Постанова № 6925996, 12.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4421/09/1470

м. Миколаїв

12:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в м. Суми

(Червона площа, 2, м. Суми, Сумська область, 40030)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Земля і життя»

(вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, 54030)

за участю представників:

від позивача: надав клопотання про розгляд без його участі

від відповідача: не з’явився про стягнення податкової заборгованості у сумі 170 гривень В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, заборгованості з податку на прибуток у сумі 170 гривень. В обґрунтування позовної вимоги позивач зазначив, що в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Сумської філії відповідача виявлено несвоєчасне подання Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за перший квартал 2007 р., в результаті чого податковим органом було складено акт, на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн. Судом двічі надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судове засідання не з’являвся. Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки

У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов’язки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»зареєстроване як юридична особа 20.01.2003 р. державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради . Згідно витягу з ЄДР, наданого реєстраційною палатою виконкому Миколаївської міськради, відповідач має відокремлені підрозділи, зокрема, Сумську філію (код 26439503, вул. Соборна, 29/Д, м. Суми, Зарічний, Сумська область, 40000).

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Аналогічне положення міститься в статті 64 Господарського кодексу України, згідно якої відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

За таких обставин, звернення позивача –державної податкової інспекції в м. Суми до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Земля і життя»як головного підприємства (юридичної особи) є обґрунтованим.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку, установленому законом.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) в установлені законами терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя» перебуває на обліку в державній податковій інспекції в м. Суми як платник податків і зборів.

24 вересня 2008 року державною податковою інспекцією в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства відповідача та виявлено несвоєчасне подання Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за перший квартал 2007 р.

За результатами перевірки позивачем складено акт № 7762/15-1/26439503/797 (арк.спр.18), а також прийняте рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями 170 гривень (арк.спр.18,23).

Рішення-повідомлення податкового органу № 0005171501/0/72684 від 30.09.08 р. у зв’язку з неможливістю вручення його відповідачу, який не знаходиться за своєю адресою, було розташоване на дошці податкових оголошень, про що складено акт від 06.10.08 р. про неможливість вручення (арк.спр.24).

20.08.08 р. позивачем була виставлена перша податкова вимога № 1/1343 про сплату недоїмки, яку розміщено на дошці податкових оголошень від 13.11.08 р. (арк. спр. 26). Другу податкову вимогу № 2/1737 від 15.12.08 р. також розміщено на дошці оголошень та у зв’язку з неможливістю вручення податкової вимоги складено акт № 85 від 02.02.09 р. (арк. спр. 28).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Правом на оскарження в адміністративному та судовому порядку рішення-повідомлення податкового органу та податкових вимог про сплату податкового боргу відповідач не скористався, доводів щодо необґрунтованості рішення та вимог не надав, їх законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано. Таким чином, загальна сума податкової заборгованості становить 170 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість, наданою позивачем (арк.спр.7).

Відповідно до п.11 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції мають повноваження щодо подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товаристваз обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Земля і життя» (вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 32333121) податковий борг у сумі 170,00 гривень на користь державної податкової інспекції в м. Суми в дохід Державного бюджету України на розподільчий рахунок ДПІ в м. Суми – 34129999700002, одержувач – Держбюджет м. Суми, код одержувача – 23636315, банк одержувача – ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                     В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.10.09р.

Суддя                     В.В. Біоносенко