
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2017 р.Справа № 816/714/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 816/714/17
за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"
до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення порушень законодавства від 14 квітня 2017 року № 20-16-06-3-14/2137.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 816/714/17 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено без задоволення позов, оскільки допущено неповноту зясування обставин у справі.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що в період з 12.12.2016 по 07.03.2017 (із зупиненням для проведення зустрічних звірок з 27.12.2016 по 20.02.2017) на виконання п. 2.14 плану контрольно - ревізійної роботи Держаудитслужби України та п. 3.1.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи Північно-східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2016 року проведено планову ревізію використання коштів субвенції, наданої у 2015 році з державного бюджету КП ПОР Полтававодоканал, на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування за період з 01.01.2015 по 30.11.2016.
Результати ревізії оформлені актом № 05-21/14 від 15.03.2017 (т.1, а. с. 20-51), до якого позивачем подано заперечення (т.1, а.с. 52 60).
Листом від 12.04.2017 № 20-16-06-3-14/2091 відповідачем направлено позивачу висновки на заперечення (т.1, а.с. 61 75).
Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області 14.04.2017 р. предявлено керівнику КП ПОР Полтававодоканал вимогу "Про усунення порушень законодавства" за вих. № 20-16-06-3-14/2137 (т.1 а.с. 77-78).
У вимозі зазначено, що ревізією виявлено порушення законодавства, які призвели до втрат на загальну суму 461,46 тис. грн., а саме завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах за 2015 рік, внаслідок включення до розрахунків собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в завищеному розмірі, витрат на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів в сумі 362,88 тис. грн. та не підтверджених первинними документами витрат на сплату єдиного соціального внеску нарахованого на заробітну плату працівників, увільнених від виконання посадових обовязків на період проведення часткової мобілізації в сумі 7,59 тис. грн, експертизу, експертну оцінку, незалежну оцінку в сумі 0,89 тис. грн (витрати за березень 2015 року); оренду виробничо-адміністративних приміщень в сумі 204,56 тис. грн., що є порушенням п.п. 4, 5 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. Вищезазначене порушення не усунуто.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області предявлено вимогу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.
Не погодившись з вимогою № 20-16-06-3-14/2137 від 14.04.2017, позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувана вимога контролюючого органу вказує саме на виявлені збитки і їхній розмір та за її допомогою неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Отже не породжує безпосередньо права чи обовязки для позивача та не є обовязковою.
Колегія суддів погоджується з наведеним виссновком суду першої інтангції, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII (далі ОСОБА_1 N 2939-XII) .
Частиною першою статті 1 Закону N 2939-XII передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (надалі по тексту Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За змістом пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В силу приписів п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства /пп. 16/; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях /пп. 22/; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку /пп. 23/.
Згідно із пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 /т.1 а.с. 218 224/, Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Пунктом 6 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби передбачено, що Офіс має право предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства /пп. 14/.
Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління /п. 7 Положення/.
Згідно із Положенням про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, затвердженим наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2, із змінами (т. 1 а.с. 226 232) Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі Управління) є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби /п. 1 Положення/. Управління має право предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства /пп. 14 п. 6 Положення/
Зазначені норми Положень узгоджуються з приписами статті 10 Закону N 2939-XII, якою регламентовано права органу державного фінансового контролю.
Зокрема, пунктом 7 статті 10 Закону N 2939-XII встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону N 2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 статті 10 Закону N 2939-XII - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону N 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обовязкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обовязки для позивача.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року (справа №818/1857/14).
У справі, що розглядається, предметом спору є вимога, пред'явлена відповідачем позивачу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України також встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Мотивів для відступлення від вказаної правової позиції Верховного Суду України при розгляді цієї справи судом не встановлено та сторонами не зазначено.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень законодавства, яка вказує та виявлені збитки та їх відшкодування.
Доводи позивача на те що вимога від 14 квітня 2017 року № 20-16-06-3-14/2137 складена без дотримання рекомендацій Державної фінансової інспекції України, викладених у листі від 04.03.2015 № 25-18/205, не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки лист ДФІ України не належить до нормативно-правових актів, які обов'язкові для застосування, відтак не врахування відповідачем такого листа під час пред'явлення вимоги позивачу не може бути підставою для висновку про незаконність винесеної вимоги.
Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що при зверненні до суду з
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі № 816/714/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.
Судове рішення № 69259363, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/714/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: