Єдиний державний реєстр судових рішень Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2009 р. Справа № 61/195-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача Пономаренко Ю.Ю. (довіреність у справі)
третьої особи - не зявився
відповідача - не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3314 Х/1-11) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.09 р. по справі №61/195-09
за позовом Державного підприємства "48 завод залізничної техніки", м. Харків
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про визнання недійсним правочину та виселення, -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 (суддя Рильова В.В.) у задоволенні позову відмовлено в звязку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог.
Позивач, ДП "48 завод залізничної техніки", із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 скасувати та задовольнити позовні вимоги ДП "48 завод залізничної техніки" в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу позивача не надали, будучи належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. (а. с. 49, 50) повідомлені про місце та час розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, а колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі документами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу позивача, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього у судовому засіданні представника позивача і встановила наступне.
Позивач, ДП "48 завод залізничної техніки", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним правочин, вчинений між позивачем та відповідачем відповідно до договору оренди № 3/22-ДП індивідуально визначеного нерухомого майна від 17 грудня 2007 року, а також виселити ФОП ОСОБА_2 із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі та передати це приміщення ДП "48 завод залізничної техніки".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що даний договір було укладено з порушенням вимог статті 287 Господарського кодексу України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендодавцем за цим договором є не Фонд державного майна України чи його регіональні відділення, а безпосередньо сам позивач - ДП "48 завод залізничної техніки".
Також позивач зазначає, що сторони при укладанні спірного договору не визначили орендну плату, яка повинна визначатись у відповідності до Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. та не досягли згоди по всіх умовах, передбачених статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме в частині страхування орендарем взятого ним в оренду майна та обовязків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що договір оренди, який позивач просить визнати недійсним є неукладеним на підставі частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, зокрема, суд визнав вимоги позивача щодо виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення такими, що заявлені безпідставно, оскільки відповідачем не було порушено право позивача.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги ДП "48 завод залізничної техніки" в частині виселення відповідача із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що вимога ДП "48 завод залізничної техніки" про виселення ґрунтується на тому, що договір оренди №3/22-ДП від 17.12.2007 р. вже визнаний господарським судом Харківської області недійсним, що є наслідком відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, виникнення обовязку відповідача повернути безпідставно набуте майно, що знаходиться в нього.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 17 грудня 2007 року між ДП "48 завод залізничної техніки" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був підписаний договір оренди № 3/22-ДП нежитлового приміщення (а.с. 10,11), відповідно до умов якого позивач передав, а орендар - прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення - ливарний цех, інвентарний №246/11 (літ. “Т-1-2”) загальною площею 72,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 на першому поверсі та знаходиться на балансі орендодавця.
Факт передачі нежитлового приміщення, яке є предметом спірного договору оренди підтверджується актом прийому-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.04.2008 р., підписаним представниками сторін (а. с. 12).
Слід зазначити, що відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено судом в процесі розгляду справи, договір оренди 3/22-ДП від 17.12.2007 р. не містить таких істотних умов договору оренди як відновлення орендованого майна; виконання зобов'язань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Відповідно до статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що зазначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Крім того, статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Враховуючи те, що позивач та відповідач при укладанні договору оренди №3/22-ДП від 17.12.2007 р. не досягли згоди щодо всіх істотних умов цього договору, зокрема, передбачених статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів вважає даний договір неукладеним.
Враховуючи те, що договір оренди № 3/22-ДП від 17.12.2007 р., який позивач у позовній заяві просить визнати недійсним, визнаний судом неукладеним і станом на момент звернення позивача з позовом до суду даний договір був таким, що не відбувся, підстав для визнання його недійсним немає, оскільки недійсним можливо визнати лише той договір, який був укладений.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 3/22-ДП індивідуально визначеного нерухомого майна від 17.12.2007 р., прийняте при належному з`ясуванні обставин справи та у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування в зазначеній частині відсутні.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що договір оренди № 3/22-ДП від 17.12.2007 р. вже визнаний господарським судом Харківської області недійсним, що є наслідком відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України виникнення обовязку відповідача повернути безпідставно набуте майно, що знаходиться в нього.
Щодо вимоги позивача про виселення відповідача із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі, то колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На думку позивача, відповідач своїми діями порушує права ДП "48 завод залізничної техніки" щодо володіння та користування майном.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Крім того, частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи те, що договір оренди № 3/22-ДП від 17.12.2007 р. визнаний судом неукладеним, то у позивача є правові підстави вимагати повернути йому нежитлове приміщення ливарний цех, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі, шляхом виселення відповідача із зазначеного приміщення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виселення відповідача із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі, прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню в цій частині, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за доцільне покласти судові витрати, повязані з розглядом справи - на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі №61/195-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення відповідача із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ДП "48 завод залізничної техніки" в цій частині задовольнити.
Виселити Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 (61096, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код НОМЕР_1) із нежитлового приміщення ливарного цеху, інвентарний № 246/11 (літ. "Т-1-2"), загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі та передати це приміщення Державному підприємству "48 завод залізничної техніки" (61051, АДРЕСА_2, р/р 26009001553801 в АКБ "Європейський" в м. Києві, МФО 380184, код ЄДРПОУ 08112520).
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61096, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "48 завод залізничної техніки" (61051, АДРЕСА_2, р/р 26009001553801 в АКБ "Європейський" в м. Києві, МФО 380184, код ЄДРПОУ 08112520) 127,50 грн. державного мита та 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі № 61/195-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 3/22-ДП індивідуально визначеного нерухомого майна від 17.12.2007 р. залишити без змін.
Зобовязати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Ільїн О.В.
Судове рішення № 6911380, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 30.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 61/195-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: