Постанова № 6909841, 24.11.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009 року Справа № 30/186-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. –доповідач

суддів: Ясир Л.О., Голяшкіна О.В.,          

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Пипко Руслан Петрович, довіреність №154

від 26.05.09, представник.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “ІБОЯ”, с.м.т.Ювілейне Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р. у справі №30/186-09

за позовом відкритого акціонерного товариства “БТА Банк”, м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю спільного

підприємства “ІБОЯ”, с.м.т.Ювілейне Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1 472 631,99 доларів США,

що еквівалентно 11 208 791,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р. у справі №30/186-09 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “БТА Банк”, м.Київ, задоволено частково.

З відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “ІБОЯ”, на користь позивача стягнуто 1 471 763,81 доларів США заборгованості за кредитним договором №141-В/07 від 16.07.2007р., що еквівалентно 11 202 183,01 грн., 25 500,00 грн. державного мита та 314,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій називає оскаржуване рішення прийнятим за умов порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим просить дане рішення скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як видно із матеріалів справи, 16.07.2007р. між сторонами був укладений договір про відкриття кредитної лінії №141-В/07, відповідно до п.п.1.1. якого Банк (позивач у справі) зобов’язується надати Позичальникові (відповідач) кредит у розмірі 2 000 000,00 доларів США, а останній, в свою чергу, зобов’язується прийняти та використовувати наданий кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі здійснювати плату за користування кредитними коштами, а також, зобов’язується повернути кредитні кошти у передбачений договором строк.

Згідно п.1.2. договору, кредит надається Позичальникові у вигляді відновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, відповідно до графіку. Пунктом 2.1. договору цільовим призначенням отриманих кредитних коштів зазначено виключно поповнення оборотних коштів підприємства-відповідача.

Відповідно до п.4.5. договору, всі боргові зобов’язання за цим договором враховуються виключно у валюті кредиту, тобто, доларах США.

Пунктом 6.1. договору Позичальника зобов’язано повернути кредитні кошти у повному обсязі у період з 16.10.2008р. по 16.07.2009р. зі сплатою 200 000,00 доларів США щомісячно.

Отже, на виконання умов договору, Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 2 000 000,00 доларів США, що підтверджено меморіальними валютними ордерами №554 від 17.07.2007р. на суму 86 271,34 долари США (у еквіваленті 435 670,27 грн.) та №151 від 18.07.2007р. на суму 1 913 728,66 доларів США (у еквіваленті 9 664 329,73 грн.). /а.с.16,17/.

Позичальник (відповідач), в свою чергу, свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту, а також, щодо сплати відсотків за його користування, належним чином не виконав, що і стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з вимогою стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.09.2009р.) 400 000,00 доларів США строкової заборгованості за кредитом, 998 000,00 доларів США простроченої кредитної заборгованості, 7 572,50 доларів США поточної заборгованості по відсотках, 59 385,33 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 674,15 доларів США –3% річних та збитків від інфляції, а також, судових витрат у справі.

Тобто, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов’язань за кредитним договором.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв’язку із зазначеним вище порушенням Позичальником (відповідач) умов договору, Банк (позивач), в рамках п.5.4. договору, що дозволяє йому у випадку виникнення несприятливих подій, зокрема, порушення графіку сплати тіла кредиту та процентів за користування ним, вимагати від Позичальника дострокового повернення кредитних коштів, звернувся до відповідача з такою вимогою за №14/01-35 від 14.01.2009р. А, отже, згідно п.1.2. договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо кваліфікування строку повернення кредиту, як такого, що настав, з 19.01.2009р. /протягом трьох днів з дати направлення вимоги, згідно п.5.4. договору/.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, апеляційна інстанція дотримується аналогічної думки із господарським судом Дніпропетровської області щодо відсутності у матеріалах справи доказів виконання відповідачем сплати у повному обсязі наданого Банком в рамках договору №141-В/07 від 16.07.2007р. кредиту, та визнання існуючої заборгованості доведеною та такою, що підлягає стягненню. Проте, колегією суддів заперечується визначена господарським судом Дніпропетровської області сума основного боргу та неустойки за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Згідно з ч.1 ст.101 ГПК України, що визначає межі перегляду справи апеляційною інстанцією, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі, а також, додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з незалежних від нього причин.

Зокрема, колегією суддів долучено до матеріалів справи додаткові докази виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, як-то, меморіальний ордер №38 від 01.07.2009р.

З огляду на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції має місце неповне з’ясування важливих для вирішення спору обставин, як-то, неприйняття до уваги меморіального валютного ордеру №38 від 01.07.2009р. на суму 15 145,00 доларів США, що еквівалентно 115 715,37 грн. з підтвердженням сплати відсотків за червень 2009р. за кредитним договором №141-В/07 від 16.07.2007р., оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, та, відповідно, перерахунку підлягає, як загальна сума боргу, так і сума неустойки за прострочення виконання договірних зобов’язань. В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято за умов надання належної юридичної оцінки наявним у справі доказам.

Таким чином, в ході апеляційного провадження викладені в апеляційній скарзі заперечення знайшли часткове підтвердження. А саме, в матеріалах справи дійсно наявне рекомендоване поштове повідомлення, що отримано уповноваженим представником відповідача, згідно штампу підприємства поштового зв’язку лише 16.09.2009р., тоді як слухання справи було призначене на 14.09.2009р. /а.с.51/. Отже, відповідач ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2009р. про відкладення розгляду справи на 14.09.2009р. своєчасно не отримав, тому, відповідно до вимог чинного законодавства України, належним чином про час та місце слухання справи повідомлений не був, у зв’язку з чим був позбавлений можливості надати у судове засідання додаткові докази виконання грошових зобов’язань за кредитним договором.

Окрім того, цілком обґрунтованими колегією суддів визнано викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача стосовно стягнення з нього судом першої інстанції 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, оскільки, п.7.2.1. договору вже передбачено сплату відповідачем 13% річних за користування кредитними коштами, а, отже, останній, відповідно вимог чинного законодавства України, як-то, ст.61 Конституції України, не може бути притягнений до тієї ж самої юридичної відповідальності двічі.

У підсумку, на думку судової колегії, при розрахунку суми основної заборгованості відповідача за кредитним договором, а також, при нарахуванні неустойки за неналежне виконання грошових зобов’язань, з урахуванням додатково наданих відповідачем доказів, слід виходити з наступного:

- сума строкової заборгованості за кредитом станом на 15.06.2009р. складає 400 000,00 доларів США /3 044 560,00 грн./

- сума простроченої заборгованості за кредитом станом на 15.06.2009р. складає 998 000,00 доларів США /7 596 177,20 грн./

-          заборгованість по поточних процентах станом на 15.06.2009р. складає 7 572,50 доларів США /57 637,33 грн./

Поточна заборгованість за кредитом станом на 15.06.2009р. відсутня, враховуючи наданий відповідачем в якості додаткового доказу меморіальний ордер №38 від 01.07.2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами за червень-місяць 2009р. на суму 15 145,00 доларів США /115 715,37 грн./.

З огляду на зазначене вище, розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту, на думку судової колегії, має виглядати наступним чином:

(200 000,00 доларів США * 22%*27 днів)/360 днів= 3 300,00 доларів США

(400 000,00 доларів США * 22%*25 днів)/360 днів= 6 111,11 доларів США

(600 000,00 доларів США * 22%*29 днів)/360 днів=10 633,33 доларів США

(798 000,00 доларів США * 22%*25 днів)/360 днів=12 191,67 доларів США

(998 000,00 доларів США * 22%*28 днів)/360 днів=17 076,89 доларів США

Тобто, загальна сума пені складає 49 313,00 доларів США. /375 340,97 грн./.

Слід також зауважити, що позивачем суду надано відповідну довідку з зазначенням офіційного курсу НБУ, встановленого для долара США станом на 15.06.2009р., що становив 761,14 грн. за 100 доларів США. /а.с.44/.

Окрім того, судова колегія вважає за доцільне зазначити, що, в порядку вимог ст.49 ГПК України, витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічних послуг підлягають стягненню зі сторін пропорційно задоволенню позовних вимог.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р., як таке, що прийнято за умов неповного дослідження важливих для вирішення спору обставин та прийняте з порушенням норм процесуального права, підлягає частковому скасуванню. Позовні вимоги, відповідно, частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “ІБОЯ”, с.м.т.Ювілейне Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р. у справі №30/186-09 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р. у справі №30/186-09 - скасувати частково.

Частину другу рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2009р. викласти у наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “ІБОЯ” /ЄДРПОУ 14367833/, на користь відкритого акціонерного товариства “БТА Банк” /ЄДРПОУ 14359845/ 1 454 885,50 доларів США заборгованості, що еквівалентно 11 073715,50 грн., 25 194,00 грн. державного мита та 308,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “БТА Банк” /ЄДРПОУ 14359845/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “ІБОЯ” /ЄДРПОУ 14367833/ витрати на подання апеляційної скарги в сумі 153,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя                                         Л.О.Ясир

Суддя О.В. Голяшкін