Постанова № 69314387, 28.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2017 р. Справа№ 910/17868/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Суліма В.В.

За участю представників:

від позивача: Криворучко О.Г. - за дов.

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017

у справі №910/17868/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ГРУП»

про стягнення 78 606,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі, позивач або ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ГРУП» (далі, відповідач або ТОВ «КТС ГРУП») про стягнення 60 822,00 грн. збитків та 17 784,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу були завдані збитки внаслідок невиконання відповідачем робіт за Договором №878/3-031013 від 03.10.2013 на проектно-вишукувальні роботи, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 60 822,00 грн., що складають суму попередньої оплати за цим договором, а також суму неустойки, нарахованої позивачем внаслідок невиконання відповідачем передбачених спірним договором робіт, у розмірі 17 784,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 910/17868/16, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 910/17868/16 скасовано, справу №910/17868/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17868/16 від 15.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 28.02.2017 вказав, що для правильного вирішення спору у даній справі судам належало дослідити наявність (чи відсутність) складу цивільного правопорушення, що є необхідною підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Проте, наведене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/17868/16 (суддя Турчин С.О.) у позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач, як замовник за умовами Договору, який просить суд стягнути з відповідача збитки - суму попередньої оплати, вправі вимагати у відповідача відшкодування збитків у разі розірвання договору підряду, зокрема, за наслідками односторонньої відмови в порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, однак, матеріали справи не містять жодних доказів односторонньої відмови позивача від договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи. Позивачем не доведено настання початку перебігу строку виконання відповідачем робіт за Договором, оскільки позивачем не надано доказів передання відповідачеві технічних умов на проектування, з моменту передачі яких починається строк виконання відповідачем робіт, та, як наслідок, не доведено обставин прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором. З урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 60 822,00 грн., зокрема, сам факт спричинення відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, розмір завданих збитків, оскільки відсутня протиправна поведінка відповідача та вина відповідача у несвоєчасному виконанні умов договору. Оскільки відповідачем порушення зобов'язання щодо строків виконання робіт за Договором допущено не було, правові підстави для стягнення з відповідача встановленої умовами Договору неустойки (пені) також відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/17868/16 та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник стверджує, що відповідачем порушено умови Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи (роботи не виконані у встановлені договором строки, акти здачі-приймання робіт по стадії проект та робоча документація, які відповідали б вимогам розділу 7 Проект (П) та розділу 9 Робоча документація (Р) ДБН А.2.2-3-2012 до позивача під час дії договору направлені не були), а тому у позивача існують підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 60 822,00 грн., які становлять суму сплаченого позивачем на виконання умов договору авансу. При виконанні умов Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи відповідач повинен був керуватися Завданням на розробку проекту, який надавався йому позивачем разом із договором, та ДБН А.2.2-3-2012. Жодних інших документів, як обов'язкових умов договору на проектно-вишукувальні роботи, які необхідно сторонам узгодити при укладенні договору, законодавством не передбачено.

У зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, а саме порушення строків виконання робіт, позивач на підставі пункту 5.2. Договору просив також стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 17 7784,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 25.07.2017.

У зв'язку із перебуванням головуючої судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 25.07.2017, не відбулося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 розгляд справи призначено на 10.08.2017.

У судове засідання, призначене на 10.08.2017, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2017 подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 07.09.2017.

У зв'язку із перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 №09-53/3612/17 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Сулім В.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Сулім В.В., Тищенко А.І., розгляд справи призначено на 28.09.2017.

Представник відповідача у судове засідання 28.09.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 03.10.2013 між Державним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТС Груп» (підрядник, відповідач) укладено Договір №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи (далі, Договір).

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 31.12.2013, Фонд державного майна України передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» приймає як вклад до статутного капіталу майновий комплекс Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»: зобов'язання та власний капітал Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» передаються відповідно до передавального акта, складеного в процесі реорганізації Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 №955 «Деякі питання утворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (копія акту долучена до позову).

За змістом статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (стаття 108 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до передавального акту №284 від 16.10.2015, Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» припиняється шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є правонаступником всього майна Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та набуває всіх прав і зобов'язань по відношенню до всіх його контрагентів, дебіторів (копія акту долучена до позову).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 29.10.2015 №2267, складеного державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.10.2015 внесено запис №11031120029028521 про приведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», 00194731 (копія повідомлення долучена до позову).

Відтак, суд зазначає, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» перейшли усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи - Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що було реорганізоване шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

При цьому, до позову позивачем долучено копію договору про відступлення права вимоги №151/154 від 31.12.2013, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» одержує від Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» право вимагати від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС Груп» належного виконання обов'язку на суму 60 822,00 грн., визначеного у виконанні проектно-вишукувальних робіт, а саме, розробити проектно-кошторисну документацію стадії «Проект» на об'єкті: «ДП ЗТМК Внутрішньоплощадне енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізації ЗРУ-35 кВ»; спільно з замовником погодити розроблену по даному договору проектну документацію з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

З огляду на наведені обставини, правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, а тому до позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» перейшли права та обов'язки Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (з огляду на реорганізацію останнього) як сторони договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013 в силу закону, а отже обставини передання за договором про відступлення права вимоги №151/154 від 31.12.2013 позивачу прав вимоги, яке до того ж обмежується лише правом вимоги належного виконання боржником (відповідачем) зобов'язань на суму 60 822,00 грн., судом не приймаються.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, підрядник зобов'язується виконати проектно-вишукувальні роботи, а саме: розробити проектно-кошторисну документацію стадії «Проект» на об'єкті: «ДП ЗТМК Внутрішньоплощадне енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізації ЗРУ-35 кВ»; спільно з замовником погодити розроблену по даному договору проектну документацію з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до пункту 1.2 Договору склад і обсяг робіт, які доручають підряднику, визначені в Завданні на розробку проекту, яке є невід'ємною частиною договору (Додаток №1)

Згідно з пунктом 1.3. Договору зміст робіт, строки їх виконання, а також результати робіт, які підлягають передачі по закінченню виконання робіт, визначаються в Календарному плані робіт (Додаток №2).

Положеннями пункту 2.1. Договору встановлено, що договірна ціна визначається протоколом погодження договірної ціни (Додаток №4), який є невід'ємною частиною цього договору і складає 202 740,00 грн.

За змістом пункту 2.2. Договору оплата здійснюється в наступному порядку: замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт по даному договору згідно з пунктом 2.1., що складає 60 822,00 грн., протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами даного договору; замовник проводить кінцеву оплату підряднику в розмірі 70% від вартості робіт по даному договору згідно з пунктом 2.1., що складає 141 918,00 грн. протягом тридцять календарних днів після підписання акту здачі-приймання робіт по проектно-кошторисній документації по даному договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору після завершення робіт (етапу робіт) підрядник надає замовнику акт здачі-приймання робіт по проектно-кошторисній документації. За результатами розгляду результатів робіт (етапу робіт) замовник підписує цей акт. Підрядник передає замовнику за накладною розроблену по цьому договору проектно-кошторисну документацію в 4-х примірниках на паперовому носії і в електронному вигляді.

За умовами пункту 4.3.1. Договору замовник зобов'язаний передати підряднику необхідну інформацію (вихідні дані).

Згідно з пунктом 5.2. Договору за порушення строків виконання робіт підрядник на вимогу замовника виплачує останньому штраф у розмірі 0,03% від вартості вчасно не виконаних робіт за кожен прострочений день.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 31.12.2014. До закінчення строку його дії договір може бути розірвано за згодою його сторін, а також замовником: у випадку припинення зацікавленості в результатах робіт, при наявності в роботі значних відхилень від умов цього договору; підрядником - у випадку, якщо в ході виконання робіт стане відомо, що отриманий внаслідок виконання вказівок і завдань замовника результат не буде відповідати встановленим вимогам безпеки, придатності об'єкта тощо, а замовник, не дивлячись на письмові попередження підрядника, у встановлений останнім строк не усуне чи не змінить такі вказівки (завдання), а також у випадку прострочення оплати замовником робіт на строк більше тридцяти днів чи ухилення без поважних причин від приймання робіт (етапів робіт) (пункти 6.1., 6.2. Договору).

Згідно пункту 6.3. Договору замовник має право в будь-який час до закінчення робіт відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами було погоджено Завдання на розробку проекту внутрішньоплощадного енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізація ЗРУ-35 кВ.

Також, сторонами було погоджено Календарний план роботи для Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» по розробці проекту внутрішньоплощадного енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізація ЗРУ-35 кВ.: підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «КТС Груп»; строк виконання - початок, закінчення: дата отримання технічних умов на проектування та авансу - 3 місяці з дати отримання технічних умов та авансу; вартість етапу без ПДВ 168950,00 грн., ПДВ 33790,00 грн.

При цьому, у Календарному плані у примітках зазначено, що при затриманні замовником видачі вихідних даних, строки виконання підрядником робіт (етапів) переносяться і оформляються новим календарним планом робіт чи іншим документом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт.

Згідно зі статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Так, 11.10.2013 позивачем на виконання умов Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013 було сплачено відповідачу 60 822,00 грн. в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується платіжним дорученням №26856 на суму 60 822,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не було виконано належним чином роботи за Договором №878/3-031013 від 03.10.2013 на проектно-вишукувальні роботи, оскільки останні повинні були бути виконані через три місяці з дати отримання авансу, який, у свою чергу, було перераховано 11.10.2013, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 60 822,00 грн., що складають суму попередньої оплати за цим договором, а також суму неустойки, нарахованої позивачем внаслідок невиконання відповідачем передбачених спірним договором робіт, у розмірі 17 784,00 грн.

Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як передбачено приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Так, обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі, що складає суму попередньої оплати, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013, а саме невиконання таких обов'язків у строк, передбачений таким договором.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення наведені в Договорі №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013, а саме відповідно до пункту 6.3. Договору замовник має право в будь-який час до закінчення робіт відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи.

Так, позивач, як замовник за умовами спірного договору, який просить суд стягнути з відповідача збитки - суму попередньої оплати, вправі вимагати у відповідача відшкодування збитків у разі розірвання договору підряду, зокрема, за наслідками односторонньої відмови в порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, оскільки в такому випадку зобов'язання сторін в силу статті 653 Цивільного кодексу України припиняються.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів односторонньої відмови позивача від Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи.

Наведене дає підстави для висновку, що зобов'язання, яке становить предмет договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013, не було припинене у зв'язку з розірванням договору (як в порядку статті 849 Цивільного кодексу у зв'язку з односторонньою відмовою, так і за взаємною згодою сторін), з огляду на що підстав для відшкодування позивачеві збитків, що складають суму сплаченої попередньої оплати, за умов чинності зобов'язання, на виконання якого така попередня оплата була сплачена, немає.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/17868/16 від 15.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 28.02.2017 вказав, що для правильного вирішення спору у даній справі судам належало дослідити наявність (чи відсутність) складу цивільного правопорушення, що є необхідною підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Проте, наведене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017, суд встановив наступне.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 20.12.2010 у справі №06/113-38, від 04.07.2011 у справі №51/250.

Отже, пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на позивача обов'язок довести наявність складових, визначених вищенаведеними нормами.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до вказаних норм тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на сторону, яка посилається на ті чи інші обставини, в даному випадку, доказування позивачем, що надало б правові підстави для стягнення з відповідача збитків.

Відповідно до статті 888 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Так, судом встановлено, що у Календарному плані робіт, який є невід'ємною частиною договору, сторони передбачили, що при затриманні замовником видачі вихідних даних, строки виконання відповідачем робіт (етапів) переносяться та оформлюються новим календарним планом або іншим документом. При цьому, в Календарному плані робіт зазначено, що початок виконання робіт - дата отримання технічних умов на проектування і авансу; закінчення виконання робіт - 3 місяці з дати отримання технічних умов та авансу.

Враховуючи зазначені положення Календарного плану робіт, який є невід'ємною частиною Договору, суд дійшов висновку, що момент передання позивачем вихідних даних відповідачу є однією з визначальних умов початку перебігу чітко погодженого сторонами строку виконання проектних робіт за Договором, а тому позивач має довести факт передачі ним відповідачу таких вихідних даних.

Так, листом №824/13-ХС1276/3 від 06.11.2013 позивач повідомив відповідачу перелік вихідних даних для проектування, відсутність яких не дає змоги приступити до проектування об'єкта.

Судом встановлено, що відповідно до листа №889/14/ХС1276/318 від 27.01.2014, адресованого позивачу, відповідач просив уточнити та повідомити уточнені відомості щодо ТКЗ на стороні 35 кВ ПС ТМ-1 та 2 в максимальному та мінімальному режимі роботи системи 150 кВ, що необхідні для уточнення параметрів СТК РМ і вибору електрообладнання 35 кВ (копія листа подана відповідачем 01.11.2016).

Листом №889/14/ХС1276/212 від 03.02.2014, адресованим позивачу, відповідач з метою продовження роботи на стадії «Проект» та уточнення деяких параметрів статичного тиристорного компенсатора реактивної потужності просив направити на свою адресу відповіді на питання, зазначені у даному листі, зокрема, щодо можливості при розрахунку параметрів орієнтуватись на п. 5.3.3 ГОСТ 13109-97, щодо можливості прийняття спектру ВГС при роботі РТП-1 (спектр отримано на основі замірів представника відповідача у грудні 2013 року на печі РТП-3 з технологією, аналогічною печі, що проектується), щодо підтвердження фонового рівня ВГС і величини флікера; щодо максимальної напруги в мережі 35 кВ (38,5 чи 40,5 кВ), щодо індуктивного опору короткої мережі, імпеданс (Uk%)/ Також відповідач просив прискорити відповідь на лист від 27.01.2014 щодо уточнення току короткого замикання (копія листа подана відповідачем 01.11.2016).

Відповідно до листа №909/14/ХС1276/320 від 13.02.2014 відповідач повідомив, що станом на 13.02.2014 ним не було отримано відповіді по ключовим питанням стадії «Проект»: комбінатом не вирішено питання щодо виготовлювача електрообладнання 35 кВ; відсутні результати розгляду зацікавленими організаціями розроблених креслень розміщення; уточнення ПАТ «Запоріжжяобленерго» величин токів короткого замикання на стороні 35 кВ ПС ТМ-1 та 2, а також ТКЗ на стороні 150 кВ в максимальному та мінімальному режимах роботи енергосистеми; відсутні результати розгляду компонованих креслень розміщення обладнання 35 кВ ПС ТМ-1 та 2; відсутні підтвердження пропозицій та відповіді на питання щодо фільтро-компенсуючого обладнання 35 кВ тощо (копія листа подана відповідачем 01.11.2016).

Листом від 22.04.2014 №03/03-051-890 позивач направив відповідачеві зауваження по проекту внутрішньоплощадного енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізація ЗРУ-35 кВ (копія листа подана відповідачем 01.11.2016)

У листі від 21.05.2014 №03/03-066-1084, адресованому відповідачу, позивач зазначив про доцільність внесення коректувань на даному етапі проектування. Так, у завданні на проектування та кошторисі передбачалось проектування будівництва ВЛ-35 кВ, однак у варіанті, запропонованому відповідачем, така необхідність відпала, у зв'язку з чим позивач вважає логічним здійснення відповідачем виконання проектних робіт з будівництва кабельної естакади замість робіт з будівництва ВЛ з можливим коректуванням кошторису у випадку необхідності (копія листа подана відповідачем 01.11.2016).

Судом встановлено, що у листі від 05.06.2014 №03/03-078-1208, адресованому відповідачу, позивач просив відповідача виконати коректування проекту з урахуванням зауважень, наданих спеціалістами позивача та тимчасово призупинити роботи по другому етапу (розробка робочої документації) стосовно частини розміщення та приєднання обладнання і ліній в корпусі виробництва шлаку у зв'язку з тим, що проект «Внутрішньоплощадного енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс)» потребує погодження з генпроектувальником, який на даний час відсутній (копія листа подана відповідачем 01.11.2016).

У листі №999/14/ХС1277/300 від 29.08.2014 відповідач повідомив позивачу перелік вихідних даних та матеріалів, які необхідні відповідачу для виконання робочої документації. в т.ч. проекту.

Крім того, у матеріалах справи наявний Протокол технічної наради №3 від 14.01.2014, на якій були присутні представники позивача та відповідача, зі змісту пункту 9 якого вбачається, що сторони відмітили ненадання відповідачу запитаних даних.

Таким чином, з урахування вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження надання відповідачу необхідних вихідних даних для виконання робіт по Договору у встановлені строки, як і не надано доказів того, що позивач повідомляв відповідача про необхідність поновлення робіт по розробці проекту.

Отже, позивачем не доведено настання початку перебігу строку виконання відповідачем робіт за Договором, та, як наслідок, не доведено обставин прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Так, при визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Згідно частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Проте, згідно частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 60 822,00 грн., зокрема, сам факт спричинення відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, розмір завданих збитків, оскільки, як встановлено вище, відсутня протиправна поведінка відповідача та вина відповідача у несвоєчасному виконанні умов договору.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не було доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки не доведено ні протиправну поведінку відповідача, ні вину відповідача у спричинення позивачу збитків.

У зв'язку із вищенаведеним, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 60 822,00 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 17 784,00 грн. штрафу суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5.2. Договору за порушення строків виконання робіт підрядник на вимогу замовника виплачує останньому штраф у розмірі 0,03% від вартості вчасно не виконаних робіт за кожен прострочений день.

Тобто, зазначеним пунктом договору передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені, а не у вигляді штрафу, як помилково вважає позивач.

Водночас, відповідно до приписів чинного законодавства, стягнення неустойки є наслідком порушення особою умов договору.

Однак, як було встановлено вище, відповідачем порушення зобов'язання щодо строків виконання робіт за Договором порушено не було, оскільки позивачем не надано доказів передання відповідачеві технічних умов на проектування, з моменту передачі яких починається строк виконання відповідачем робіт, а відтак, правові підстави для стягнення з відповідача, встановленої умовами Договору неустойки (пені) відсутні.

Посилання позивача на те, що строк виконання відповідачем робіт за Договором слід вираховувати з дати отримання відповідачем завдання на розробку проекту та авансу, оскільки відповідно до умов спірного договору склад, обсяг робіт, що доручаються підряднику, визначені в «Завданні на розробку проекту» не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як встановлено судом, згідно з пунктом 1.3. Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013 зміст робіт, строки їх виконання, а також результати робіт, які підлягають передачі по закінченню виконання робіт, визначаються в Календарному плані робіт (Додаток №2).

Сторонами було погоджено Календарний план роботи для Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» по розробці проекту внутрішньоплощадного енергопостачання 35 кВ для забезпечення виробництва титанового шлаку (1-й пусковий комплекс). Реконструкція мережі 35 кВ з заміною масляних вимикачів РУ-35 кВ ПС ТМ-2, ПС ТМ-1; ЗРУ-35 кВ Л-316, 317, 336, 337 і організацією розрахункового обліку на стороні 35 кВ. Модернізація щита релейного захисту, управління і сигналізація ЗРУ-35 кВ.: підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «КТС Груп»; строк виконання (початок, закінчення): дата отримання технічних умов на проектування та авансу - 3 місяці з дати отримання технічних умов та авансу; вартість етапу без ПДВ 168950,00 грн., ПДВ 33790,00 грн.

Так, визначення початку перебігу строку виконання робіт, погодженого сторонами в межах 3 місяців, ставиться в залежність від моменту здійснення попередньої оплати та надання замовником технічних умов на проектування.

В той же час, як встановлено судом, за змістом пункту 4.3.1. Договору №878/3-031013 на проектно-вишукувальні роботи від 03.10.2013 замовник зобов'язаний передати підряднику необхідну інформацію (вихідні дані).

Так, вказівка у Календарному плані на Технічні умови за висновками суду фактично є вихідними даними в розумінні положень спірного договору (інформацією про технічні характеристики існуючого об'єкту на момент початку проектування), тоді як Завдання на проектування є документом, що передбачає склад і обсяг робіт, які, власне, повинні бути виконані підрядником (реалізовані в проекті). Відтак, доводи позивача про початок відліку строку виконання зобов'язання за договором з моменту передання Завдання на проектування, яке нібито є Технічними умовами, судом до уваги не приймаються.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 60 822,00 грн. та штрафу у розмірі 17 784,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/17868/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/17868/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17868/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

В.В. Сулім