Постанова № 6924655, 13.10.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18777/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Польовій М.М.,

за участю представника позивача Шишко І.А.,

представника відповідача Гримальського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002112308/0 від 16.09.2008 року, № 0002112308/1 від 28.11.2008 року, № 0002112308/3 від 06.05.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнятті податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі акту перевірки від 15.09.2008 року № 546/23-8-35275183. Податковим органом не враховано положення Закону України «Про податок на додану вартість» щодо виникнення права на податковий кредит у позивача. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» ввезло на митну територію України обладнання для використання в господарській діяльності, що підтверджується вантажними митними деклараціями, і сплатило податок на додану вартість при імпорті товарів, то ним правомірно задекларовано відповідні суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що відповідач порушив процедуру перевірки, провів її не за місцезнаходженням позивача, без участі представника позивача, чим позбавив останнього можливості надати пояснення та заперечення до акту. Вважає, що податковим органом в акті перевірки не наведено правових підстав щодо позбавлення позивача права на податковий кредит. Позивач просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002112308/0 від 16.09.2008 року, №0002112308/1 від 28.11.2008 року та №0002112308/3 від 06.05.2009 року, які прийняті на підставі акту перевірки від 15.09.2008 року № 546/23-8-35275183.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002112308/0 від 16.09.2008 року, №0002112308/1 від 28.11.2008 року та №0002112308/3 від 06.05.2009 року, які прийняті на підставі акту перевірки від 15.09.2008 року № 546/23-8-35275183.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002112308/0 від 16.09.2008 року прийняте на підставі акту перевірки від 15.09.2009 року № 546/23-8-35275183 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року. Податкові повідомлення-рішення №0002112308/1 від 28.11.2008 року та № 0002112308/3 від 06.05.2009 року були прийняті за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача. Відповідач проводив перевірку заявленої в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку згідно з вимогами Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №355 від 27.05.2008 року, пунктом 2.4 яких передбачено проведення таких перевірок у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), документів. За наслідками такої невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки). Відповідачем 11.09.2008 року направлено позивачу лист №20197/10/23-305, яким запропоновано директору та головному бухгалтеру прибути для ознайомлення та підписання акту перевірки. Неявку посадових осіб позивача зафіксовано актом від 15.09.2008 року № 14-/10/23-805.

Крім того, по суті виявленого перевіркою порушення представник відповідача пояснив, що позивач при поданні декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року не подав необхідних додатків 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування». При цьому, в декларації відобразив відсутність податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний період (рядок 9 податкової декларації), відсутність податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації) та відсутність відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації), суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку визначив в розмірі 1293086 грн. 00 коп. (рядок 25.1 податкової декларації). Разом з тим, в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року відсутнє відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації). Оскільки відповідно до положень підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу бюджетного відшкодування включаються суми відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом платника податку, що утворилася в попередньому податковому періоді, а в позивача за червень 2008 року задекларовано відсутність такого відємного значення, тому і права на бюджетне відшкодування не виникає. Представник відповідача правомірність позиції податкового органу обґрунтовує нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року. Представник відповідача також пояснив, що підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежено право на отримання бюджетного відшкодування осіб, які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; або мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Крім того, зазначеним обставинам була надана правова оцінка у вироку Оболонського районного суду міста Києва від 22.05.2009 року, постановленого відносно головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» ОСОБА_4, яку визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 15 частини другої, статтею191 частиною пятою, статтею 366 частиною першою Кримінального кодексу України. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.07.2007 року №100055153, виданого Державною податкової інспекцією у Оболонському районі міста Києва.

Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року, в якій заявлена сума до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку в розмірі 1296086 грн. 00 коп. 15.09.2008 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, результати якої викладені в акті № 546/23-835275183. Перевіркою встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року відображено відсутність податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний період (рядок 9 податкової декларації), відсутність податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації) та відсутність відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації), при цьому суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку позивач визначив в розмірі 1293086 грн. 00 коп. (рядок 25.1 податкової декларації). Перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року встановлено, що відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації), при наявності якого в наступному податковому періоді може виникнути право на бюджетне відшкодування, дорівнює 0 грн. 00 коп. Крім того, при подані декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року позивач не подав необхідних додатків 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування». Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року та завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року.

Листом №20197/10/23-305, який направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією 11.09.2008 року та отримано уповноваженим представником 13.09.2008 року, до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва було запрошено директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» для ознайомлення та підписання акту перевірки. 15.09.2009 року посадовими особами відповідача складено акт №14-/10/23-805 про неявку посадових осіб позивача до органу державної податкової служби. Матеріали перевірки 16.09.2008 року направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримані уповноваженим представником 18.09.2008 року.

На підставі акту перевірки 16.09.2008 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0002112308/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на 1296086 грн. 00 коп. Дане рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання первинної скарги до Державної податкової інспекції у Оболонському районі та повторних скарг до Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України. Рішеннями про результати розгляду скарг останні залишалися без задоволення, а відповідачем приймалися податкові повідомлення-рішення №0002112308/1 від 28.11.2008 року, №0002112308/3 від 06.05.2009 року. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.07.2007 року № 100055153, копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2008 року, копією акту перевірки від 15.09.2008 року, копіями листа відповідача №20197/10/23-305 від 11.09.2008 року та акту № 14-/10/23-805 про неявку посадових осіб до органу державної податкової служби, копіями поштових фіскальних чеків відділень Укрпошти від 11.09.2008 року та 16.09.2008 року про направлення рекомендованих листів позивачу, копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.09.2008 року, копіями податкових повідомлень-рішень №0002112308/0 від 16.09.2008року, №0002112308/1 від 28.11.2008 року, №0002112308/3 від 06.05.2009 року, копіями скарг позивача від 12.12.2008 року, 27.02.2009 року та рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві про результати розгляду скарги від 17.02.2009 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначається пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

Таким чином, однією з умов отримання бюджетного відшкодування є наявність відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту одного звітного податкового періоду, яке залишається і за підсумками другого звітного періоду. При цьому, бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач обґрунтовує правомірність порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, проте в спірних правовідносинах досліджується правомірність заявленого бюджетного відшкодування та дотримання умов для отримання такого відшкодування на рахунок платника податку в банку. Судом встановлено, що в податковій декларації за червень 2008 року позивачем не задекларовано відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року (з наступними змінами і доповненнями), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, сума визначеного відємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). Згідно із пунктом 5.12 вказаного Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого відємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має відємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Таким чином, відсутні правові підстави для одержання позивачем бюджетного відшкодування та ним не дотримано порядку визначення суми бюджетного відшкодування, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року.

Крім того, підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, до яких відноситься особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців. Згідно із підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 цього ж Закону податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом, календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування у позивача виникає через 12 календарних місяців від дня його реєстрації як платника податку в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним місяцем є місяць за календарем, тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року. Позивача зареєстровано платником податку на додану вартість 25.07.2007 року, тому він не набув права на отримання бюджетного відшкодування, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, оскільки податковий період, у якому в нього виникає право на таке відшкодування, не настав.

Крім того, вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.05.2009 року, який набрав законної сили, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 15 частини другої, статтею 191 частини пятої, статтею 366 частини першої Кримінального кодексу України. При цьому, зазначеним вироком суду було встановлено неправомірність дій головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» щодо заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 1296086 грн. 00 коп. та вчинення умисних дій, які виразилися у замаху на заволодіння коштами з Державного бюджету України в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При вирішенні даного спору суд враховує, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.05.2009 року у кримінальній справі № 1-401/2009р., який набрав законної сили, було встановлено, що головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна» ОСОБА_4 вчинила порушення податкового законодавства, яке виявлене перевіркою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва та зафіксоване в акті № 546/23-8-35275183 від 15.09.2008 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд не приймає доводи позивача щодо проведення перевірки без участі його представника та не за місцезнаходженням платника податку, чим порушені його права, оскільки пунктами 2.4, 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №355 від 27.05.2008 року, передбачено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку. За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків у визначені у порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок (встановленому ДПА України відповідно для платників податків юридичних та фізичних осіб) строки запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки). У разі неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на письмове запрошення, складається акт щодо неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на запрошення органу ДПС. Судом не встановлено порушення прав позивача при проведенні перевірки, оформленої актом № 546/23-8-35275183 від 15.09.2008 року, оскільки перевірка в законному порядку була проведена у приміщенні Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, при цьому відповідач вжив належних заходів щодо запрошення уповноважених представників позивача для ознайомлення та підписання акту перевірки.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопол Роад Україна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва №0002112308/0 від 16вересня 2008 року, №0002112308/1 від 28 листопада 2008 року, №0002112308/3 від 06травня 2009 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 19 жовтня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.М.Валюх