Рішення № 6928146, 19.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2009Справа №2-7/2467.2-2009 За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17). До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» (95000, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 7, кв.9).

Про розірвання договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» (95000, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 7, кв.9).

До відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17).

Про спонукання до виконання певних дій.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» (95000, м. Сімферополь. вул. Самохвалова, 10, ідентифікаційний код 00901499)

До відповідачів: 1) Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» (95000, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 7, кв.9).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим (95005, м. Сімиферополь, пр. Кірова, 13)

Про визнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від ФМ АР Крим – Аметов С. Д. – представ., дов. № 155-Д від 29.12.2008 р.

Від ТОВ «Респект» – Чернета А. О., предст., дов. від 01.08.2009 р.

Від ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» - не з’явився.

Від Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим – не з’явився.

Сутьспору: Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ «Респект-2005» про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 об’єкту незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць у комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим по житлово-комунальному господарству, розташованого за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, та спонукання відповідача повернути Фонду майна АР Крим вищевказаний об’єкт незавершеного будівництва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в частині завершення будівництва об’єкта приватизації та створення до 2006 року об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг, що є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору та повернення об’єкта приватизації.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що на виконання умов укладеного договору ТОВ «Респект-2005» здійснена оплата за придбаний об'єкт в розмірі 13500,00 грн., угода зареєстрована в Миколаївській селищній раді 25.01.2001 року за №1, отриманий дозвіл на проведення будівельних робіт від 01.07.2004 року за №407, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, наявний Державний акт на право постійного користування землею, забезпечені вимоги екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища (висновок № 9-2-106М265 від 10.03.2004 р.) та охорони праці при здійсненні будівлі та експлуатації об'єкту (експертний висновок № 10.32695010.3467-04 від 16.01.2004 р., та № 168.04.63.1.7.5.014 від 09.08.2004 р)., забезпечені вимоги протипожежної безпеки (експертний висновок № 70\1 від 29.03.2004 р. та № 2М436 від 07.04.2004 р.). Крім того для виконання умов договору купівлі-продажу для створення об'єктів з надання спортивних та лікувально-оздоровчих послуг ТОВ “Респект-2005” підписана угода від 18.08.2005 р. про сумісну інвестиційну діяльність з компанією “SІМАХ INTERNATIONAL –F. Z. E.”. Відповідно до вказаної угоди до 2006 р. було внесено інвестиції у розмірі 1413621,25 грн., що підтверджується інформаційними повідомленнями про внесення інвестиції за 05 жовтня 2005 р, 16 вересня 2005 р., 20 грудня 2005 року. Згідно з договором купівлі-продажу покупець повинен був внести інвестицій на суму 150 000 грн. Станом на 01.05.2007 р. було внесено 2732325,23 грн. Відповідач зазначає, що однією з причин порушення зобов’язань в частині своєчасної забудівлі є те, що ТОВ “Респект-2005” у 2002 р. отриманий технічний висновок ДПІІ “Кримпроектреконструкція”, згідно з яким придбаний об'єкт має незадовільний стан і потребує демонтажу. Таким чином, збудувати об'єкт до 2006 року при його непридатності для подальшого будування незавершеної будівлі пансіонату не вважається можливим. Крім того, продавцем - Фондом Державного майна АР Крим при продажу вказаного об'єкту підприємству “Респект” не було вказано, що в дійсності переданий об'єкт не відповідає стану, який був вказаний Фондом Державного майна АР Крим. Тобто, продавцем при підписанні вказаної угоди були скриті факти, які мали суттєве значення. Так, згідно з актом приймання-передачі від 02.03.2001 року зовнішні каналізаційні колектори виконані на 75 %, але ж реально виконання складає 25 %; будівельна готовність під’їзної дорогі складає 45 %, але ж реально 5 %; таким чином, - непридатність об'єкту для будівлі, це одна із головних підстав невиконання ТОВ “Респект” зобов'язання в частині створення об'єктів з надання спортивних та лікувально-оздоровчих послуг до 2006 р. Крім того, кошторисна вартість будівельних робот у 2003 р. складала 15 млн. грн., але Фондом майна передбачені були інвестиції всього 150 000 грн. На теперішній час кошторисна вартість будівельних робот складає приблизно 40 млн. грн. у зв'язку з підвищенням цін на будівельні матеріали, на будівельні роботи. Тому ці факти для підприємства є свого роду “форс-мажорними” обставинами.

29 серпня 2007 р. відповідачем було надано зустрічну позовну заяву до Фонду майна АР Крим про зобов’язання продовжити строк виконання договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. в частині створення об’єктів з надання спортивних та лікувально-оздоровчих послуг до 31.12.2012 р. згідно із загальним планом робіт на забудівлі пансіонату на 150 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району, АР Крим.

Зустрічний позов мотивований обставинами, аналогічними тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву. При цьому, відповідач посилається на те, ТОВ «Респект-2005» неодноразово зверталося до Фонд майна АР Крим з проханням продовжити строк дії угоди в частині створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг, проте навіть після надання всіх необхідних документів відповідні зміни до договору купівлі-продажу внесені не були.

          Ухвалою ГС АР Крим від 11.09.2007 р. зустрічна позовна заява ТОВ “Респект-2005” була прийнята до розгляду.

Заявою від 24.09.2007 р. позивач за зустрічним позовом ТОВ “Респект-2005” уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати Фонд майна АР Крим внести зміни до п. 5.1 договору купівлі –продажу від 19.01.2001 р. в частині строку створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та продовжити строк дії договору до 31.12.2012 р. згідно із загальним планом робіт на забудівлі пансіонату на 150 міст в с. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим.

          Заявою від 15.11.2007 р. позивач за зустрічним позовом змінив позовні вимоги та просив суд зобов’язати Фонд майна АР Крим внести зміни до п.5.1 договору купівлі –продажу від 19.01.2001 р. та продовжити стоки до 31.12.2009 р.

          Рішенням господарського суду АР Крим від 04.10-15.11.2007 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р., у задоволенні первісного позову було відмовлено, зустрічний позов був задоволений у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. та рішення ГС АР Крим від 04.10-15.11.2007 р. були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією Голови Господарського суду АР Крим справа передана на новий розгляд судді Іллічову М.М. Справі привласнений номер № 2-12/8530.1-2008 та ухвалою ГС АР Крим від 21.07.2008 р. справа була прийнята до провадження.

Позивач за зустрічним позовом заявою від 29.09.2008 р. уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати Фонд майна АР Крим внести зміни до п.5.1 договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. в частині створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та продовжити строк виконання договору купівлі –продажу до 31.12.2012 р. згідно із загальним планом робіт на забудову пансіонату на 150 місць в с. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим та рішенням органу місцевого самоврядування від 26.09.2008 р.

Рішенням ГС АР Крим від 15.10.2008 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р., у задоволенні первісного позову було відмовлено, зустрічний позов задоволений повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2009 р. касаційна скарга Фонду майна АР Крим була задоволена частково, рішення ГС АР Крим від 15.10.2008 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. у справі № 2-12/8530.1-2008 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до ГС АР Крим.

Справа передана на розгляд судді Дворному І. І. із привласненням номеру 2-7/2467.2-2009 та ухвалою ГС АР Крим від 13.05.2009 р. була прийнята до провадження.

23.06.2009 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до відповідачів - Фонду майна АР Крим та ТОВ “Респект-2005” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 19.01.2001 р. купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць у комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим по житлово-комунальному господарству, розташованого за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка. Крім того, третя особа з самостійними вимогами просить суд у порядку реституції повернути об’єкт незавершеного будівництва до державної власності Фонду майна АР Крим, а також зобов’язати Фонд майна АР Крим розглянути у порядку статті 24 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції до 20.04.2000 р. питання передачі об’єкта незавершеного будівництва до статутного фонду ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод».

Позов третьої особи мотивований тим, що будівництво вищевказаного пансіонату здійснювалося за рахунок коштів Сімферопольського ремонтно-механічного заводу Укрремтреста Держкомсільгосптехніки УРСР, правонаступником якого є третя особа, перебував на балансі Державного підприємства Сімферопольський ремонтно-механічний завод, але помилково не був включений до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» при приватизації. Третя особа зазначає, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу згода Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» отримана не була, що, на його думку, є підставою для визнання договору недійсним із застосуванням відповідних наслідків у вигляді реституції.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.06.2009 р. ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» було допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, шляхом прийняття до розгляду позову цієї особи до Фонду майна АР Крим та ТОВ “Респект-2005” про визнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій.

01.10.2009 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій третя особа просить суд:

- визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 19.01.2001 р. купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць у комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим по житлово-комунальному господарству, розташованого за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка;

- у порядку реституції повернути об’єкт незавершеного будівництва до державної власності Фонду майна АР Крим;

- визнати право власності Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» на об’єкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка.

Фонд майна АР Крим та ТОВ “Респект-2005” проти позову третьої особи заперечували з мотивів, викладених у відповідних відзивах на позовну заяву. Крім того, Фонд майна АР Крим заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.10.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за позовом ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод», було залучено Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим.

10.11.2009 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд зобов’язати Фонд майна АР Крим внести зміни в п. 5.1 договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. в частині строку створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та продовжити строк дії договору до 31.12.2014 р. згідно з загальним планом робіт на забудівлю пансіонату на 150 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим.

13.11.2009 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд зобов’язати Фонд майна АР Крим укласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в частині внесення змін до пункту 5.1, а саме: строк створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та викласти п. 5.1 договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в наступній редакції: «п. 5.1 – побудувати будинок відпочинку зі створенням об’єктів по наданню спортивних і лікувально-оздоровчих послуг, завершити будівництво і введення в експлуатацію до 31.12.2014 р.». Крім того, ТОВ «Респект-2005» просить суд у разі невиконання у добровільному порядку судового рішення у тижневий строк після набрання чинності судовим рішенням вважати, що додаткова угода про внесення змін до договору купівлі-продажу №207 від 19.01.2001 р. щодо продовження строку завершення будівництва та введення в експлуатацію укладена. Вказану заяву суд розцінює як збільшення позовних вимог та приймає до розгляду.

Представники ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» та Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

          Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

19 січня 2001 року між Фондом майна АР Крим (Продавець) та Підприємством «Респект» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект –2005», Покупець) був укладений договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, якій знаходиться на балансі Республіканського комітету з ЖКГ АР Крим (надалі Договір, т. І, а. с. 4 - 7).           

          Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю об’єкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць в комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету з житлово–комунального господарства АР Крим та розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, надалі «Об’єкт», а Покупець зобов’язується прийняти Об’єкт та уплатити за нього ціну у відповідності до умов, визначених в даному Договорі. В цьому ж пункті обумовлено, що будівельна готовність з урахуванням відновлення зруйнованих конструкцій складає 15%.

          Пункт 1.2 Договору встановлює, що право власності на Об’єкт переходить до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 2.1 Договору Покупець зобов’язаний внести 13500 грн. за придбаний Об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного Договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови оплати не менше ніж 50 відсотків ціни продажу об’єкту протягом перших 30 днів.

Пунктом 5.1 Договору визначені обов’язки Покупця, одним з яких, зокрема, є обов’язок збудувати будинок відпочинку зі створенням об’єктів з надання спортивних та лікувально-оздоровчих послуг, завершити будівництво та введення в експлуатацію до 2006 року.

02 березня 2001 року між Фондом майна АР Крим (Продавцем) та Підприємством “Респект” (Покупцем) був підписаний акт приймання-передачі об’єкту незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, якій знаходиться на балансі Республіканського комітету ЖКГ АР Крим (т. І, а.с.8), згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає проданий 19 січня 2001 року за конкурсом об’єкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, якій знаходиться на балансі Республіканського комітету ЖКГ АР Крим у власність, розташований у смт. Миколаївка, Сімферопольського району за 13 500 грн.

З цього акта приймання-передачі вбачається, що будівельна готовність незавершеного будівництвом пансіонату на 300 місць складає 15%, будівлі лікувального корпусу – 12%, берегоукріплювальних споруд – 95%, магістрального вводу – 80%, каналізаційного колектору – 75%, під’їзної дороги – 45%.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Актом проведеної позивачем за первісним позовом перевірки від 01.02.2007 р. встановлено, що будівництво будинку відпочинку зі створенням об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг не завершено, умови договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва в цій частині не виконані.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу Фонд майна АР Крим звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.

Проте, з цього приводу суд зазначає наступне.

У п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.07.98 р. у справі N 01/1501-97 (1-8/98) зазначено, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» регулює наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема юридична категорія угод вони мають назву «угоди приватизації» (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Невиконання або часткове невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна регулюється нормами зобов'язального права.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що спірний договір купівлі-продажу є особливим договором купівлі-продажу державного майна (угодою приватизації), невиконання або часткове невиконання умов якого регулюється нормами зобов'язального права, зокрема ЦК України.

Частина перша ст. 614 ЦК України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, обов'язковою умовою, необхідною для прийняття господарським судом рішення про розірвання договору купівлі-продажу (угоди приватизації), є наявність вини сторони за таким договором (угодою) у порушенні зобов'язання.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій” (тут і далі – в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Будівництво здійснюється суб'єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Державним проектно-вишукувальним інститутом “Кримпроектреконструкція” у 2002 році був складений технічний висновок за результатами дослідження недобудованих будівель пансіонату на 300 місць в смт. Миколаївка Сімферопольського району (т. І, а. с. 122-123), в якому зазначено, що враховуючи довгий строк впливу на об’єкт природних факторів (атмосферні опади, мороз та вітер) та не виконання заходів щодо консервації недобудованого об’єкту необхідно вважати, що загальний технічний стан основних будівельних конструкцій I та II поверхів незадовільний та потребує демонтажу; фундаменти можуть бути використані при подальшому будівництві будівлі пансіонату меншої поверховості. У висновку вказано, що доведення комплексу пансіонату до проектної потужності економічно та технічно недоцільно у зв’язку з тим, що в курортно-рекреаційній системі Криму смт. Миколаївка знаходиться в зоні короткочасного відпочинку, рекомендується зменшення місткості пансіонату до 150 місць.

Згідно з нормами ДБНА 2.2-3.-2004 строки розробки та затвердження проектно-кошторисної документації складають 8 місяців, перевірки документації на отримання дозволу на проведення будівельних робіт складає 1 місяць, строк разбірки відповідно Норм подовженості будівництва заділу у будівництві підприємств, будівель та споруджень (ДБН 1.04.03-85) складає 11 місяців.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України “Про планування та забудову територій” знесення існуючих будинків та споруд здійснюється у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування та забудову території” дозвіл на виконання будівельних робіт можливо одержати тільки при наявності документів, які затверджують право на користування (оренду) земельної ділянки, на якій будуть виконуватися будівельні роботи.

25 грудня 2001 р. 23 сесія 23 скликання Миколаївська селищна Рада прийняла рішення “Про надання земельної ділянки підприємству “Респект” для будівництва та обслуговування пансіонату за рахунок земель Управління житлово-комунального господарства Криму та земель запасу за адресою: смт. Миколаївка, Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району”, відповідно до якого було затверджено проект відведення земельної ділянки підприємству “Респект” для будівництва та обслуговування пансіонату, та надано підприємству “Респект” у постійне користування для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою: смт. Миколаївка Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району, земельну ділянку загальною площею 4,1716 га, у тому числі за рахунок земель Управління житлово-комунального господарства Криму – 3,7900 га (за угіддями землі під будівництвом, яке не розпочато), за рахунок земель запасу – 0,3816 га (за угіддями землі під будівництвом, яке не розпочато), код цільового призначення – 1.17. Рекреаційне призначення.

25 січня 2002 р. відповідач за первісним позовом звернувся до органів СЕС про узгодження ескізного проекту пансіонату, проект було узгоджено 15 лютого 2002 р.

05.04.2002 р. відповідач звертався до Міністерства архітектури та будівельної політики АРК про розгляд ескізного проекту на засіданні містобудівельної ради.

24.04.2002 р. Республіканська містобудівельна рада погодила ескізні пропозиції та рекомендувала провести доопрацювання плану та узгодити з головним архітектором Сімферопольського району.

21.11.2002 р. листом № 2830/04-15 Сімферопольська держадміністрація запропонувала відповідачу виконати корегування проектної документації будівництва пансіонату та узгодити її у встановленому порядку.

24 жовтня 2003 р. Виконавчим комітетом Миколаївської селищної Ради було прийнято рішення № 3/53 “Про надання Підприємству “Респект” дозволу на виконання проектно-дослідницьких робіт з будівництва пансіонату, розташованого в Х квартали курортної зони смт. Миколаївка”, відповідно до якого було дозволено підприємству “Респект” виконання проектно-дослідницьких робіт з будівництва пансіонату в Х кварталі курортної зони смт. Миколаївка, проект надати на узгодження у встановленому законом порядку.

Дозвіл на проведення будівельних робіт від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ТОВ “Респект-2005” був одержаний 01.07.2004 р. за № 407 і продовжений до 31.12.2007 р.

Згідно до ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:

- встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва;

- заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.

У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Наказом Фонду держаного майна України від 29.10.1998р. №2041 затверджено Положення про внесення змін до договір купівлі-продажу державного майна, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.11.1998 р. за №717/3157.

Згідно з п.1.1 Положення внесення змін до договору купівлі-продажу здійснюється шляхом укладання між органом приватизації та покупцем державного майна додаткової угоди до нього.

Відповідно до п.п.4.3 п.4 Положення у разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва, заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

П.п.4.4., 4.5 п.4 Положення передбачають, що визначені органом приватизації документи подаються Покупцем до органу приватизації, де реєструються в установленому порядку і направляються через керівництво відповідному підрозділу на розгляд. У двадцятиденний термін після одержання від Покупця всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, то додаткова угода підписується органом приватизації.

Згідно до п.п.7.1 п.7 Положення додаткова угода підлягає нотаріальному посвідченню у десятиденний строк з дня її підписання. Усі витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням додаткової угоди, покладаються на ініціатора її укладення.

Заявою №20 від 20.12.2005 р. ТОВ “Респект-2005” звернулося до Фонду майна АР Крим з проханням про продовження строку дії приватизаційних умов до 31.12.2008 р. (т. І, а. с. 64), у відповідь на що Фонд запропонував надати комплект документів, а саме: уточнений бізнес-план будівництва об’єкта; проект додаткової угоди, яка містить зміни до договору купівлі-продажу; рішення сесії Миколаївської селищної ради про надання згоди на перенесення строку завершення будівництва об’єкта, із зазначенням конкретної дати (т. І, а. с. 67). Відповідні документи, окрім рішення Миколаївської селищної ради відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), були надані Фонду майна АР Крим.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ “Респект-2005” звертався до органу місцевого самоврядування – Миколаївської селищної ради з клопотанням про надання згоди на перенесення строку завершення будівництва пансіонату, проте остання ухилялась від розгляду цього питання, зокрема, безпідставно пропонуючи звернутися до інспекції ДАБК (т. І, а. с. 65, 68), незважаючи на наявність у відповідача (позивача за зустрічним позовом) діючого дозволу інспекції ДАБК на здійснення будівельних робіт.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом п.п.4.3 п.4 Положення про внесення змін до договір купівлі-продажу державного майна та з огляду на абз. 4 ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”, зацікавлена особа повинна надати документ, що підтверджує згоду органу місцевого самоврядування лише під час добудови об’єктів незавершеного будівництва, а не під час розбирання (демонтажу).

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, стаття 652 Цивільного кодексу України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв’язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Визначення істотності змін обставин наводиться в абзаці другому частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені пунктах 1 - 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня. В пункті 2 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено поняття вини як непроявлення всієї турботливості та обачності, які вимагались від сторони. Суд звертає увагу на те, що про турботливість та обачність сторони йдеться тільки стосовно усунення причин після їх виникнення. Непроявленню стороною турботливості та обачності стосовно запобіганні настанню цих причин правового значення не надається.

Суд зазначає, що звернення ТОВ “Респект-2005” до Фонду майна АР Крим з пропозицією про внесення змін до договору щодо продовження строку завершення будівництва є обґрунтованим, оскільки неможливість виконання цієї приватизаційної умови обумовлена своєчасним неприйняттям органом місцевого самоврядування відповідного рішення, а також необхідністю здійснення демонтажу об’єкта незавершеного будівництва, у зв’язку з чи фактично йдеться мова не про завершення будівництва, а про здіснення нового будівництва, що потребує більш тривалого часу.

Отже, вина ТОВ “Респект-2005” в незавершенні у встановлений строк будівництва будинку відпочинку зі створенням об’єктів з надання спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та, відповідно, в порушенні умов договору купівлі-продажу, відсутня, через що позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

В свою чергу, рішенням Миколаївської селищної ради 38 сесії 5-го скликання від 24.09.2009 р. “Про надання дозволу ТОВ “Респект-2005” на перенесення строку закінчення будівництва пансіонату на 150 місць в смт. Миколаївка по проспекту Нахимова” відповідачеві (позивачеві за зустрічним позовом) була надана згода на перенесення строку закінчення будівництва пансіонату на 150 місць в смт. Миколаївка до 31.12.2014 року. Тобто будь-які перешкоди для внесення змін до договору купівлі-продажу відсутні.

Таким чином, враховуючи наявність рішення Миколаївської селищної ради про погодження продовження строків виконання умов п.5.1 договору купівлі-продажу, а також те, що Миколаївська селищна рада раніше ухилялась від прийняття такого рішення, суд вважає позовні вимоги ТОВ “Респект-2005” про спонукання Фонд майна АР Крим укласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в частині перенесення строку завершення будівництва до 31.12.2014 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позову Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» суд зазначає наступне.

Так, з урахуванням змінених позовних вимог, третя особа просить суд:

- визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 19.01.2001 р. купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць у комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим по житлово-комунальному господарству, розташованого за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка;

- у порядку реституції повернути об’єкт незавершеного будівництва до державної власності Фонду майна АР Крим;

- визнати право власності Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» на об’єкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» посилається на те, що будівництво вищевказаного пансіонату здійснювалося за рахунок коштів Сімферопольського ремонтно-механічного заводу Укрремтреста Держкомсільгосптехніки УРСР, правонаступником якого є третя особа, перебував на балансі Державного підприємства Сімферопольський ремонтно-механічний завод, але помилково не був включений до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» при приватизації. З урахуванням цього, третя особа вважає, що спірна угода має бути визнана недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР, якою передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Проте, суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Отже, за змістом статті 1 ГПК України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право власності Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» на об’єкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка.

Так, перелік правовстановлювальних документів наведений в Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, проте жоден з таких документів суду наданий не був.

Суд не може прийняти до уваги посилання третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на те, що спірний об’єкт незаконно не був включений органом приватизації до складу майна, яке було передане у власність до статутного фонду перетвореного відкритого акціонерного товариства у порядку приватизації, оскільки належні докази на підтвердження цих посилань суду надані не були. Так, незаконність дій органу приватизації має бути підтверджена відповідним судовим рішенням, яке б мало при вирішенні цієї справи преюдиціальне значення згідно з положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Однак, суду не були надані докази оскарження дій (рішень, бездіяльності) органів приватизації в судовому порядку.

При цьому, в матеріалах справи наявне розпорядження Ради Міністрів Криму №608-р від 30.12.1992 р., яким управлінню житлово-комунального господарства дозволено за рахунок виділених позабюджетних та дольових коштів житлово-комунальних підприємств сплатити 45 млн. рублів Кримському ремонтно-механічному заводу ПО «Украагропромреммаш» за незавершене будівництво пансіонату на 300 місць в смт. Миколаївка та в подальшому використовувати його для працівників житлово-комунальної галузі.

Саме на підставі вищевказаного розпорядження земельна ділянка під об’єктом незавершеного будівництва була передана Управлінню житлово-комунального господарства Криму (про що в Державному акті про право користування землею серії Б №014580 (т. У, а. с. 80-82) був зроблений відповідний запис) та в подальшому на підставі рішення 23 сесія 23 скликання Миколаївської селищної Ради від 25 грудня 2001 р. була передана в постійне користування позивачеві за зустрічним позовом.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи документального підтвердження обставин, покладених третьою особою в основу заявлених нею вимог, позов Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити в задоволенні первісного позову Фонду майна Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 об’єкту незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць у комплексі, що знаходиться на балансі Республіканського комітету АР Крим по житлово-комунальному господарству, розташованого за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, та спонукання відповідача повернути Фонду майна АР Крим вищевказаний об’єкт незавершеного будівництва.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» (95000, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 7, кв. 9, ідентифікаційний код 30271294) додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в частині внесення змін до пункту 5.1, а саме: строк створення об’єктів по наданню спортивних та лікувально-оздоровчих послуг та викласти п. 5.1 договору купівлі-продажу від 19.01.2001 р. №207 в наступній редакції: «п. 5.1 – побудувати будинок відпочинку зі створенням об’єктів по наданню спортивних і лікувально-оздоровчих послуг, завершити будівництво і введення в експлуатацію до 31.12.2014 р.».

4.          У разі невиконання у добровільному порядку судового рішення у тижневий строк після набрання чинності судовим рішенням, додаткову угода про внесення змін до договору купівлі-продажу №207 від 19.01.2001 р. щодо продовження строку завершення будівництва та введення в експлуатацію вважати укладеною.

5.          Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» (95000, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 7, кв. 9, ідентифікаційний код 30271294) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Відмовити в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» до Фонду майна Автономної Республіки Крим та Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» про визнання недійсним договору, повернення майна та визнання права власності.

7.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.