Рішення № 6907510, 26.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.09                                                                                           Справа№ 32/182

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” від імені якого діє Львівська філія АТ „Укрінбанк”, м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бук-Львів”, м.Львів.

Про стягнення 273101,46 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної відновлювальної лінії № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р.

За участю представників сторін:

від позивача: Шума І.Є. –завідувач юридичним сектором Львівської філії АТ „Укрінбанк” (довіреність №203 від 01.08.2008р.)

від відповідача: Хом’як О.Г. –юрист (довіреність №1 від 22.10.2009р.).

ВСТАНОВИВ:

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

Суть спору: Акціонерне товариство „Український інноваційний банк” від імені якого діє Львівська філія АТ „Укрінбанк”, м.Львів звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бук-Львів”, м.Львів із позовом про стягнення 321630,05 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної відновлювальної лінії № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р. Позовні вимоги були зменшені в зв»язку з оплатою відповідачем 60000,00 грн. боргу, відтак предметом спору є стягнення 273101,46 грн. з яких 260338,03 грн. основний борг; 2264,46 грн. проценти та 10498,97 грн. пеня.

Ухвалою суду від 04.09.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.09.2009р. Розгляд справи відкладався на 13.10.2009р., 27.10.2009р., 17.11.2009р. В зв»язку з поданням відповідачем пропозиції позивачу щодо укладення мирової угоди, в судовому засіданні 17.11.2009р. було оголошено перерву до 24.11.2009р. для надання сторонам можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди. В судовому засіданні 24.11.2009р. продовжено перерву до 26.11.2009р. Справу розглянуто в строк більший ніж встановлено ст.69 ГПК України згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 27.10.2009р.

В судовому засіданні 26.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 30.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2009р. позовні вимоги в сумі 273101,46 грн. підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, проти укладення мирової угоди заперечив.

Представником відповідача подано відзив від 23.11.2009р. (вх.№ 24381 від 24.11.2009р.) в якому він просить суд частково задовольнити позов, відстрочивши виконання рішення суду терміном на три календарні місяці в зв»язку з скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення сторін, господарський суд встановив:

30.09.2008р. між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»(скорочена назва –АТ «Укрінбанк», далі –банк) в особі директора Львівської філії Загірного Романа Йосиповича, який діє на підставі довіреності та Положення про філію, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бук-Львів»(скорочена назва –ТзОВ «Бук-Львів», далі –позичальник), в особі директора Загородної Світлани Романівни, який діє на підставі Статуту, з другої сторони було укладено кредитний договір № 19-05/2364-077 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір), згідно п.3.1 якого банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін по 29 вересня 2010 року з лімітом кредитної лінії 360000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

          За умовами п.3.2.1. кредитного договору кредит використовується позичальником на поповнення обігових коштів, а саме: завершення будівництва складських приміщень, проведення та підключення опалення та забезпечення поточної діяльності товариства.

          Згідно п.3.4.1. кредитного договору позичальник сплачує банку проценти в розмірі 20% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях, на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цього договору.

          Граничним терміном повернення кредиту, згідно п.3.5.1. кредитного договору, є 29 вересня 2010 року з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цього договору. При цьому позичальник зобов»язується знижувати ліміт кредитної лінії щомісячно до 25 числа наступним чином: з жовтня 2008р. по серпень 2010р. включно щомісячно до 25 числа поточного місяця –по 15000 (п»ятнадцять тисяч) грн.. 00 коп.; останній платіж в сумі 15000 (п»ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. сплачується до 29 вересня 2010р.

          Забезпеченням виконання зобов»язань позичальника за цим договором є: нотаріально посвідчений договір застави рухомого майна на загальну суму 725888,00 грн.; порука директора ТзОВ «Бук-Львів»Загородної Світлани Романівни як фізичної особи.

          Згідно п.5.3.2. кредитного договору позичальник зобов»язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.3.2., п.3.4., п.3.5, п.3.6, п.4.1 цього договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.3.1 та п.3.5.1 цього договору.

Відповідно до п.7.3. та п.7.4 кредитного договору у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості починаючи з дати її виникнення до дати приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п.3.1. та п.3.5.1. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За умовами п.5.2.5. кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов»язань за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за договором, відшкодування збитків та звернення стягнення на предмет застави чи інше майно, що належить позичальнику.

Стаття VІ кредитного договору визначає і тлумачить події невиконання зобов»язань, внаслідок настання яких сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті) про що позивач письмово повідомляє відповідача. Однією із таких подій є невиконання відповідачем будь-якого зобов»язання по договору протягом 1 (одного) робочого дня після одержання повідомлення надісланого відповідачу позивачем.

Згідно п.6.2. кредитного договору, якщо виникла і триває подія невиконання зобов»язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно. З дати повного виконання зобов»язання позичальника за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим договором, дія договору припиняється.

16.06.2009р. між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»(скорочена назва –АТ «Укрінбанк», далі –банк) в особі директора Львівської філії Загірного Романа Йосиповича, який діє на підставі довіреності та Положення про філію, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бук-Львів»(скорочена назва –ТзОВ «Бук-Львів», далі –позичальник), в особі директора Загородної Світлани Романівни, який діє на підставі Статуту, з другої сторони укладено додаткову угоду до кредитного договору № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р. згідно якої було змінено проценти за користування кредитом та встановлено їх розмір 25% річних. При цьому позичальник зобов»язувався внести зміни до договорів застави та іпотеки.

Згідно заяви відповідача та на умовах кредитного договору позивач перерахував відповідачу кредит в сумі 360000,00 грн., що підтверджується розпорядженнями про видачу кредиту від 30.09.2008р. та від 01.10.2008р.

В зв»язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звертався з листами від 19.12.2008р., 09.02.2009р., 20.05.2009р., 16.06.2009р., 18.08.2009р. про невиконання зобов»язань з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість.

Крім того, позивач 06.03.2009р. надіслав відповідачу претензію вих. № 14/448 від 06.03.2009р., яка була отримана ним 12.03.2009р. (поштове повідомлення про вручення № 2359146), однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідач свої зобов»язання перед банком виконав частково, станом на 27.08.2009р. заборгованість становила 321630,05 грн. з них строковий борг 195000,00 грн., прострочений борг 101749,16 грн., 17491,28 грн. несплачених процентів та 7389,61 грн. пені.

Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг в сумі 60000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні 13.10.2009р. подав заяву про зменшення позовних вимог. За період з дати подання позовної заяви (01.09.2009р.) позивачем донараховано проценти та пеню по кредиту, загальна сума яких станом на 12.10.2009р. складає 2264,46 грн. процентів та 10498,97 грн. пені.

Відтак заборгованість відповідача станом на 12.10.2009р. за розрахунками позивача складає 273101,46 грн. з яких: 260338,03 грн. основний борг, 2264,46 грн. проценти та 10498,97 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виплати відповідачу кредиту в сумі 360000 грн. підтверджується розпорядженнями від 30.09.2008р. та від 01.10.2009р. і не заперечується відповідачем.

Згідно п.3.4.1. кредитного договору позичальник сплачує банку проценти в розмірі 20% річних. З 01.07.2009р. на підставі підписаної між сторонами 16.06.2009р. додаткової угоди було збільшено розмір процентів за користування кредитом та встановлено 25% річних.

Відповідно до п.5.3.2. кредитного договору ТзОВ «Львів-Бук»зобов»язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.3.2., п.3.4., п.3.5, п.3.6, п.4.1 цього договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.3.1 та п.3.5.1 цього договору.

На неодноразові звернення позивача (листи № 19/2615 від 19.12.2008р., № 19/242 від 09.02.2009р., № 19/1092 від 20.05.2009р., № 19/1359 від 16.06.2009р; № 19/1978 від 18.08.2009р.; претензія № 14/448 від 06.03.2009р.) відповідач не вживав заходів до погашення боргу.

Стаття VІ кредитного договору визначає і тлумачить події невиконання зобов»язань, внаслідок настання яких сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті) про що позивач письмово повідомляє відповідача. Однією із таких подій є невиконання відповідачем будь-якого зобов»язання по договору протягом 1 (одного) робочого дня після одержання повідомлення надісланого відповідачу позивачем.

В зв»язку з неналежним виконанням боржником свого зобов»язання по кредитному договору банк на підставі п.6.2 кредитного договору правомірно реалізував своє право вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів, нарахувавши пеню за порушення строків сплати.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 27.08.2009р. ТзОВ «Бук-Львів»було повернено кредит в сумі 63250,84 грн., сума строкового боргу становила 195000,00 грн., сума простроченого боргу становила 101749,16 грн. Всього нараховано процентів за період з 30.09.2008р. по 31.07.2009р. –60837,80 грн., сплачено процентів 43346,52 грн., сума процентів за період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. –6300, 83 грн., сума боргу по процентах –17491,28 грн.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив 60000,00 грн., станом на 12.10.2009р. ним повернено кредит на суму 99661,97 грн., сума строкового боргу становить 180000,00 грн., сума простроченого боргу становить 80338,03 грн. Всього нараховано процентів за період з 30.09.2008р. по 30.09.2009р. –65360,58 грн., сплачено процентів –65360,58 грн., сума процентів за період з 01.10.2009р. по 12.10.2009р. –2264,46 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з пропозиції щодо укладення мирової угоди відповідач визнає наявність заборгованості по кредиту в сумі 260338,03 грн. та 2264,46 грн. процентів.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 260 338,03 грн. основного боргу, 2264,46 грн. процентів є правомірними.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно п.7.3 та п.7.4. кредитного договору, встановлено, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості починаючи з дати її виникнення до дати приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п.3.1. та п.3.5.1. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відтак, сторони погодили в п.7.3 та п.7.4. кредитного договору, що пеня стягується із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого до заяви про зменшення позовних вимог розрахунку, становить 10498,97 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 3 календарних місяці, зазначає наступне:

Пунктом 6 ст.83 ГПК України господарському суду надано право постановляючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Під відстрочкою виконання рішення суду розуміється відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення відповідач посилається на скрутне матеріальне становище в якому опинилося підприємство внаслідок дії глобальної економічної кризи, вказуючи на те, що згідно фінансового звіту станом на 01.10.2009р. дебіторська заборгованість складає 92800,00 грн., а кредиторська заборгованість, крім банківського кредиту, взагалі відсутня, що свідчить про наявність резервів для погашення заборгованості в майбутньому.

Крім того, слід зауважити, що в судовому засіданні 24.11.2009р. представник відповідача, пояснюючи необхідність відстрочки виконання рішення, вказував на факт укладення відповідачем угод, виконання яких надасть змогу погасити заборгованість по кредитному договору, але належних доказів укладення таких угод суду не представив.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на три місяці.

Отже, заборгованість відповідача становить 273101,46 грн. з яких 260 338,03 грн. основного боргу, 2264,46 грн. процентів, 10498,97 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов»язання перед банком по кредитному договору, в зв»язку з чим банк на підставі умов кредитного договору правомірно реалізував своє право вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів, нарахувавши пеню за порушення строків сплати. Відтак, позовні вимоги, з врахуванням заяви про їх зменшення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача повністю, оскільки часткова сплата боргу була здійснена ним після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 1048-1050 ЦК України, ст.ст.193, 202, 345 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю згідно заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бук-Львів», м.Львів, вул.Володимира Великого, 19 кімната 294, (код ЄДРПОУ 32711770, р/р 26006001079001 в ЛФ АТ «Укрінбанк», МФО 325826) на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії АТ «Укрінбанк», м.Львів, вул.Володимира Великого, 18, (код ЄДРПОУ 20817074, п/р 3619800025 в ЛФ АТ «Укрінбанк», МФО 325826) 260 338,03 грн. основного боргу, 2264,46 грн. процентів, 10498,97 грн. пені, 3216,30 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя