Постанова № 6843165, 26.11.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2009 року Справа № 28/415-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),

суддів: Логвиненка А.О., Щвеця В.В.

при секретарі: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільїн В.В., дов. від 23.07.09 р.

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Олександр-КР” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.09р. у справі № 28/415-09

за позовом приватного підприємства “Олександр-КР”, м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м. Кривий Ріг

про стягнення 11 493 грн. 21 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.09 р. (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позову приватного підприємства “Олександр-КР” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” 11 493, 21 грн. боргу та нарахованих 3% річних, втрат від інфляції і пені відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що в видаткових накладних на отримання товару відсутні посилання на договір №24/10-01 від 24.10.07 р., у зв’язку з невиконанням якого подано позов, а тому товар позивачем поставлений відповідачу не за цим договором, з огляду на що у відповідача відсутній обв’язок щодо оплати отриманого товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказує на те, що висновок господарського суду про поставку товару не на виконання договору №24/10-01 від 24.10.07 р. є необґрунтованим, оскільки всі видаткові накладні та рахунки повністю відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а зазначення будь-якої іншої інформації в наведених документах не є обов’язковим. Крім того відповідач не заперечує сам факт поставки товару.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, у зв’язку з чим судова колегія вбачає підстави для розгляду справи за його відсутності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2007 року між сторонами був укладений договір № 24/10-1 (далі - договір), згідно умов якого постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставити покупцю (відповідач у справі) поліграфічну продукцію на умовах визначених в розділі 3 Договору. Відповідно до специфікації, яка є додатком №1 до договору позивач повинен був поставити відповідачу етикетки самоклеючі. Згідно п. 4.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати поставленого товару, той сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочення , однак не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В період з 04.12.07 р. по 22.01.2008 р. позивачем на адресу відповідача було здійснено поставку поліграфічної продукції (ярлик –етикетка самоклеюча “Тісто листове”) на загальну суму 14000 грн., яку останнім прийнято без зауважень, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000028 від 04.12.07 р., № РН-0000037 від 19.12.07 р., №РН-0000045 від 28.12.07 р. та № РН-0000012 від 22.01.08 р. (а.с.11,13, 15, 17)

Відповідно до матеріалів справи (копія виписки про рух коштів на банківському рахунку (а.с.19,20) відповідач в рахунок сплати за отриманий товар перерахував грошові кошти позивачу в загальній сумі 6000,00 грн., у зв’язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення залишку боргу за поставлений товар у розмірі 8000,00 грн.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки товар був прийнятий відповідачем та своєчасно не оплачений, судова колегія вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення боргу у розмірі 8000,00 грн., 2212,11 грн. втрат від інфляції та 336,00 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання згідно розрахунку позивача.

Разом з тим, згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відтак оскільки позивачем нараховано пеню за період з 01.01.09 р. по 30.06.09 р., тобто за межами зазначеного шестимісячного строку від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судова колегія не може погодитись висновком суду першої інстанції про відмову у позові з мотивів поставки відповідачу товару не на виконання зазначеного вище договору поставки. Згідно видаткових накладних (а.с. 11, 13, 15, 17) відповідачу були продані ярлики-етикетки, що відповідає предмету договору №24/10-1 від 24.10.2007 р. про поставку поліграфічної продукції, а також найменуванню товару, визначеному у специфікації. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності між сторонами інших договірних відносин. Відсутність посилань у видаткових накладних на договір №24/10-1 від 24.10.2007 р. не може бути підставою для висновку про поставку продукції не на виконання цього договору. Щодо посилань суду на поставку продукції у більшій кількості ніж обумовлено у специфікації та відповідно на більшу суму, то дана продукція була прийнята відповідачем, а ч. 2 та ч.3 ст. ст. 670 ЦК України надає покупцю право прийняти товар у більшій кількості та покладає обов’язок у такому випадку оплатити додатково прийнятий твар. Крім того, відповідно до п. 3.1. договору кількість товару, що поставляється, ціна за його одиницю, асортимент визначаються у товарній накладній.

За викладеного судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам, у зв’язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню згідно ст. 104 ГПК з частковим задоволенням позову.

Судові витрати по справі, у тому числі з урахуванням державного мита, сплаченого позивачем за подання апеляційної скарги, слід покласти на підставі ст. 49 ГПК України на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Олександр-КР” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 р. у справі № 28/415-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” (50086, м. Кривий Ріг, вул.. Телевізійна, 5д; код ЄДРПОУ 32633389) на користь приватного підприємства “Олександр-КР” (50086, м. Кривий Ріг, вул.. Л. Бородича, 15; код ЄДРПОУ 35230802) 8000,00 грн. боргу; 2212,11 грн. витрат від інфляції; 336,00 грн. 3% річних; 158,21 грн. витрат на сплату держмита та 289,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз Суддя А.О. Логвиненко Суддя

В.В. Щвець