Рішення № 6908929, 23.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 2/102-1767 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" вул.Замкова, 6, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м.Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47500

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області вул.Танцорова, 11, м. Тернопіль

про cтягнення 17 347 грн. 65 коп. заборгованості по орендній платі, пені, штрафу, та відшкодування збитків, спричинених орендованому майну.

За участю представників сторін:

позивача: Мартищук Л.П., довіреність від 14.05.2009р.

відповідача: Зелінський Л.Р. - довіреність №197 від 07.10.09р.

третьої особи: Прокопишин О.А., довіреність № 04 від 08.01.09р.

Суть справи: До прийняття рішення по справі позивач збільшив розмір позовних вимог, замість 7 260 грн. 10 коп. орендної плати станом на 16.06.2009р. просить стягнути оренду плату в сумі 7 589 грн. 34 коп. станом на 30.09.2009р.

          Дії позивача не суперечать вимогам чинного законодавства, тому суд керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України приймає збільшення розміру позовних вимог.

          Позивач пред'явив позов в якому просить:

          - розірвати договір оренди №465 від 20.06.2008р.;

          - зобов'язати відповідача повернути адміністративну будівлю площею 313,1 кв.м, що знаходиться в м. Бережани по вул. Привокзальна,1а.

          - стягнути 17 676 грн. 89 коп. із них 7 589 грн. 34 коп. - орендної плати станом на 30.09.2009р.; 325 грн. 79 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань з 16.06.2009р. по 01.09.2009р.; 705 грн. 16 коп. - штрафу; 9 056 грн. 60 коп. - збитків завданих орендованому майну.

          Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що позивач не довів свої позовні вимоги.

          Третя особа пояснює, що договір оренди №465 від 20.06.2008р. рішенням господарського суду Тернопільської області №12/20-1462 від 21.09.2009р. розірвано.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи та приймаючи до уваги, що:

          1) 20.06.2008р. відповідач (орендар) і третя особа (орендодавець) заключили між собою договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №465.

          Згідно умов даного договору останній передав першому адмінбудівлю загальною площею 313,1 кв.м., що знаходиться в м. Бережани по вул. Привокзальна,1а, що підтверджено актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.06.2008р.

          Згідно п. 3.5 даного договору (текст якого зазначений на підставі постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р.) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно, не пізніше 15-го числа біжучого місяця.

          Позивач (балансоутримувач) стверджує, що станом на 30.09.2009р. відповідач заборгував йому 7 589 грн. 34 коп., підтверджуючи даний факт актом звірки станом на 30.09.2009р., підписаним представниками балансоутримувача та орендаря, підписи яких скріплені печатками.

          Відповідач не представив доказів виконання ним договірних зобов'язань.

          Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 7 589 грн. 34 коп., що є порушенням ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна."

          Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 7 589 грн. 34 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

          2) Згідно ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено.

          Отже, збитки відшкодовуються в тому разі, якщо порушено господарське зобов'язання.

          Ст. 283 Господарського кодексу України тлумачить, що за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарського діяльності.

          Відтак, договір оренди нежитлового приміщення це господарський договір, а збитки стягуються тільки при його наявності.

          Між сторонами договір оренди нежитлового приміщення не заключений. Договір оренди №465 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.06.2008р. підписаний відповідачем (орендарем) та третьою особою (орендодавцем), позивачем (балансоутримувачем) не підписаний. Відтак слід вважати, що сторони не є в договірних відносинах.

          А поскільки балансоутримувач не є власником майна, яке надав фонд державного майна відповідачеві і не є стороною по договору, тому слід вважати, що позивач (балансоуримувач - той на балансі якого знаходиться державне майно) ніяких збитків не поніс.

          Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення 9 056 грн. 60 коп. слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.

          3) Згідно ст. 217 Господарського кодексу України, ст. 547, 548 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі, якщо він вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним. Тому виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 Верховної Ради України від 22.11.1996р. теж передбачає, що для стягнення пені необхідно щоб сторони знаходились в договірних відносинах.

          Поскільки, як зазначено вище, позивач (балансоутримувач) та відповідач (орендар) не знаходяться в договірних відносинах, тому позов в частині стягнення забезпечення виконання зобов'язання пенею та штрафом теж не підлягає задоволенню.

          4) Позивач не заключав з відповідачем договір оренди №465 від 20.06.2008р. Повноважень йому на дані дії третя особа не давала. Тому він не має права вимагати розірвання договору.

          Тим паче, що договір оренди №465 від 20.06.2008р. рішенням господарського суду Тернопільської області №12/20-1462 від 21.09.2009р. розірваний.

          При таких обставинах, згідно ст. 80 Господарського процесуального кодексу України справу провадженням в даній частині позову слід припинити.

          5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача в сумі 102 грн. в решті частині позову на позивача.

          6) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м.Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 14049168):

- на користь Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" вул.Замкова, 6, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 00993018): 7 589 грн. 34 коп. - орендної плати, 102 грн. - державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2) В частині розірвання договору №465 від 20.06.2008р. справу провадженням припинити.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 23 листопада 2009 року через місцевий господарський суд.

          Суддя