Ухвала суду № 69088143, 20.09.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/14860/17

Провадження №2/521/5101/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2017 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, в якому просить встановити факт родинних а відносин, а саме те, що він є братом ОСОБА_2, померлого 04.04.2015 року, а також визнати право власності в порядку спадкування на позивачем на 1/3 частку права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожна обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме: визначена позивачем ціна позову у розмірі 132 000,00 гривень на підставі якої ним, сплачений судовий збір, який відноситься до заяви майнового характеру, але вочевидь не відповідає дійсній вартості майна. Оцінка вартості майна в матеріалах справи відсутня.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову (вартості нерухомого майна на даний час), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 на яку він просить визнати право власності, та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову або сплатити максимальну суму судового збору в розмірі 8000 гривень.

Суд розяснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивачем до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна після визначення якої можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.

Крім того, відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п.3 глави 13 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобовязаний викласти причини відмови в письмовій формі і розяснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Крім того, відповідно до п. 23 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Така відмова до позовної заяви не додана.

Згідно з положенням ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України) не указано якими діями саме відповідач не визнає, порушує, чи оспорює права позивача, саме на його спадкове майно.

На підставі зазначеного, позивачу необхідно уточнити яким чином його права порушуються, не визнаються або оспорюються саме відповідачем. Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 року: відповідачами у такій справі є спадкоємці, які саме прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Позивачем не вказано чи є інші спадкоємці, які прийняли спадщину. У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що вживав додаткові заходи з метою підтвердити факт родинних звязків, а сам звертався під час особистого прийому до військового комісара Малиновського району м. Одеса, де перебував на обліку померлий, з метою отримати з його особистої справи анкетні дані про склад сімї, про те особова справа ОСОБА_2 була знищена ще у 2013 році. Крім того мати Позивача та померлий брат ОСОБА_2 похоронені на одній ділянці на Христіанському кладовищі м. Одеса, що також непрямо свідчить про родинні звязки. В той же час п.4.1. глави 10 Інструкції встановлює, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Отже нотаріус, керуючись Інструкцією, не має можливості перевірити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та не може прийняти заяву Позивача про прийняття спадщини у звязку з відсутністю доказів наявності родинних відносин з померлим. Таким чином, вважає позивач, строк на прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив з обєктивних причин.

Проаналізувавши вказаний абзац позову, приходжу до висновку що позивач обґрунтовує позов предметом якого має бути визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про те у прохальній частині такі вимоги не заявляються. Вище зазначені розбіжності мають бути виправлені, а тому позовна заява залишається без руху і з цих причин.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в пяти денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О. Поліщук

"20" вересня 2017 р.