Рішення № 6909306, 24.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р.Справа № 8/2027 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра”, смт Антоніни Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 72200 грн. основного боргу, 8014,2 грн. пені, 14954,4 грн. інфляційних, 3459,67 грн. –3% річних

Суддя

Представники сторін:

позивача: Юшко О. В. - за довіреністю від 12.01.2009 р.;

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 24.11.2009р. за погодженням з представником позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 27.11.2009р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі договору поставки між сторонами № 7/22-03 від 22.03.2008 р. 72200 грн. основного боргу, 8014,2 грн. пені (за період з 28.03.2009р. по 28.09.2008р.), 14954,4 грн. інфляційних (за період з квітня 2008р. по вересень 2009р.), 3459,67 грн. –3% річних (за період з 28.03.2008р. по 30.10.2009р.). В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2009р. проти позову в частині стягнення 8014,2 грн. пені (за період з 28.03.2009р. по 28.09.2008р.), 3459,67 грн. –3% річних (за період з 28.03.2008р. по 30.10.2009р.) заперечує, посилаючись на необхідність застосування відповідно до ст.258 ЦК України строку позовної давності в один рік у зв’язку з тим, що термін позовної давності сплив 28.09.2009 р.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) 22.03.2008р. укладено договір поставки №7/22-03 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а відповідач зобов’язувався прийняти цей товар та своєчасно оплатити його на умовах договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом постачання по договору є мінеральні добрива та засоби захисту рослин, посівний матеріал, перелік, види, вартість, кількість яких передбачається в специфікації. Відповідна специфікація підписана представниками сторін.

Згідно з п. 5.1 договору товар - Нітроамофоска (15:15:15) в кількості 20 т, термін поставки - до 25 березня 2008 року. Загальна вартість договору складає 72200 грн. (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору розрахунки за товар здійснюються в наступному порядку: відстрочка платежу до 27.03.2008 року, остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений до 27.03.2008 р.

Згідно з п. 11.1 договору в разі несплати за поставлений товар в установлений термін відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 22% річних за кожен день прострочки від вартості неоплаченого товару, що складає 1,83% в місяць або 0,06% в день.

Позивач на виконання договірних зобов’язань поставив відповідачу товар (нітроамофоску 15:15:15 в кількості 20 т.) на загальну суму 72200 грн. відповідно до специфікації №1 до договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною №7/4/П від 24.03.08р. та довіреністю серії ЯОЦ № 379443 від 24.03.2008 р.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті товару не виконав. Таким чином, станом на час пред’явлення позову та на момент вирішення спору основний борг відповідача перед позивачем становить 72200 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При вирішенні спору також судом враховується, що позивачем помилково нараховано 3% річних у сумі 3459,67 грн. за період з 28.03.2008р. по 30.10.2009р. (без урахування того, що даним періодом охоплюється 582, а не 583 дні, як зазначив позивач; також позивачем в розрахунку не враховано, що 2008р. має 366 днів).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, наявність поданої відповідно до частини 3 ст.267 Цивільного кодексу України заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 72200 грн. основного боргу, 14954,4 грн. інфляційних (за період з квітня 2008р. по вересень 2009р.), 3449,21 грн. –3% річних (за період з 28.03.2008р. по 30.10.2009р.), тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано. Судом також враховано, що чинним законодавством 3% річних не кваліфікується як неустойка, тому до вимог про стягнення 3% річних застосовується загальний трирічний строк позовної давності, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” (смт Антоніни Красилівського району Хмельницької області, пл.Леніна, 54, код 03785958) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код 31109157) 72200 грн. основного боргу, 14954,4 грн. інфляційних, 3449,21 грн. –3% річних, 906,04 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 216,8 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення підготовлено та підписано 27.11.2009р.

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.