Постанова № 69227679, 21.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа№ 910/23511/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Костянецький М.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Рокицький І.В., Шишмінцева Ю.М. - за належним чином оформленими довіреностями;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р.

у справі №910/23511/15 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного підприємства "Віталфарма"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"

про стягнення 1 650 370,89 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Віталфарма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" про стягнення 1 119 897,50 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач завдав збитків позивачеві неякісним гарантійним обслуговуванням та неналежним зберіганням автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD. Факт неякісного обслуговування встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. у справі № 51/478, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 131 523,00 грн. збитків, як вартість нового двигуна за ціною станом на 20.08.2010р. Проте, оскільки фактично дані кошти були сплачені тільки 16.01.2014р., вартість двигуна значно збільшилась, різницю у ціні якого позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, враховуючи, що автомобіль з 2006 року по 10.03.2015р. знаходився у відповідача і останнім неналежно зберігався, позивач просив стягнути з відповідача вартість пошкоджених деталей внаслідок неналежного зберігання та вартість робіт з відновлювального ремонту. До ціни позову також включено вартість морального зносу автомобіля. Збитки складаються з: 216 140,78 грн. суми, на яку збільшилась вартість двигуна; 456 823,67 грн. вартості пошкоджених деталей; 99 438,35 грн. вартості ремонтних робіт, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-КАР"; 347 494,70 грн. моральний знос автомобіля.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог до 1 650 370,89 грн. (216 140,78 грн. сума, на яку збільшилась вартість двигуна; 947 455,95 грн. вартість пошкоджених деталей; 139 279,46 грн. - вартість ремонтних робіт; 347 494,70 грн. моральний знос автомобіля).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. у справі №910/23511/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" на користь приватного підприємства "Віталфарма" 340 194,26 грн. збитків, 5 102,91 грн. судового збору та 633,13 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що зазначене рішення є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також суперечить фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначав, що він виконав всі зобов'язання перед позивачем та відшкодував у повному обсязі збитки, завдані нібито неналежним виконанням гарантійних зобов'язань, зокрема виконав Рішення Господарського суду по справі № 51/578. Крім того, якщо розраховувати спеціальний строк позовної давності, враховуючи характер правовідносин між сторонами на підставі положень законодавства про підряд, - такий строк сплив 27.10.2012р.

Скаржник стверджував, що судом неналежним чином оцінено експертний висновок, який не може бути доказом вини відповідача, і зроблено хибний висновок про доведеність протиправності дій відповідача та причинний зв'язок між такими діями і заподіяними ними збитками.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Зубець Л.П., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.08.2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у визначеному складі колегії суддів прийнято апеляційну скаргу до провадження.

17.08.2017р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2017р.

23.08.2017р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.09.2017р.

Позивач, згідно з поданим до суду 20.09.2017 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.08.2003р. спільне підприємство "Ніссан-Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (продавець), та приватне підприємство "Віталфарма" (покупець) уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 356 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а відповідач прийняти у власність та оплатити на умовах договору автомобіль марки Nissan Pаtrol 3.0 TD вартістю 2 59 400,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору проданий автомобіль за якістю та комплектністю має відповідати технічним умовам заводу-виробника.

Гарантійний строк на автомобіль Nissan Pаtrol 3.0 ТD, відповідно до п. 1.3 Договору, складає 36 місяців або 100 000,00 км пробігу (що наступить раніше) від дня продажу.

Договір, відповідно до п. 6.2, діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

На виконання умов договору № 356 від 27.08.2003р. відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль Nissan Patrol, що підтверджується видатковою накладною № 038549 від 03.10.2003р.

Неналежне виконання продавцем зобов'язань щодо гарантійного обслуговування було предметом дослідження у справі № 51/578 за позовом приватного підприємства "Віталфарма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" про стягнення 131 523,00 грн.

Під час розгляду справи № 51/578 за позовом Приватного підприємства "Віталфарма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (продавця) про стягнення 131 523,00 грн. Господарський суд міста Києва встановив, що причиною звернення до сервісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" стала несправна робота двигуна вказаного автомобіля, а саме - втрата потужності двигуна. Продавець не виконав всіх передбачених гарантійним свідоцтвом робіт з технічного обслуговування автомобіля, зокрема не виконано роботи з перевірки та регулювання форсунок двигуна автомобіля.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав всі гарантійні зобов'язання, які він взяв на себе, та не виконав усі необхідні роботи, які передбачені гарантійним свідоцтвом № 038549, що стало причиною пошкодження двигуна автомобіля позивача.

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення № 51/478 від 20.06.2013р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" на користь Приватного підприємства "Віталфарма" 131 523,00 грн. збитків, що є вартістю пошкодженого двигуна станом на 20.08.2010р.

Дане рішення набрало законної сили та є чинним.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд під час розгляду справи № 5011-49/16320-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр "Голосіївський" до Приватного підприємства "Віталфарма" про стягнення 54 660,00 грн. заборгованості за збереження автомобіля на території товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр "Голосіївський" встановив, що, відповідно до умов замовлення-наряду № 86566 від 18.05.2006р., сторони погодили, що за простій автомобіля на підприємстві з вини замовника (замовник своєчасно не надає обіцяні запчастини та матеріали, або своєчасно не забирає автомобіль після закінчення ремонту) замовник сплачує 20,00 грн. за кожну добу зберігання. Отже, умовами замовлення-наряду №86566 від 18.05.2006р. сторони погодили, що сплата замовником на користь виконавця за зберігання автомобіля (простій) ставиться в залежність, зокрема, від факту закінчення ремонту автомобіля.

На переконання колегії суддів, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. у справі №51/478 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" не виконано всіх передбачених гарантійним свідоцтвом № 038549 робіт з технічного обслуговування автомобіля, то відсутні підстави для нарахування плати за зберігання автомобіля, так як простою автомобіля з вини приватного підприємства "Віталфарма" не відбулось.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" не надано суду доказів того, що він належним чином виконав замовлення-наряд №86566 від 18.05.2006р. Постанова Київського апеляційного господарського суду № 5011-49/16320-2012 від 16.07.2014р. залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2014р.

В силу ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у який беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, порушення відповідачем гарантійних зобов'язань, невиконання ним усіх необхідних робіт, які передбачені гарантійним свідоцтвом № 038549, що мало наслідком пошкодження двигуна автомобіля позивача, у сукупності доведеністю відсутності вини приватного підприємства "Віталфарма" у простої автомобіля, встановлено судовими рішенням і не потребують повторному доказуванню.

Відповідач повернув позивачеві автомобіль 10.03.2015р., а збитки у розмірі 131 523,00 грн. на виконання рішення суду позивач отримав 16.01.2014р., які були сплачені відповідачем 06.12.2013р. на рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ.

До того ж, суд першої інстанції для усунення суперечностей щодо розміру збитків призначив по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової автотоварознавчої експертизи було поставлено питання визначення вартості запчастин і робіт, які необхідно використати та виконати для відновлення належного стану автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ), після його пошкодження у 2006 році внаслідок прогорання поршня четвертого циліндра, а також після довготривалого (протягом 9 років) невикористання (простою) автомобіля та довготривалого (протягом 9 років) знаходження його у неробочому стані, а також, чи підлягав оцінці моральний знос автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ) внаслідок довготривалого (протягом 9 років) знаходження його у неробочому стані і якщо так, то який його розмір?

Матеріали справи повернулись до суду з висновком експерта № 751/16-54 від 22.12.2016р. за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Як зазначалось, позовні вимоги у даній справі складаються з 216 140,78 грн., на яку збільшилась вартість двигуна, 947 455,95 грн. вартість пошкоджених деталей, 139 279,46 грн. вартість ремонтних робіт; 347 494,70 грн. моральний знос автомобіля

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи приписи п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою

Обставини, в силу яких несвоєчасно був здійснений переказ з депозитного рахунку органу виконання рішень, не є тими обставинами, які є підставою для зміни визначених законом загальних умов виконання зобов'язання (належним чином). Отже, обов'язок відповідача щодо відшкодування 131 523,00 грн. вважається припиненим з 16.01.2014р., тобто з моменту отримання коштів позивачем.

Згідно з висновком № 751/16-54 від 22.12.2016р. судової автотоварознавчої експертизи загальна вартість запчастин і робіт, які необхідно використати та виконати для відновлення належного стану автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ) після його пошкодження у 2006 році, внаслідок прогорання поршня четвертого циліндра, становить 78 965,24 грн.

Вартість запчастин і робіт, які необхідно використати та виконати для відновлення належного стану автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ, після його пошкодження у 2006 році внаслідок прогорання поршня четвертого циліндра, та після довготривалого (протягом 9 років) невикористання (простою) автомобіля та довготривалого (протягом 9 років) знаходження його у неробочому стані, складає 471 717,26 грн.

Експерт зазначив, що питання оцінки морального зносу автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ) внаслідок довготривалого, протягом 9 років, його знаходження у неробочому стані не входить до питань, які вирішують експерти -товарознавці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок експерту є повним та обґрунтованим, а процедура призначення та проведення експертизи відповідала законодавству України, підстави, які би викликали сумніви у правильності висновку, - відсутні, тож висновок судової автотоварознавчої експертизи № 751/16-54 від 22.12.2016р. приймається судом і оцінюється нарівні з іншими доказами у справі.

З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з доводами апелянта стосовно того, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено експертний висновок.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Цивільного кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок особи, яка порушила право, повного відшкодування збитків.

За приписами ч. 3 ст. 224 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором враховуються ціни на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку,- на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч. 4 ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно вказаного вище висновку експерта, вартість запчастин і робіт, які необхідно використати та виконати для відновлення належного стану автомобіля Nissan Patrol 3.0 TD (державний номерний знак 50454 КТ, після його пошкодження у 2006 році внаслідок прогорання поршня четвертого циліндра, та після довготривалого (протягом 9 років) невикористання (простою) автомобіля та довготривалого (протягом 9 років) знаходження його у неробочому стані, складає 471717,26 грн.

Дана суму включає в себе вартість, на яку збільшилась вартість двигуна, так і вартість пошкоджених деталей та вартість ремонтних робіт.

Враховуючи, що частину даної суми у розмірі 131 523,00 грн. відповідачем сплачено позивачу 16.01.2014р., фактичний розмір збитків складає 340 194,26 грн. (471 717,26 грн. - 131 523,00 грн.).

Понесення даних збитків позивачем пов'язано з порушення відповідачем гарантійних зобов'язань, а тому вимоги про стягнення 340 194,26 грн. суд першої інстанції вірно вважає обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача про стягнення 347 494,70 грн. морального зносу автомобіля, суд першої інстанції вірно зазначив, що вони не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.

Відхиляючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності на заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку перебіг процесуального строку починається від дня, коли відповідач повернув позивачеві автомобіль - 10.03.2015р. На момент подання позову (03.09.2015р.) загальний строк позовної давності на вимоги про відшкодування збитків - не сплив.

Таким чином, заперечення відповідача не знайшли підтвердження зібраними у матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. у справі № 910/23511/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. у справі № 910/23511/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/23511/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.П. Зубець

Л.Г. Смірнова