Ухвала суду № 6921586, 26.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-8618/07

Вищий адміністративний суд України у складі:

судді Костенка М.І. - головуючого, суддів Бившевої Л.І., Брайка А.І., УсенкоЄ.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання: Гусєвій К.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області (далі –Балтська МДПІ)

на постанову господарського суду Одеської області від 09.11.2006

та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007

у справі № 13/233-06-8033А

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан»(далі –СТОВ «Лан»)

до Балтської МДПІ

про зобов’язання списати безнадійний борг.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про зобов’язання Балтську МДПІ здійснити списання податкового боргу СТОВ «Лан»по фіксованому сільськогосподарському податку за 2003 рік у сумі 15372,63 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 09.11.2006, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007, позов задоволено повністю. Ухвалені у справі рішення мотивовано тим, що виникнення названого податкового боргу було спричинено загибеллю врожаю СТОВ «Лан»внаслідок дії форс-мажорних обставин.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Балтська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про безпідставне застосування до спірних правовідносин положень Порядку списання безнадійного податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 №103 (далі –Порядок), у редакції, яка була прийнята після настання зазначених обставин, тоді як податковим органом було списано безнадійний борг на дату виникнення обставин непереборної сили.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що висновками Торгово-промислової палати України від 14.05.2003 №4587/05-4 та від 04.08.2003 № 9961/05-4 про форс-мажорні обставини було підтверджено факт загибелі посівів озимого врожаю СТОВ «Лан»внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2002-2003 років та посівів сільськогосподарських культур з причин тривалої засухи протягом квітня-червня 2003 року, на підставі чого позивачеві було списано:

за рішенням Балтської МДПІ від 29.05.2003 № 694 - безнадійний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку, який виник станом на 15.04.2003, у сумі 37171,31 грн.;

за рішенням Балтської МДПІ від 22.08.2003 № 10/24-00/05439870 - безнадійний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку, який виник станом на 18.06.2003, у сумі 8092,74 грн.

Проте відповідач відмовив позивачеві у списанні решти податкового боргу за 2003 рік.

Відповідно до підпункту «г»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Наведений законодавчий припис конкретизовано у пункті 3.4 пункту 3 Порядку, за змістом якого «безнадійний»податковий борг визначено як податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку - дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Однак наведений законодавчий припис визнано недійсним згідно з рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2003 № 25/166 як такий, що не відповідає нормам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, з моменту набрання законної сили названим рішенням суду зазначене положення Порядку втратило чинність.

Відтак для правильного вирішення спору судам слід було дослідити, яка саме сума спірного податкового боргу виникла внаслідок дії форс-мажорних обставин, що мали місце до моменту набрання законної сили цим рішенням, позаяк така частина боргу підлягає списанню саме за правилами чинного на той час пункту 4.2 Порядку.

До того ж, судами взагалі не було з’ясовано, коли, за який період та в якій сумі виник спірний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку, який загальний розмір збитків позивача, спричинених обставинами непереборної сили, що безпосередньо обумовлюють виникнення спірного податкового боргу, чи підтверджується цей борг даними карток особового рахунку платника.

За таких обставин ухвалені у справі рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відтак ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Одеської області від 19.11.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 у справі №13/233-06-8033А скасувати.

3. Справу № 13/233-06-8033А направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя М.І. Костенко

судді:Л.І. Бившева А.І. Брайко Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна