Ухвала суду № 6921612, 24.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2009 р.                                                                       К-9936/08

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                     Брайка А. І.,

суддів                                                  Карася О. В.,

                                                  Нечитайла О. М.,

                                                  Степашка О. І.,

                                                  Федорова М. О.,

секретар судового засідання –Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Господарського суду Сумської області від 04.10.2007р. у справі № АС 4/440-07 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008р. (справа № 22-а-957/08 (№ 22-а-3338/2007))

за позовом Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” Відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе”

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача –Капустін Д. О., Терещенко В. В.,

відповідача –не з’явились,

встановив:

Дочірнім підприємством “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” Відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе” подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 19.07.2007р. № 0000242306/0/47120 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. в розмірі 66499 грн. 21 коп., а також зобов’язання відповідача надати управлінню Державного казначейства України у Сумській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України в розмірі 66499 грн. 21 коп.

Постановою Господарського суду Сумської області від 04.10.2007р. у справі № АС 4/440-07, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008р. (справа № 22-а-957/08 (№ 22-а-3338/2007)) позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем підтверджено факти придбання та оплати товарів у вересні і жовтні 2006р., в т. ч. ПДВ –66499 грн. 21 коп.; сума бюджетного відшкодування була визначена позивачем з додержанням вимог законодавства; сума податкового кредиту в розмірі 921836 грн., в т. ч. сума за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, сплачена позивачем в попередньому податковому періоді, включена ним до податкової декларації, розрахунку експортного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р.; податковим органом не було надано в передбачені законодавством терміни до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; розрахунок суми бюджетного відшкодування підтверджено довідкою відповідача від 16.02.2007р.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. п. 1.3., 1.8. ст. 1, пп. пп. 7.7.1., 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу –без змін, як таких, що винесені без порушень вимог законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 18.07.2007р. № 4719/23-6/30991664 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р. в якому зазначено про не підтвердження позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 66499 грн. 96 коп. у зв’язку з тим, що за результатами зустрічних перевірок надмірна сплата податку на додану вартість по ланцюгу до виробника відсутня.

Також судами встановлено з підтвердженням фактичними обставинами та матеріалами справи придбання позивачем у вересні і жовтні 2006р. товару з видачею належним чином оформлених податкових накладних, сплатою податку на додану вартість в розмірі 66499 грн. 21 коп. в попередньому податковому періоді, подання податкової декларації з включенням до неї вказаної суми, розрахунку експортного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абз. 1 пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (абз. 1, 2 пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 цього Закону).

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період. При цьому проведення податковими органами зустрічних перевірок постачальників товарів (робіт, послуг) не впливають на право платника податку –покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Отже вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволені.

Разом з тим, рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю згідно п. 1) ч. 1 ст. 157 КАС України у зв’язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду Сумської області від 04.10.2007р. у справі № АС 4/440-07 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008р. (справа № 22-а-957/08 (№ 22-а-3338/2007)) в частині задоволення вимоги про зобов’язання Державної податкової інспекції в м. Суми надати управлінню Державного казначейства України у Сумській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України в розмірі 66499 грн. 21 коп. скасувати із закриттям провадження у справі, а в решті залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 –237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий                                         А.І. Брайко

Судді                                                                                                               А.І. Брайко

Ухвала складена у повному обсязі 26.11.2009р.