Постанова № 69259366, 26.09.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 р. Справа № 524/10225/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.03.2017р. по справі № 524/10225/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з даним адміністративним позовом до Міністерства оборони України.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.03.2017р. по справі № 524/10225/16-а позов задоволено частково.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 23 травня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову суду першої інстанції скасувати в цій частині, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповноту зясування обставин у справі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ОСОБА_1, був призваний на учбові збори Кременчуцьким ОМВК у військову частину 61610 м. Лубни, що підтверджено довідкою Кременчуцького обєднаного міського військового комісаріату №66/447 від 08.04.2016 року.

У період з 01.06.1986 року по 01.09.1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується архівною довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/4319 від 04.04.2014 року, довідкою Кременчуцького міського військового комісаріату Полтавської області № 4/567 від 12.11.1990 року.

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1659 від 14 квітня 2016 року, захворювання ОСОБА_1 повязані з виконанням обовязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтермінового з 23.05.2016 року у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Наведене підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0554002 та Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 10ААА №017999.

У 2016 році ОСОБА_1 звернувся до військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка повязана із захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

За результатами розгляду заяви, Полтавський ОВК Міністерства Оборони України склав та направив на адресу ОСОБА_1 лист № 10/1069/ВСЗ від 15.12.2016 року, у якому повідомив про повернення на доопрацювання документів з підстав не подання ним документів, що підтверджують встановлення інвалідності в 3-місячний строк після закінчення зборів.

Позивач, оскаржуючи вказані дії, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх правомірності.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, за приписами ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п.6 п.2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції Закону, що діяла на момент встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

З копії воєнного квитка серії НУ №8673682, виданого на імя ОСОБА_1, судом встановлено, що позивач 21.12.1984 року на підставі Наказу МО СРСР №202 від 27.09.1984р. звільнений в запас та направлений до Кременчуцького РВК Полтавської області.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме з 01.06.1986 року по 01.09.1986 року, ОСОБА_1 мав статус військовозобов'язаного та був призваний на учбові збори.

Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що норма ст. 16 -2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є банкетною та в ній зазначено, що порядок призначення і виплати одноразової допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.п.3 п.6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 вказано, що військовозобовязаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобовязаному чи резервісту під час виконання обовязків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України у Постанові № 975 виокремлено порядок та підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) і військовозобовязаних.

В даному випадку, позивач, як військовозобовязаний, мав би право на отримання одноразової грошової допомоги, виключно за умови виникнення захворювання або нещасного випадку, що мали місце саме в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.

Проте, позивачем надано докази встановлення йому інвалідності, що повязана із проходженням служби, але не надано доказів того, що захворювання у нього настало у період, передбачений абз. 1 пп. 3 п. 6 Постанови 975.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає дії відповідача правомірними, а позовні вимоги безпідставними.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та повністю спростовують висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, з урахуванням положення ст.202 КАС України, з огляду на помилковість висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, надання невірної правової оцінки таким обставинам справи та правозастосування, привело суд першої інстанції до безпідставного задоволення позовних вимог. Внаслідок чого, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.03.2017р. по справі № 524/10225/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 02.10.2017 р.