Ухвала суду № 69088154, 25.09.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 510/2047/13-к

Номер провадження:1-кп/521/839/17

У Х В А Л А

25 вересня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.

за участю секретаря - Бурмістр І.І.,

прокурора - Бабіна О.Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 29 травня 2013 року за № 12013170400000371,

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

Клопотання мотивовано тим, що стороною обвинувачення не були усунуті недоліки, на які вказав суд в ухвалі про повернення обвинувального акту прокурору від 13 червня 2016 року. При цьому представник потерпілих просив суд встановити прокурору строк для усунення недоліків тривалістю в 1 місяць.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам законодавства.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання, а обвинувачений і захисник не заперечували проти його задоволення.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.

При поверненні прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_7 судом двічі в ухвалах від 02 листопада 2015 року і 13 червня 2016 року, серед інших недоліків, було зазначено, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, а саме: які ж дії ОСОБА_1 (а не інших осіб) прокурор вважає грубим порушенням порядку, в чому конкретно виразились особлива зухвалість і винятковий цинізм дій ОСОБА_1, чи спричинив ОСОБА_1 потерпілому тілесні ушкодження і, якщо спричинив, то які саме. Зазначені обставини є кваліфікуючими ознаками злочину, інкримінованого ОСОБА_1, і їх викладення в обвинуваченні є обовязковим.

В новому обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин справи та при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 вказано, що між ним, іншою особою та потерпілим виникла суперечка. Після цього, продовжуючи сварку, ОСОБА_1 голосно висловлювався нецензурною лайкою відносно потерпілого та ударив його кулаком в область груді.

Таким чином, при формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті припущені порушення законодавства, аналогічні тим, у звязку з якими він вже повертався прокурору для усунення недоліків..

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 в частині формулювання обвинувачення не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Так, пред'явлене особі обвинувачення обов'язково повинно містити викладення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Ці вимоги кореспондують вимогам закону до повідомлення про підозру (п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України) та до вироку суду (п. 2 ч. 1 ст. 374 КПК України).

Однак, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 ідентично формулюванню обставин кримінального правопорушення, і містить опис обставин, встановлених досудовим розслідуванням, про що і зазначено в тексті обвинувачення.

В обвинуваченні зазначено, що 28.05.2013 року приблизно о 20.45 год. обвинувачений ОСОБА_1 разом з потерпілим ОСОБА_3 та іншими особами на автомобілі під керуванням іншої особи прибули на площу Свободи в м. Рені Одеської області. В салоні автомобіля між обвинуваченим, потерпілим і ОСОБА_8 на ґрунті службових відносин виникла сварка, яку вони продовжили, покинувши салон автомобіля.

Після цього діяння ОСОБА_1 описані наступним чином: він з мотивів неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом у відповідь на зауваження ОСОБА_3 голосно висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та один раз ударив його кулаком в область грудей. В подальшому ОСОБА_1 перебував в салоні автомобіля і, судячи з формулювання обвинувачення, в побитті потерпілого участі не брав.

При цьому в обвинувальному акті не сформульовано, які тілесні ушкодження були спричинені потерпілому саме ОСОБА_1, та в чому виразилися особлива зухвалість та винятковий цинізм, якими, на думку обвинувачення, супроводжувалися дії ОСОБА_1 тобто, не сформульовані обовязкові ознаки складу злочину - хуліганства.

Таким чином, стороною обвинувачення порушено законодавчо визначене положення (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України), що обвинувачення має бути індивідуалізоване і містити передбачені законом відомості щодо конкретних злочинних діянь конкретної особи, в даному випадку обвинуваченого ОСОБА_1

Європейській суд з прав людини (пункт 34 Рішення у справі ОСОБА_5 проти Росії від 09.10.2008 року) вимагає приділяти особливу увагу розясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення.

Покарання особи за злочин, який хоч і був передбачений кодексом, але кваліфікація містила нечіткі формулювання, буде порушенням принципу правової визначеності (Рішення від 06.11.2007 року у справі Степуляк проти Молдови).

Суд вважає, що порушення кримінального процесуального закону, допущені стороною обвинувачення при складенні обвинувального акту, є істотними і такими, що тягнуть порушення права ОСОБА_1 на захист від обвинувачення і на справедливий судовий розгляд. Зазначені недоліки перешкоджають суду всебічно, повно та обєктивно розглянути кримінальне провадження та унеможливлюють постановлення законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення за результатами розгляду.

Таким чином, клопотання представника потерпілих підлягає задоволенню, а обвинувальний акт має бути повернутим прокурору за підстав його не відповідності вимогам КПК України, не виконання ухвали суду про повернення обвинувального акту від 02 листопада 2015 року та 13 червня 2016 року.

Що стосується вимоги представника потерпілого встановити прокурору певний строк для усунення недоліків обвинувального акту, то суд виходить з того, що положеннями КПК України, зокрема, ст. 314 КПК України, суду не надано повноважень визначати строк для приведення обвинувального акту у відповідність з вимогами законодавства. Разом з тим, положеннями п. 21 ч. 1 ст. 7, ст. 28 КПК України дотримання розумних строків передбачено як одна із засад кримінального провадження.

Тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, але суд зауважує на необхідності дотримання стороною обвинувачення розумних строків, які не можуть перевищувати передбачених КПК України строків виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, прокурору як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

У задоволенні інших викладених у клопотанні вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя І.В. Морозова