Рішення № 6907504, 17.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.09                                                                                           Справа№ 10/206

За позовом: ТзОВ „ЮОН”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок Львівської області

про стягнення 18052 грн. 55 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Василько Н.І. –довіреність № 10 від 09.01.2009р;

Від відповідача: Равлюк Т.Ф.- довіреність №09 від 17.01.2009р. ;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „ЮОН”, м.Львів до ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок Львівської області про стягнення 18052 грн. 55 коп.

Ухвалою суду від 22.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 13.10.2009р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в частині стягнення суми основного боргу та інфляційних втрат не заперечує. Проте не погоджується із сумою нарахованої пені в розмірі 6955 грн.75 коп.

Судом встановлено:

05 січня 2009 року між ТзОВ „ЮОН”, м.Львів ( надалі - Позивач ) та ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок Львівської області (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки №С-026. 23січня 2009 року між сторонами укладено Додаток №01 до Договору №С-026 від 05 січня 2009р.

За даним договором, Постачальник зобов”язується у визначені терміни передати у власність Покупця полімерну сировину , а саме: поліпропілен, полістирол, барвники СКП для полімерів, надалі „Товар” , а Покупець зобов”язується своєчасно прийняти Товар і здійснити оплату за нього на умовах , передбачених даним Договором та Додатками до нього, які є його невід”ємною частиною.

На виконання вищезазначеного договору, згідно видаткової накладної №РН-0065 від 30.01.2009р. Позивач поставив Відповідачу поліпропілен на загальну суму 115 000 грн. 00коп. (належно завірена копія видаткової накладної долучена до матеріалів справи).

Згідно з Додатком до Договору, оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в 2 етапи:

1)          45% - попередня оплата згідно виставленого рахунку –фактури;

2)          55% - оплата в день поставки товару;

Як вбачається із банківської виписки , Відповідач сплатив попередній платіж в сумі 51750 грн. 00 коп. Решту суми за поставлений товар в розмірі 63250 грн. 00 коп. 30 січня 2009р. –в день поставки Товару - Відповідач не оплатив.

Одночасно, за період з 04 березня 2009року по 30 червня 2009року Відповідачем були здійснені часткові проплати і на день розгляду спору в суді сума основного боргу становить 11000грн.00 коп.

За прострочку виконання грошового зобов”язання Позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 96 грн. 80 коп. та пеню в розмірі 6955грн.75 коп.

Суд, заслухавши пояснення позивача і відповідача та дослідивши докази по справі в сукупності, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, основний борг в розмірі 11 000 грн. 00 коп. та 96 грн. 80коп. інфляційних втрат доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення у повному обсязі.

Стаття 230 ГК України передбачає , що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання , зобов”язаний сплатити штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов”язання або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобов”язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Як вбачається із позовних матеріалів, Позивачем нараховано пеню відповідно до п.8.3 Договору в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки оплати за період з 02.02.2009р. по 01.09.2009р. Враховуючи вищенаведені норми закону, граничний розмір пені , встановлений за згодою сторін, не може бути більшим подвійної облікової ставки НБУ, а період, за який стягуються штрафні санкції має становити півроку . Тобто, в даному випадку право на нарахування пені у Позивача виникло 02 лютого 2009 року і закінчується 02 серпня 2009 року .

Зважаючи на це, суд провів перерахунок суми пені, застосувавши подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період з 02.02.2009-02.08.2009р. , і вважає, що до стягнення підлягає сума в розмірі 4315 грн.96 коп.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з ТзОВ „Ельпласт-Львів” ( м.Городок, Львівської області , вул. Заводська, 4 р/р 2600301010976 в ВАТ „КРЕДОБАНК” м.Самбір МФО 325332 код ЄДРПОУ 23957545) на користь ТзОВ „ЮОН” ( 79035, м.Львів, вул.Зелена, 162 р/р 26001000000716 в ВАТ „ФОЛЬКСБАНК” м.Львів, МФО 325213 код ЄДРПОУ 20838581) 11000 грн. основного боргу, 96 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань, 4315 грн. 96 коп. пені, 154 грн. 12 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В стягненні пені в розмірі 2639 грн. 79 коп. та державного мита в розмірі 26 грн. 41 коп. відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя