Ухвала суду № 69314954, 28.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/5664/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними і скасування вимог за апеляційною скаргою Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі ДП «Стрийський вагоноремонтний завод») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби та просить про визнання протиправними і скасування вимог щодо усунення порушень, зазначених у п. 1-6, 10 листа від 09.12.2016 року №05-15м/1321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 10 вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 09.12.2016 року №05-15м/1321 «Щодо усунення порушень законодавства». В решті позовних вимог відмовлено.

Із цією постановою не погодилося ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати в частині відмови в позові, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що судом не враховано змісту листа Західного офісу Держаудитслужби №05-15м/1321 від 09.12.2016 року «Щодо усунення порушень законодавства», в якому контролюючий орган посилається на обовязковість вимог та відповідальність за їх невиконання з посиланням на ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №1673 від 29.11.2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила щодо доводів апеляційної скарги.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним доводам.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби (до жовтня 2015 року - Державна фінансова інспекція у Львівській області) відповідно до п. 2.17 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України, правонаступником якої є Державна аудиторська служба України, на III квартал 2016 року та п. 1.1.3.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Львівській області проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі - ДП «Стрийський ВРЗ», Підприємство) за період з 01.01.2013 по 31.05.2016, якою встановлено низку порушень.

За результатами вказаної ревізії складено акт від 08.11.2016 №05-21/04, який зі сторони ДП «Стрийський ВРЗ» підписано із запереченнями, на які підготовлено та надіслано обґрунтовані висновки.

09 грудня 2016 року в.о. начальника Західного офісу Держаудитслужби було направлено голові комісії з реорганізації ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» вимогу № 05-15м/1321 щодо усунення порушень законодавства.

Згідно цього документа під час ревізії встановлено такі порушення законодавства:

1. На порушення п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, ст. 9 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та облікової політики Підприємства, затвердженої відповідними наказами по ДП «Стрийський ВРЗ» та погодженими Міністерством інфраструктури України, у травні 2015 року по бухгалтерському обліку ДП «Стрийський ВРЗ» безпідставно списано за відсутності відповідного розпорядчого документа керівника Підприємства дебіторську заборгованість по розрахунках з ТОВ «Фірма «Будремсервіс» в сумі 4105517,0 грн, яка фактично не є простроченою, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

2. На порушення вимог ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV та п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та умов укладених договорів оренди вагонів внаслідок невірного застосування індексу інфляції та незастосування індексу інфляції при розрахунку у 2013-2014 роках та січні-листопаді 2015 року орендної плати по окремих контрагентах (ТОВ «Металургтранс», Міжнародна комерційна компанія Winslow Consulting LT, Компанія Miramis Transportation Limited) Підприємством недоотримано доходів на загальну суму 1483563,36 грн, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

3. На порушення ч. 2 ст. 193 та ст. 231 Господарського кодексу України та умов укладених договорів внаслідок не нарахування та не виставлення до оплати 6-м контрагентам (Міжнародна комерційна компанія Winslow Consulting LTD, компанія Salwyno Company Limited, TOB «Техінвестпостач», TOB «Фірма «Будремсервіс», TOB «ДМ3 «Карпати», TOB «ОСОБА_2 Транс», ТОВ «ТД «ДМ3 «Карпати») пені за порушення ними договірних зобовязань по оплаті отриманих послуг з оренди вагонів та з організації перевезення вантажів загонами Підприємства, строк позовної давності по стягненню якої минув, ДП «Стрийський ВРЗ» недоотримано станом на 30.11.2015 належних доходів на загальну суму 2283328,27 грн, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

4. Недотримання ДП «Стрийський ВРЗ» вимог ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України, ст. 5 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР «Про залізничний транспорт», ч. 9 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. 1 ст. 4 Закону України від 03.03.1998 № 147/98-ВР «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності», п. 1 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891, п. 5.1 та п. 5.2 Порядку розгляду звернень стосовно розпорядження майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2011 №160, та п. 5.6 Порядку розгляду звернень щодо розпорядження майном залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, затвердженого наказом Укрзалізниці від 20.09.2011 № 535-Ц, при передачі у комунальну власність з відповідним списанням у квітні 2014 року майна, що обліковувалось на балансі Підприємства у складі незавершених капітальних інвестицій (житловий будинок за адресою: м. Стрий, вул. І. Білозіра, буд. 9). Вказане майно (у червні 2015 року) було приватизоване директором Підприємства ОСОБА_3, за відсутності відповідного погодження приватизації майна з Фондом державного майна України та без отримання дозволу від органу управління (Міністерства інфраструктури України) щодо передачі в комунальну власність (за місцем розташування будинку з наступним здійсненням його приватизації органом місцевого самоврядування), що призвело до завдання ДП «Стрийський ВРЗ» збитків на суму 432248,18 гривень.

Передача житлового будинку в комунальну власність для подальшої приватизації із зменшенням суми нерозподіленого прибутку на вартість такого активу проведено всупереч вимог ч. 1, ч. 8 та ч. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, п. 1 розділу IV «Облік розподілу прибутку підприємств державного, комунального секторів економіки» Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 №1213, п. 8.3 ст. 8 Статуту ДП «Стрийський ВРЗ» за відсутності планування у затвердженому органом управління фінансовому плані Підприємства на 2014 рік.

5. Усупереч вимогам ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та умов укладених договорів ДП «Стрийський ВРЗ» у листопаді 2013 року, березні, вересні-листопаді 2014 року та лютому 2015 року безпідставно відшкодовано 3-м контрагентам (ТОВ «Трейн Укрейн», ТОВ «Фірма «Будремсервіс», ТОВ «ДМЗ «Карпати») витрати з ремонту вагонів власності Підприємства (наданим у користування вказаним контрагентам) за відсутності повного комплекту відповідних підтвердних документів, передбачених договорами, на суму 383133,66 грн, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

6. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 35 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, та умовам укладеного з Компанією Salwyno Company Limited договору про надання послуг з організації перевезень вантажів ДП «Стрийський ВРЗ» безпідставно відшкодовано у лютому 2015 року вказаному контрагенту витрати з промивки вагонів власності Підприємства на суму 67628,20 грн, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

10. На порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VІІ секретарем комітету з конкурсних торгів ДП «Стрийський ВРЗ» письмово не повідомлено учасника (ПАТ «АБ «Експрес-Банк») процедури закупівлі «Послуги щодо надання кредитів банківськими установами (фінансові послуги з надання короткострокового кредиту у вигляді відновлювальної лінії)», що проводилась у 2015 році, про зміни до документації конкурсних торгів, які було затверджено 03.02.2016 (протокол №2), 25.02.2016 (протокол №3), 24.03.2015 (протокол №4).

Також, документація конкурсних торгів закупівлі «Послуги щодо надання кредитів банківськимиустановами (фінансові послуги з надання короткострокового кредиту у вигляді відновлювальної лінії)», що проводилась у 2015 році, складена з недотриманням вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 №1197-VІІ та Стандартної документації, оскільки не містить переліку документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційним критеріям (наявність обладнання та матеріально-технічної бази та наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів).

Ці порушення відповідач вимагав усунути.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 року (далі - Закон №2939-ХІІ) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Вимогами статті 4 Закону №2939-ХІІ передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону №2939-ХІІ передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення) Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Отже, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Наведене вище дає підстави для висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таку правову позицію стосовно вирішення спорів цієї категорії неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема правовий висновок щодо застосування положень статті 2, пункту 7 статті 10 Закону № 2939-XII про підстави і порядок пред'явлення та виконання вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень вимог законодавства, яка містить вказівку вжити заходи для відшкодування шкоди, міститься у постановах від 18 листопада 2014 року (справа № 21-632а14), від 10 лютого 2015 року (справа № 21-461а14), від 09 червня 2015 року (справа № 21-54а15), від 23 червня 2015 року (справа № 21-358а15), від 02 грудня 2015 року (справа № 826/80/13-а), від 23 лютого 2016 року (справа № 818/1857/14).

Отже, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення органу державного фінансового контролю, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, відповідно правильність їх обчислення перевірятиме суд, який розглядатиме цей позов.

З огляду на те, що пункти 1-6 оскаржуваної вимоги, як встановлено у цій справі, вказують на виявлені збитки та їхній розмір, а також містить вказівку підконтрольній установі про необхідність усунення порушень, тобто стягнення завданої шкоди, колегія суддів вважає, що обґрунтованість і правомірність такої вимоги має перевірятися у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги (в частині тих її пунктів, які вказують на стягнення збитків) протиправною.

Беручи до уваги наведене вище, рішення суду у цій справі відповідає положенням Закону № 2939-ХІІ та правозастосовній практиці Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування п. 1-6 вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 09.12.2016 р. №05-15м/1321 «Щодо усунення порушень законодавства» не підлягають задоволенню.

А тому, доводи апелянта є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Апеляційний суд розглядає справу в межах апеляційної скарги, тобто в частині відмови в задоволенні позову, оскільки постанова суду в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування п. 10 вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 09.12.2016 р. №05-15м/1321 «Щодо усунення порушень законодавства» оскаржена не була.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі № 813/252/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_4

Повний текст виготовлено 03 жовтня 2017 року.