Ухвала суду № 69227678, 28.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" вересня 2017 р. Справа №910/14501/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017

у справі № 910/14501/17 (суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреніан Хотелс Менеджмент"

про стягнення 1899430,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" 12.09.2017 (згідно відтиску штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається Київським апеляційним господарським судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Проте, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість, останнім заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, у зв'язку неплатоспроможністю та перебуванням в процедурі ліквідації.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

В пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).

Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, останнє було обґрунтовано апелянтом тим, що відносно нього здійснюється ліквідаційна процедура відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, скаржник посилається на п. 2.17 глави 2 розділу V Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, відповідно до якого, з метою забезпечення процедури ліквідації, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті в територіальному управлінні НБУ. Відповідно до п. 3.4. глави 2 розділу V Положення на накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі шляхом подачі відповідних позовів до суду та всі витрати АТ «Банк Національні Інвестиції», в тому числі сплата судового збору, під час ліквідації здійснюються виключно за рахунок власних коштів банку і виключно з накопичувального рахунку в Національному банку України в межах кошторису затвердженого Фондом. Проте, як зазначається апелянтом, кошти із державного бюджету на забезпечення процедури ліквідації не передбачені та не виділяються.

Разом з цим, останнім до апеляційної скарги додано довідку Національного банку України про залишок коштів на накопичувальному рахунку згідно якої станом на 04.09.2017 на вказаному рахунку, залишок коштів становить 910,03 грн. А відтак, майновий стан (за доводами заявника) не дозволяв здійснити сплату судового збору у належному розмірі.

Проте, такі доводи апелянта не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки на накопичувальному рахунку скаржника вбачається наявність коштів у розмірі 910,03, а відтак останній не був позбавлений можливості частково сплатити судовий збір в межах вказаної суми на цьому рахунку, що свідчило б про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та частково підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Пунктом 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 встановлено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору. Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених фондом.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником до апеляційної скарги не додано інших належних та допустимих доказів, якими підтверджуються обставини, викладенні у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, зокрема, кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в межах якого Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі щодо сплати судового збору, що унеможливило задоволення поданого клопотання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.05.2017 року по справі № 911/2973/16).

А тому, останнє відхиляється як необґрунтоване в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не розглядалось судом, у зв'язку з поверненням апеляційної скарги.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 у справі № 910/14501/17 повернути без розгляду.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження по справі.

4. Матеріали справи № 910/14501/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім