відпустки за 31 календарний день за фактично відпрацьований період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року складає 2548,20 грн. Відповідачем виплачено позивачу 1956,41 грн. Недоплаченою залишається 591,79 грн.

Відповідно до вимог статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.

Згідно статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач при звільненні позивача повинен був сплатити всі належні йому суми в день звільнення та в зв'язку з несвоєчасною сплатою зазначених сум необхідно застосувати вимоги ст. 116, 117 КЗпП України.

З врахуванням встановлення судом факту затримки розрахунку при звільненні позивача з вини відповідача, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 лютого 2016 року по 26 липня 2017 року включно в розмірі 33177,90 грн. (370 календарних днів затримки виплати х 89, 67 грн. середньоденний заробіток), і відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 стягнення провести без урахування всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають вирахуванню із заробітку (грошового забезпечення).

Відповідно до ст.. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області задовольнити частково, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі №807/259/16 в частині стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 лютого 2016 року по 26 липня 2017 року у сумі 33177, 90 грн. (тридцять три тисячі сто сімдесят сім гривень 90 коп.) змінити, виклавши в наступній редакції: «Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 лютого 2016 року по 26 липня 2017 року у сумі 33177, 90 грн. (тридцять три тисячі сто сімдесят сім гривень девяносто копійок) без урахування всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають вирахуванню із заробітку.

В іншій частині постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі №807/259/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_2

Повний текст ухвали складений 03 жовтня 2017 року.