Ухвала суду № 6919277, 17.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а-8270/09/0570 Суддя у 1-ій інст.: Головіна К.І.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Ястребовій Л.В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

З участю сторін: представника позивача Сергієнка О.Г., представників відповідача Круглікової Н.С., Головіна О.М.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до 1.Східної митниці;

2.Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про Визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520 грн. 13 коп.;

ВСТАНОВИВ: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року було відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520 грн. 13 коп.

Позивач не погодився з даною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України - митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання - виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України митна служба України це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці.

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» є юридичною особою, діє на підставі статуту та має ідентифікаційний код 21955737.

26.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть-СМ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (Покупець) було укладено контракт № СМ-09/01100/018/Д, відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та сплачує нафтопродукти за цінами, в кількості та у відповідності з якістю, які обумовлені в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною зазначеного контракту. Крім того пунктом 6.2 зазначеного Контракту передбачено, що сертифікат походження надається на запит Покупця та за рахунок Продавця (а.с.25-32).

02.02.2009 року та 03.02.2009 року між сторонами були укладені додаткові угоди № П-001 та № П-002 (відповідно) щодо визначення ціни на товар, згідно яких одна метрична тонна парафіну нафтового сірникового НС складає 450 доларів США, так само одна метрична тонна воску захисного ЯВ-1 - 450 доларів США. Ставка ПДВ за вказаними додатками складає 0 %.

02.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» надані до Східної митниці ВМД № 700000005/9/001739, ВМД № 700000005/9/001740, ВМД № 700000005/9/001742 відповідно до яких задекларований товар - парафін нафтовий сірниковий Нс сирий. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть - смазочные материалы» (ряд. 2). Умови поставки - СРТ-RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31).

Також 02.03.2009 року позивачем до Східної митниці надано ВМД № 700000005/9/001740, відповідно до якої задекларований товар - віск захисний парафіновий нафтовий сирий ЯВ-1. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть - смазочные материалы» (ряд. 2). Умови поставки СРТ- RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31).

До вказаних декларацій позивачем були додані контракт № СМ-09/01100/018/Д від 26.01.09 року, Додатки до нього П-001 від 02.02.2009 року, П-002 від 03.02.2009 року, оригінали накладних СМГС №№ АЖ 963618, АЖ 963616 від 14.02.2009 року, рахунки-проформи б/н від 13.02.09 року та 14.02.2009 року, паспорти продукції - воску захисного парафінового нафтового ЯВ-1 та парафіну нафтового сірникового Нс.

Як було зазначено судом першої інстанції, сертифікати про походження товару позивачем надані не були.

Відповідно до ст. 282 Митного кодексу України - для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України; на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України - сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.

Відповідно до ст. 276 Митного кодексу України - країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Єдиний митий тариф» - допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; обертаються в прикордонній торгівлі.

При цьому відповідно до ст. 284 Митного кодексу України - до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Такий режим передбачений ст. 3 Угоди Про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, підписаного Україною 15.04.1994 року, згідно якої Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. За вказаною угодою країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Згідно норм ст. 284 Митного кодексу України передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками.

Як встановлено судом першої інстанції та що не заперечується сторонами як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції - при митному оформленні товару позивачем не були надані сертифікати про походження товару, що ним ввозився. З огляду на що, Східною митницею і було нараховане позивачу ввізне мито у розмірі 2% від митної вартості товару за вищевказаними деклараціями у загальному розмірі 47526 грн. 13 коп.

24.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» були подані до Східної митниці сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 26.02.2009 року № RUUA 9036000168, № RUUA 9036000171, № RUUA 9036000170, посвідчені Ярославською обласною торгово-промисловою палатою.

Разом із вказаними сертифікатами позивач подав лист від 24.03.2009 року, зареєстрований відповідачем за № 24-03/09-1, в якому просив повернути йому надмірно сплачені суми, тобто відновити преференційний режим.

З метою перевірки преференційних сертифікатів, Східною митницею 03.04.2009 року було направлено запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі вказаних сертифікатів, у зв'язку з чим ТОВ «Меркурій» було відмовлено у поверненні надміру сплачених платежів в розмірі 47526 грн. 13 коп.

Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України - товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Статтею 277 Митного кодексу України передбачено, що визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.

Відповідно до Угоди Про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів СНД, підписаного Україною 15.04.1994 року - встановлені Правила визначення країни походження товарів, які діють по відношенню до товарів, що походять з держав-учасниць Угоди.

Згідно п. 10 вказаних Правил - для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Пунктом 21 вказаних Правил передбачено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови отримання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення.

Згідно п. 16 Правил - у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката чи відомостей, що містяться в ньому, митний орган країни ввозу товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, чи до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, включаючи прохання, пов'язані зі звичайними вибірковими перевірками сертифікатів.

Порядок перевірки преференційних сертифікатів затверджений наказом Державної митної служби України № 683 від 13.10.2003 року, згідно якого, якщо сертифікат видано в одній з країн СНД, то митний орган України відповідно до угод про вільну торгівлю, укладених Україною, має право запитувати вповноважений орган, що видав сертифікат, про додаткову інформацію про сертифікат чи товар, на який видано цей сертифікат.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, що регулюють дане питання, судова колегія приходить до висновку, що митниця, у зв'язку з сумнівами у достовірності поданих декларантом сертифікатів про походження товару, правомірно направила запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі наданих позивачем сертифікатів.

Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України - товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо не відновлення преференційного режиму та не повернення коштів позивачу до одержання відповідних документів - ґрунтуються на законі.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано та апеляційна скарга позивача не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року, якою було відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520 грн. 13 коп. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 23.11.2009 року.

Колегія суддів: