Рішення № 6906829, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/468 01.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-гео» доУправління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації простягнення 44 300, 83 грн. Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П. Представники сторін: Від позивача: Мінчук Д.Л. –представник за довіреністю від 27.08.2009 року; Від відповідача:Крученко П.Ф. –представник за довіреністю від 29.10.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер-гео»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 32698, 58 грн., 3% річних у сумі 747, 15 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 768, 24 грн. та штрафу у сумі 2288, 90 грн. за договором № 2008-134 від 13.10.2008 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.10.2009 року. Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 17.09.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати витребувані судом докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року відкладено розгляд справи до 20.10.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.10.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти основної суми заборгованості не заперечує, проте заперечує проти нарахування штрафних санкцій, оскільки позивачем не було передано акту здачі-приймання виконаних робіт.

У судовому засіданні 20.10.2009 року оголошено перерву до 03.11.2009 року.

Представники сторін у судовому засіданні 03.11.2009 року подали витребувані судом докази, а також надали додаткові докази та пояснення.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року відкладено розгляд справи до 01.12.2009 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-гео»(надалі – виконавець) та Управлінням капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі –замовник) було укладено договір № 2008-134 (надалі –договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконати інженерно-геологічні роботи для реконструкції нежилих будівель під стоматологічне відділення ЦРП по вул. Ушакова, 16 у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 2.2 договору загальна вартість робіт по договору складає 46712, 26 грн.

Згідно із п. 2.3 договору зазначену суму замовник перераховує на поточний рахунок виконавця в два етапи – 30% до початку робіт, 70% після завершення робіт на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання зазначеного пункту договору відповідач перерахував на рахунок позивача аванс у сумі 14013, 68 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку наявного в матеріалах справи.

19.12.2008 року позивач передав відповідачу науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування, що підтверджується накладною наявною в матеріалах справи. Крім того, за твердженням позивача разом з науково-технічним звітом був переданий акт здачі-приймання робіт для підписання замовником.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання зобов’язаний розглянути технічну документацію і повернути підписаний акт виконавцю. Якщо замовник не згоден зі змістом акту, він його в зазначений вище термін повертає виконавцю не підписаним з відповідними письмовими запереченнями.

Згідно із п. 3.3 договору у разі, коли протягом 10-ти днів після одержання замовником технічної документації та акту здачі-приймання виконаних робіт останній не буде підписаний замовником або повернутий виконавцю без мотивованої відмови, виконані роботи вважаються прийнятими.

10.08.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1, відповідно до якої зазначав, що 19.12.2008 року відповідачу було передано науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування у трьох примірниках та акт здачі-приймання робіт для підписання замовником. Відповідач, в порушення вимог п. 3.2 договору не повернув позивачу підписаний акт здачі-приймання робіт, як і не направив мотивовану відмову від його підписання, а тому позивач просить відповідача сплатити у семиденний стор суму заборгованості. Крім того, позивач вказав, що оскільки документи, згадані по тексту претензії, є у розпорядженні відповідач, то вони не додаються до претензії.

19.08.2009 року відповідач, у відповідь на претензію повідомив позивача, що беручи до уваги зменшення надходжень до районного бюджету і відповідне скорочення обсягів фінансування капітальних вкладень, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися протягом року по мірі наповнення дохідної частини районного бюджету.

В своїх запереченнях на позовну заяву, відповідач зазначив, що позивач не передавав йому разом з накладною про передачу науково-технічного звіту акту здачі-приймання виконаних робіт, а тому у позивача відсутні правові підстави нараховувати штрафні санкції.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме претензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-гео»№ 1 від 10.08.2009 року, позивач зазначив, що 19.12.2008 року ним був переданий відповідачу для підписання акт здачі-приймання робіт. У відповідь же на претензію Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації послалося лише на те, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися по мірі наповнення дохідної частини районного бюджету та збільшення асигнувань на капітальні вкладення.

Відповідач не вказував на те, що позивачем згідно п. 3.2 договору не був переданий акт здачі-приймання виконаних робіт та не оспорював той факт, що позивач, як зазначено в претензії від 10.08.2009 року, 19.12.2008 року передав для підписання акт здачі-приймання робіт. Тому суд приходить до висновку, що акт здачі-приймання виконаних робіт був переданий відповідачеві разом з науково-технічним звітом про інженерно-геологічні вишукування, а саме 19.12.2008 року.

Відповідно до п. 3.3 договору у разі, коли протягом 10-ти днів після одержання замовником технічної документації та акту здачі-приймання виконаних робіт останній не буде підписаний замовником або повернутий виконавцю без мотивованої відмови, виконані роботи вважаються прийнятими.

Пунктом 2.3 договору зазначено, що 70% вартості робіт сплачується після завершення робіт на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт.

Отже, договором № 2008-134 від 13.10.2008 року сторони не встановили строку оплати робіт, тому для встановлення строку оплати робіт застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав претензію позивача 14.08.2009 року, а тому повинен був оплати вартість робіт у строк до 21.08.2009 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 2.3 договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи у розмірі 32 698, 58 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 747, 15 грн. та збитки від інфляції у сумі 2 768, 24 грн. за період з 30.12.2008 року по 30.07.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснити розрахунок за виконані роботи у строк до 21.08.2009 року, а тому 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 22.08.2009 року, а збитки від інфляції – з вересня 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач нараховує 3% річних та збитки від інфляції з 30.12.2008 року по 30.07.2009 року. Оскільки, відповідачем у зазначений термін не було прострочено виконання зобов’язання щодо оплати робіт, тому суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 747, 15 грн. та збитків від інфляції у сумі 2 768, 24 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 5797, 96 грн. та 7% штрафу у розмірі 2288, 90 грн. на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 4.4 Договору встановлено, що у разі, якщо замовник прострочить оплату робіт, він сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день такої прострочки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

32698, 58 грн. (заборгованість) * 20,5% * 15 (з 22.08.2009 року по 05.09.2009 року) / 365 = 275, 47 грн.

Отже, розмір пені за перерахунком суду становить 275, 47 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, зазначена норма застосовується тільки у випадку, якщо сторони інше не передбачили умовами договору.

Як вбачається з умов договору, а саме п. 4.4 договору за прострочення оплати за виконані роботи сторони передбачили сплату лише пені.

Оскільки, умовами договору передбачені інше нарахування штрафних санкцій, ніж встановлених ч. 2 ст. 231 ГК України, суд вважає позовну вимогу про стягнення штрафу у сумі 5185, 74 грн. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 887 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 97; код ЄДРПОУ 26199855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-гео» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Будівельна, 30; код ЄДРПОУ 31988359) заборгованість у розмірі 32 698 (тридцять дві тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. 58 коп., пеню у сумі 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 47 коп., 329 (триста двадцять дев’ять) грн. 72 коп. державного мита та 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.