Ухвала суду № 6920598, 28.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-24890/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Гуцала М.І.

при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009р. по справі№2-а-24890/08/2070

за позовом Державного підприємства "Харківвибухпром"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство „Харківвибухпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2008 р. № 0004611510/0 у сумі 16227,28 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009р. по справі№2-а-24890/08/2070 позов Державного підприємства „Харківвибухпром" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі, визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 13.10.2008 року № 0004611510/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 16227,28 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що оскільки на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань підприємство мало борг перед бюджетом 53263,74 грн. (згідно картки особового рахунку у підприємства), то на підставі п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»перераховані гроші були зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань. Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 07.10.2008 року фахівцем Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток за 1 півріччя та 9 місяців 2007 року ДП „Харківвибухпром", код 00292184, за період з 03.03.2008 року по 08.08.2008 року. За результатами перевірки був складений акт від 07.10.2008 року № 1015-15-107/00292184, за висновками якого встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток по строку 20.08.2007 р., 19.11.2007 р. у сумі 16227,28 грн. (фактично сплачено 07.05.2008 р. 31.07.2008 р., 08.08.2007 р. 03.03.2008 р., кількість днів прострочення - 261, 346, 255, 263 днів відповідно).

На підставі висновків даного акту у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про плату за землю" та пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. „Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення про зобов'язання сплатити штраф у відповідному розмірі. Податковим повідомленням-рішення від 13.10.2008 р. № 0004611510/0 за затримку понад 90 днів порушення граничного терміну сплати суми податкового зобов'язання в розмірі 32454,50 грн. ДП „Харківвибухпром" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від нарахованої суми, що становить 16227,28 грн.          

Сума нарахувань позивачу за відповідний період по податковому повідомленню-рішенню від 13.10.2008 р. № 0004611510/0 за порушення граничного терміну сплати понад 90 днів суми податкового зобов'язання склала 32454,50 грн., а сума штрафних санкцій відповідно склала 50 відсотків від нарахованої суми, що становить - 16227,28 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що за декларацією з податку на прибуток від 01.08.2007 р. (вх. № 44050) сума податкового зобов'язання по дивідендах та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами складає 14052,00 грн.; сума авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів - 4166,00 грн. Вказана сума ДП "Харківвибухпром" була сплачена до бюджету платіжними дорученнями № 611, 613 від 13.08.2007 р. відповідно у розмірах 14052,00 грн. та 4166,00 грн. За декларацією з податку на прибуток від 01.11.2007 року № 65885 сума податкового зобов'язання по дивідендам та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, складає 17567,00 грн.; сума авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів - 597,00 грн. Вказана сума ДП "Харківвибухпром" була сплачена до бюджету платіжними дорученнями № 955, 957 від 15.11.2007 р. відповідно у розмірах 17567,00 грн. та 597,00 грн.

Відповідач з посиланням на п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями вказує, що погашення податкового боргу підприємства за спірний період ДПІ було здійснено шляхом попереднього погашення податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно до пункту 5 статті 50 Бюджетного Кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов’язок підприємства щодо сплати податку на прибуток припиняється зі сплатою податку за конкретний період. Згідно з п. 2 ст. 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін. Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону, є неправомірним.

Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно, у відповідності до вищенаведених вимог Законів України, спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Фактично відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

З наданих позивачем платіжних доручень, розрахунків частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету України, декларацій з податку на прибуток вбачається своєчасність та повнота сплати ДП „Харківвибухпром" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах. Тому, висновок складеного відповідачем вищезазначеного акту перевірки від 07.10.2008 року № 1015-15-107/00292184 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 13.10.2008 р. № 0004611510/0 у сумі 16227,28 грн. про порушення позивачем граничних строків сплати податку на прибуток не відповідає нормам діючого законодавства.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій ДП "Харківвибухпром" у розмірі 16227,28 грн. та достатність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова 13.10.2008 р. № 0004611510/0.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв з порушенням норм чинного законодавства та необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009р. по справі№2-а-24890/08/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009р. по справі№2-а-24890/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2009 р.