Рішення № 6906832, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/552 01.12.09 За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж» До          Комунального підприємства «Солом’янкабудінвест»Солом’янського району м. Києва про                    стягнення 50988, 85 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Алексєєнко О.О. –представник за довіреністю від 14.07.2006 року;

від відповідача:          Сомик О.В. –представник за довіреністю від 16.11.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Київелектромонтаж»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Солом’янкабудінвест»Солом’янського району м. Києва про стягнення 50988,85 грн.

          Позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 132пн від 10.10.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 28814,40 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт не виконав.

          Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 28814,40 грн., пеню у розмірі 18412,40 грн., 3 % річних у розмірі 736,54 грн. та збитки від інфляції у розмірі 3025,51 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.11.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 26.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засідання 16.11.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача зазначив, що проти вимоги позивача про стягнення основної заборгованості не заперечує.

          Крім того, у судовому засіданні 16.11.2009 року представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київської міської державної адміністрації, у зв’язку з тим, що фінансування будівництва об’єкту: «Реконструкція та добудова школи № 115 по вул. Кавказькій, 10 в Солом’янському районі міста Києва»здійснювалося згідно з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік, затвердженої розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1677 від 01.12.2008 року.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечив.

          Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київської міської державної адміністрації, оскільки остання не є стороною у договорі № 132пн від 10.10.2008 року, обов’язок щодо оплати робіт покладається на відповідача та не залежить від суб’єктивної поведінки Київської міської державної адміністрації. З огляду на зазначене, рішення по справі не може вплинути на її права та обов’язки щодо жодної з сторін.

У судовому засіданні 16.11.2009 року судом оголошено перерву до 01.12.2009 року для оголошення повного тексту рішення.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          10.10.2008 року між Комунальним підприємством «Солом’янкабудінвест»Солом’янського району м. Києва (надалі –відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Київелектромонтаж»(надалі –відповідач) укладено договір № 132пн (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався виконати за завданням відповідача пусконалагоджувальні роботи на об’єкті: «Реконструкція та добудова школи № 115 по вул. Кавказькій, 10 в Солом’янському районі міста Києва, 3 черга», а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконання роботи.

          Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором складає 28814,40 грн.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму 28814,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за жовтень 2008 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

          Виходячи зі змісту пунктів 2.2 та 2.3 договору, оплачувати виконані роботи відповідач зобов’язався на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 протягом 15-ти днів після підписання зазначених документів.

          Надані позивачем акт виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 не містять дати їх підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в останній робочий день звітного місяця, тобто 31.10.2008 року.

          Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          Тому, за виконані роботи відповідач повинен був розрахуватися у термін до 17.11.2008 року.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 28814,40 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів виконання зобов’язання за договором з оплати робіт не надав, проти вимоги позивача про стягнення основної заборгованості не заперечує.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 28814,40 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 18412,40 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

          Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочення сплати сум, зазначених в кошторисній документації, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

          Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

          Оскільки за виконані роботи, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 17.11.2008 року., прострочення виконання зобов’язання має місце з 18.11.2008 року. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому, нарахування пені має здійснюватися до 17.05.2009 року.

          Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт, складає:

          28814,40 грн. (заборгованість) * 24 % * 44 (з 18.11.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 831,37 грн.

          28814,40 грн. (заборгованість) * 24 % * 137 (з 01.01.2009 року до 17.05.2009 року) / 365 = 2595,66 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 3427,03 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3427,03 грн.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 736,54 грн. та збитки від інфляції у розмірі 3025,51 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на те, що 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт позивач просить стягнути за період до 16.06.2009 року, їх розмір складає:

          28814,40 грн. (заборгованість) * 3 % * 44 (з 18.11.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 103,92 грн.

          28814,40 грн. (заборгованість) * 3 % * 167 (з 01.01.2009 року до 16.06.2009 року) / 365 = 395,51 грн.

          Отже, за перерахунком суду, загальний розмір 3 % річних складає 499,43 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 499,43 грн.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи те, що збитки від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт позивач просить стягнути за період до 22.09.2009 року, їх розмір складає:

          28814,40 грн. (заборгованість) * (102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 %) –28814,40 грн. = 3287,72 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 3025,51 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Солом’янкабудінвест»Солом’янського району м. Києва (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 40-А; ідентифікаційний код 31055458) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67; ідентифікаційний код 04012750) основну заборгованість у розмірі 28814 (двадцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 3427 (три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 03 коп., 3 % річних у розмірі 499 (чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 43 коп., збитки від інфляції у розмірі 3025 (три тисячі двадцять п’ять) грн. 51 коп., 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 69 коп. державного мита та 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.