Постанова № 6909765, 01.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2009 року Справа № 39/141-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників:

прокурора: Антоненко Н.М.- прокурор відділу прокуратури області

позивача: Морозов Ю.О.- предст., дов. від 30.11.2009 року

відповідача: Гудима Т.В.- предст., дов. від 30.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу благодійного фонду "Злачні Пажиті" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2009р. у справі №39/141-09

за позовом: прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: благодійного фонду "Злачні Пажиті" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: внесення змін до пункту договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 року (підписано 19.10.2009р.) по справі №39/141-09 (суддя Ліпинський О.В.) задоволений позов прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до благодійного фонду "Злачні Пажиті" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 15.07.2005р. №4691. Пункт викладено в наступній редакції: “Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю” від нормативної грошової оцінки на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів на рахунок відділення Держказначейства у Жовтневому районі №33219812700022 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237505 щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця”. З відповідача на користь управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська стягнуто 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –благодійний фонд "Злачні Пажиті" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2009 року по справі №39/141-09 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Сторона вказує на порушення господарським судом норм матеріального права та на неповне з’ясування судом всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. В позовній заяві прокурором не визначено які саме повноваження органу виконавчої влади в спірних правовідносинах виконує Криворізька міська рада і які відбулися порушення інтересів держави з боку відповідача в цих правовідносинах. Посилаючись відповідно до п.4.5 договору –на можливість розміру та суми орендної плати переглядатись за станом на кожне перше число кварталу в межах терміну дії договору оренди у випадках, передбачених законодавцем та цим договором, суд не врахував, що це положення повинно обов’язково кореспондуватися з нормою чинного законодавства або положенням договору. Відповідач вважає помилковим застосування судом першої інстанції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VІ від 03.06.2008р. При умові, що договір укладався сторонами в 2005р., неправомірним є приведення положень договору у відповідність до змін в законодавстві, що відбулися в 2008р., до того ж самим нормативним актом, відповідно з прийняттям якого і відбулися ці зміни не передбачено необхідності внесення змін до договорів укладених раніше. Скаржник також звертає увагу, що Криворізька міська рада як власник земельної ділянки не надавала письмової згоди на внесення змін до договору.

Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, підставами для порушення питання зміни орендної плати є збільшення відповідно до Законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору не передбачено інше. З метою приведення діючих станом на 01.01.2008р. договорів оренди земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства, Криворізькою міською радою 24.09.2008р. за №2741 було прийнято рішення “Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”. Посилаючись на п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні “, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 7, 13 і 143 Конституції України, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає орган місцевого самоврядування, якому згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” надано повноваження органу виконавчої влади.

Позивач –Криворізька міська рада (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судовому засіданні вказав, що підтримує доводи прокурора і вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

01.12.2009 року від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких відповідач акцентує увагу суду на те, що текст додаткової угоди, яка направлялася відповідачу не співпадає з текстом, викладеним у позовній заяві, тобто позивач не направляв пропозиції по внесенню змін до договору саме в редакції заявленого позову. Крім того, відповідач вважає, що внесення змін до договору буде наданням йому зворотної сили в супереч положенням ст.58 Конституції України.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 04.07.2005 року між Криворізькою міською радою (орендодавець) і благодійним фондом "Злачні Пажиті" був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення офісу та молодіжно-підліткового центру з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться на вул. Армавірській, 28 в Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

Підставою для укладення договору стало рішення міської ради від 25.05.2005р. №3160.

За п.п. 2.1, 2.2 Договору в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 3179 кв.м із кадастровим номером 1211000000:04:013:0003.

Договір укладено на десять років (п.3.1).

Сторонами було узгоджено, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів про визначення нормативної грошової оцінки...(п.4.1 Договору).

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.

З метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 2741 від 24.09.2008 року „Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди” та листом від 15.04.2009 року на адресу Відповідача для підписання направлено додаткову угоду до договору № 4691 від 15.07.2005 року, за змістом якої вносилися зміни до п. 4.1. Договору шляхом викладення його в наступній редакції: „Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю” від нормативної грошової оцінки на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів на рахунок відділення Держказначейства у Жовтневому районі № 33219812700022 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237505 щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця”.

Листом Відповідача від 21.05.2009 вих. № 351 пропозицію про внесення змін до спірного договору було відхилено.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Сторонами договору передбачено перегляд розміру орендної плати щоквартально у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м. земель міста, здійснення індексації грошової оцінки земель, зміни цін, тарифів, у т. ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, та в інших випадках, передбачених законодавством та договором, у тому числі п.4.4 (п. 4.5 Договору). Отже, сторонами було узгоджено питання щодо можливості зміни розміру орендної плати.

З огляду на зазначені обставини та зміни в земельному законодавстві суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 04.07.2005 року, як це і зробив місцевий господарський суд.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадходження до нього пропозицій про зміну умов договору безпосередньо від власника землі –Криворізької міської ради не можуть бути підставою для скасування судового рішення і відмови в позові.

При цьому Дніпропетровський апеляційний господарський суд також виходить з того, що аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України та Верховний Суд України. У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Не є підставою для скасування судового рішення і посилання відповідача на порушення ст.58 Конституції України, оскільки зміни до договору починають діяти саме з набранням рішення суду законної сили, тобто змінені умовам договору не діють зворотно (у минулому часі), а починають діяти на майбутнє.

Зазначені вище обставини свідчать, що рішення місцевого господарського суду прийнято на підставі повністю досліджених матеріалів справи і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу благодійного фонду "Злачні Пажиті" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 року по справі №39/141-09 залишити без зміни.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена в повному обсязі 02.12.2009 року)