Рішення № 6907631, 24.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 23/187

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Українська пивна компанія Львів”, с. Малехів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Зорепад”, м. Соснівка,

про стягнення 5072,32 грн.

За участю представників:

від позивача - Височанська Н.Й. - представник,

від відповідача – не з”явився.

Суть спору:           ТзОВ “Українська пивна компанія Львів”, с. Малехів, звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Зорепад”, м. Соснівка, 3192,84 грн. заборгованості за поставлений товар та тару, в якому він був поставлений, 265,28 грн. штрафу за прострочення оплати поставленого товару та 1614 грн. штрафу за за порушення передбаченого договором терміну повернення тари. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору поставки № 985 від 20.08.2005 р., ст.ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 624, 655, 692 ЦК України.

          Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

          Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника у засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення (повідомлення про вручення поштового відправлення № 4654287).

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у навяних в матеріалах справи ухвалах суду.

          Враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до загальних положень про купівлю-продаж, встановлених вищезгаданими нормами ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Між сторонами у справі 20 серпня 2005 р. укладено договір поставки № 985. Відповідно до умов цього договору (п.п. 1, 2) позивач поставив відповідачу на підставі доручень на постійне одержання матеріальних цінностей, по товарно-транспортних (видаткових) накладних № РНд-КПК07-07512 від 31.10.08 р., № РНд-КПК41-02481 від 02.10.2008 р., № РНд-КПК41-02549 від 17.10.2008 р. пиво у відповідній тарі (у 4 кегах та 25 ящиках). Загальна вартість продукції та тари, у якій її було поставлено, становила 4139,84 грн. Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, сплативши 485 грн. Решта поставленої продукції у строки, встановлені п. 5.3. договору № 985, відповідачем не оплачена. Крім цього, відповідач по накладних про повернення тари № РНд-КПК41-02481 від 02.10.2008 р., № РНд-КПК41-02549 від 17.10.2008 р. повернув позивачу відповідно до умов п. 1.1.3. Договору 4 кеги. Таким чином, на день розгляду справи судом відповідач не оплатив 2654,84 грн. вартості поставленої продукції, та не повернув 25 ящиків (тару) загальною вартістю 250 грн. Згідно з п. 1.1.3. Договору № 985, у випадку неповернення тари через 10 календарних днів після одержання товару, позивачу надано право вимагати оплату тари з урахуванням ПДВ. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2654,84 грн. заборгованості за поставлену продукцію та 250 грн. вартості неповерненої тари (25 ящиків).

Крім цього, позивачем обгрунтовано, відповідно до вимог ст. п. 6.3. Договору № 985 заявлено до стягнення 265,48 грн. штрафу за прострочення платежу за поставлений товар більше 5 днів та 750 грн. штрафу за несвоєчасне повернення тари (п. 6.4. договору № 985 та п. 68 Положення про постачання товарів народного споживання № 888 від 25 липня 1988 р.). Решта позовних вимог необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” 76,5 грн. зайво сплачених платіжним дорученням № 1578 від 17 червня 2009 р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу, оскільки на момент звернення позивача з позовом набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825, згідно з якою розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу для позивачів в господарських справах встановлено за ставкою 236 гривень. Позов подано позивачем у канцелярію суду 17.08.2009 р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зорепад” (Львівська область, м. Соснівка, вул. Кривоноса, 4, код ЄДРПОУ 13828622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська пивна компанія Львів” (Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, 20-А, код ЄДРПОУ 33572610) 2654,84 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 250 грн. вартості тари, 265,48 грн. штрафу за прострочення платежу, 750 грн. штрафу за несвоєчасне повернення тари, 78,83 грн. державного мита та 182,4 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська пивна компанія Львів” (Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, 20-А, код ЄДРПОУ 33572610) 76,5 грн. зайво сплачених платіжним дорученням № 1578 від 17 червня 2009 р. (оригінал знаходиться у матеріалах справи) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Довідку видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя