Ухвала суду № 69192360, 14.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11 кп /796/1516/2017 Головуючий у 1 інстанції Родіонова С.О.

Категорія ст. 366, ч.1, КК Доповідач Журавель О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Журавля О.О.

Суддів: Гладія С.В., Павленко О.П.,

При секретареві Ярмолюк М.І.,

за участю прокурора Карпука Ю.А., обвинуваченої ОСОБА_1, її захисників - адвокатів Столяренко С.М., Задерей Т.В.,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 32013110030000147 відносно ОСОБА_1, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 Кривовяза І.І. на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013110030000147 відносно ОСОБА_1, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366; ч.3 ст. 212 КК України, - повернуто прокуророві.

На обґрунтування суд послався на невідповідність цього акту вимогам положень ст. 291 КПК України, які вбачав у тім, що він не містить формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення. Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, у яких вона обвинувачується викладені не послідовно, не коректно, та не зрозуміло, з розривом дій у часі, що є важким для сприйняття, а це має суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та впливають на кваліфікацію дій особи.

Крім того, як вбачається зі змісту обвинувального акту, він не містить визначення конкретного часу вчинення дій, які утворюють склад злочинів, а також не зазначено про неможливість встановлення таких обставин.

Не погодившись зі вказаними висновками суду, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 3 Кривов'яз І.І. подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначає наступне.

Твердження суду, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не містить ні формулювання обвинувачення, ні викладу фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, ні правової кваліфікації - не відповідає дійсності, оскільки, як стверджує прокурор, в обвинувальному акті містяться всі відомості, передбачені п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Крім того, судом зазначено, що зі змісту обвинувального акту не визначено конкретного часу вчинення дій, які утворюють склад злочинів, а також не зазначено про неможливість встановлення таких обставин, натомість прокурор зазначає, що в обвинувальному акті вказано вчинення дій в певний період в роках - з 2008 до 2009 та не зазначено конкретно місце скоєння кримінального правопорушення.

Отже, на думку сторони обвинувачення, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Будь-яких порушень вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, які унеможливили б призначення обвинувального акту до судового розгляду по суті, допущено не було.

На цих підставах прокурор просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2017 року, якою обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні повернуто прокуророві та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційної скарги, обвинуваченої та її захисників - проти її задоволення, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду в сукупності з матеріалами кримінального провадження, судова колегія визнає наступне.

ст. 291 КПК України, яка встановлює вимоги до змісту обвинувального акту, прямо вказує, що у ньому, зокрема, має міститися виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, як їх вважає встановленими прокурор, а не сторона захисту чи суд будь-якої інстанції; крім того, в обвинувальному акті повинні бути вказані правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення.

Вивчення тексту обвинувального акту показує, що, попри слушність зауважень суду першої інстанції щодо стилю викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, всі ці необхідні складові частини у вказаному акті містяться, бо виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має вказівки на час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій, наявність невстановлених в ході досудового розслідування співучасників, стосовно яких матеріали виділені в окремі провадження, місце, спосіб, спрямованість умислу, наслідки, в тому числі й розмір заподіяної шкоди та інші складові частини, як їх визнав встановленими прокурор, а в необхідних випадках - і з посиланнями на неможливість встановлення деяких обставин.

Всупереч міркуванням суду першої інстанції, такий виклад фактичних обставин не обмежує можливості стороні захисту ефективно захищати свої законні права та інтереси, чого не заперечували в апеляційному засіданні і обвинувачена та її захисники.

На підсумок, в обвинувальному акту надана правова кваліфікація інкримінованим ОСОБА_1 діям за ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 212 КК України, тобто саме таким чином, як на це вказує п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Після надання правової кваліфікації, в обвинувальному акті сформульоване обвинувачення ОСОБА_1 у такий спосіб, як це вважає правильним прокурор.

Отже, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави повернення цього акту прокуророві, наведені в ухвалі суду першої інстанції, є надуманими та мають бути відхилені.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, вказану ухвалу суду першої інстанції - скасувати і призначити новий розгляд у цьому ж суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2017 року, якорю обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013110030000147 відносно ОСОБА_1 повернуто прокуророві скасувати та призначити новий розгляд у цьому ж суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: