Постанова № 6921632, 24.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2009 р.                                                                                 К-15982/08

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                     Брайка А. І.,

суддів                                        Карася О. В.,

                                                  Нечитайла О. М.,

                                                  Степашка О. І.,

                                                  Федорова М. О.,

секретар судового засідання –Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці

на постанову Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2007р. у справі № 9/57 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008р. (справа № 22-а-968/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 76”

до Державної податкової інспекції у місті Чернівці

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача –Корнієнко В. М.,

відповідача –Чмола І. І.,

встановив:

Відкритим акціонерним товариством “Пересувна механізована колона № 76” подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернівці від 09.11.2006р. про зобов’язання сплатити штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання: № 001139151/0 в розмірі 51 грн. 03 коп. та № 001147151/0 в розмірі 141 грн. 61 коп.

В подальшому заявами про уточнення та зменшення розміру позовних вимог позивач просив податкове повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001139151/0 залишити без змін, податкове повідомлення-рішення 09.11.2006р. № 001147151/0 визнати нечинним в частині на суму 59 грн. 99 коп., а в решті позовних вимог відмовився.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2007р. у справі № 9/57, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008р. (справа № 22-а-968/08) позов задоволено: податкове повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001139151/0 по податку з доходів найманих працівників на суму 51 грн. 03 коп. залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001147151/0 по комунальному податку визнано нечинним в частині на суму 59 грн. 99 коп.; відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що за податковим повідомленням-рішенням № 001147151/0 відповідач фактично застосовує фінансову санкцію в розмірі 59 грн. 99 коп. по комунальному податку до платежів, термін сплати яких настав та був сплачений в термін, що перевищує 1095 днів до прийняття відповідачем спірного рішення; податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині не відповідають вимогам чинного законодавства і тому є нечинними; в іншій частині ці рішення не суперечать вимогам законодавства.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Присутній в судовому засіданні представник позивача проти вимог касаційної скарги заперечив.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 27.10.2006р. № 4497/15-1/01037595 в якому зазначено, зокрема, про несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань по податку з доходів найманих працівників та комунальному податку у зв’язку з чим застосовані штрафні санкції в розмірах, відповідно, 51 грн. 03 коп. та 141 грн. 61 коп.

Згідно абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу (абз. 1, 2 пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 вказаного Закону).

Згідно п. 17.3. ст. 17 зазначеного Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобов’язання, установлених п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення з урахуванням податковим органом строків давності, встановлених ст. 15 цього Закону.

Таким чином, судами обґрунтовано зазначено, що відповідач застосував штрафні санкції в сумі 59 грн. 99 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по комунальному податку поза межами встановленого ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строку, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції, на що не звернув уваги апеляційний адміністративний суд, не врахував того, що наслідком відповідності податкового повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001139151/0 вимогам чинного законодавства повинно бути прийняття судом постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову, а не залишення його без змін.

Зважаючи на те, що позивач фактично відмовився від позову стосовно визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 001147151/0 від 09.11.2006р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 81 грн. 62 коп. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Дані про видачу виконавчого листа в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин, порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд, –

постановив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2007р. у справі № 9/57 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008р. (справа № 22-а-968/08) повністю.

3. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001147151/0 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 59 грн. 99 коп.

Провадження у справі стосовно вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2006р. № 001147151/0 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 81 грн. 62 коп. закрити.

В задоволенні решти вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 76” (58023, м. Чернівці, вул. Проектна, 4, ідентифікаційний код 01037595) 1 грн. 13 коп. судового збору.

Видачу виконавчого листа доручити Господарському суду Чернівецької області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 –237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий                                         А.І. Брайко

Судді                                         А.І. Брайко

Постанова складена у повному обсязі 26.11.2009р.