Рішення № 6906671, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/217 13.10.09 За позовом Підприємства Білоцерківської виправної колонії (№ 35) До Приватного підприємства «Полімет» про стягнення 19878,68 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Полімет»

до Підприємства Білоцерківської виправної колонії (№ 35)

про стягнення 19878,68 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом) Романюк О.В. –представник за довіреністю

Від відповідача (за зустрічним позовом) Дроботько О.В. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення загалом заборгованості 19878,68 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 було порушено провадження в справі № 47/217 та призначено розгляд справи на 12.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 розгляд справи було відкладено до 26.05.2009.

В судовому засіданні 26.05.2009 було оголошено перерву до 02.06.2009, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2009 було прийнято зустрічний позов ПП «Полімет»до підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 про стягнення 106281,93 грн. для спільного розгляду в одному провадженні з позовом підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 до ПП «Полімет»про стягнення 19878,68 грн., продовжено вирішення спору в справі № 47/217 на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 23.06.2009.

В судовому засіданні 23.06.2009 було оголошено перерву до 14.07.2009, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Але судове засідання 14.07.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою від 07.09.2009 розгляд справи було відкладено до 13.10.2009.

В судовому засіданні 13.10.2009 представник позивача за первісним позовом заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 13.10.2009 проти заявлених вимог заперечив. Просив суд у первісному позові відмовити. Вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що на підставі укладеного з ПП «Полімет» Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006 Підприємством Білоцерківської виправної колонії (№ 35) було виконано роботи по розбиранню електричних лічильників б/в на окремі частини, вартість яких склала 6894,80 грн., і які ПП «Полімет»оплачено не було. Також, за прострочення виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт по Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006 позивачем за первісним позовом було заявлено вимоги про стягнення 2551,82 грн. пені та 1377,98 грн. процентів. Також, позивач за первісним позовом зазначав про те, що ПП «Полімет»було замовлено виготовлення контейнерів у кількості 20 шт., які підприємством Білоцерківської виправної колонії (№ 35) були виготовлені у кількості 20 шт. і вартість яких склала 63515,60 грн., але ПП «Полімет»було оплачено лише 54460,92 грн., а заборгованість в сумі 9054,68 грн. погашена не була. Таким чином, позивач у первісному позові просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом загалом 15949,48 грн., з яких: 6894,80 грн. –заборгованість за виконані роботи по розбиранню лічильників по Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006, а 9054,68 грн. –заборгованість за виконані роботи по виготовленню контейнерів.

Відповідач за первісним позовом –ПП «Полімет»- у письмовому відзиві свої заперечення мотивував тим, що відповідно до умов Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006 Підприємство Білоцерківської виправної колонії (№ 35) мало здійснити розбирання 18250 одиниць лічильників, які були передані 17.10.2007, але всупереч умов Договору позивачем за первісним позовом було здійснено розбирання лише 15092 одиниць лічильників і ПП «Полімет»було здійснено оплату пропорційно кількості розібраних лічильників. ПП «Полімет»зазначало про те, що після розбирання лічильників, Підприємством Білоцерківської виправної колонії (№ 35) було передано ПП «Полімет»металобрухт від розбирання значно меншої кількості лічильників, розрахунок ПП «Полімет»було здійснено на підставі Акту визначення вміст кольорового та чорного металобрухту у лічильниках моделей СО2М, СО2.

В заперечення вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 9054,68 грн. заборгованості за виконані роботи по виготовленню контейнерів, ПП «Полімет»у письмовому відзиві посилалось на те, що ним було здійснено оплату вартості 17 виготовлених контейнерів в сумі 54460,92 грн., вартість 1 контейнеру складає 3175,78 грн. Але Підприємством Білоцерківської виправної колонії (№ 35) було виготовлено лише 4 контейнери, які було отримано представником відповідача за первісним позовом по довіреності серії ЯПГ № 741571 та видатковій накладній від 19.05.2008. Таким чином, заборгованість по оплаті вартості виготовлених контейнерів в сумі 9054,68 грн. –у ПП «Полімет»відсутня.

Вимоги ПП «Полімет»за зустрічним позовом про стягнення 106281,93 грн. мотивовані тим, що позивачем за первісним позовом на підставі рахунку-фактури № 73 від 09.04.2008 на суму 63515,60 грн. було перераховано грошові кошти сумі 54460,92 грн. в якості оплати за 17 бункерів, які мав виготовити відповідач за первісним позовом. Але Підприємством Білоцерківської виправної колонії (№ 35) було виготовлено лише 4 бункери, які отримані ПП «Полімет»згідно видаткової накладної від 19.05.2008, інших бункерів позивачу за первісним позовом відповідачем передано не було і грошові кошти в сумі 41757,82 грн. також повернуті не були. Також, ПП «Полімет»просило суд стягнути з відповідача 64524,10 грн. по Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006, оскільки на підставі зазначеного Договору ПП «Полімет»передало Білоцерківській виправній колонії (№ 35) для розборки 18257 одиниць лічильників, але після їх розборки відповідачем за зустрічним позовом не було передано деталей у кількості 12980,45 т, вартість яких складає 64524,10 грн.

Відповідач за зустрічним позовом - Білоцерківська виправна колонія (№ 35) у відзиві на зустрічний позов проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на те, що ним було виготовлено на замовлення ПП «Полімет»бункери у кількості 20 шт., які були поставлені по наказу № 193 від 30.04.2008 та отримані по довіреності ЯПГ № 741570 від 19.05.2008, а тому підстави для стягнення 41757,82 грн. –відсутні. В обгрунтування заперечень на вимогу про стягнення 64524,10 грн. по Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006 відповідач за зустрічним позовом посилався на те, що накладна № 0001058 від 17.10.2007, на яку ПП «Полімет»посилається в обґрунтування зазначених вимог, підписана та посвідчена печаткою іншою юридичної особи, а саме: ПП «Полімет Плюс», а тому підстави для стягнення 64524,10 грн. –відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за первісним позовом, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2006 між ПП «Полімет», як замовником (далі –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), та Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35, як виконавцем (далі –позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом), було укладено Договір № 157-1/06/179 (далі –Договір № 157-1/06/179 від 21.11.2006), який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін.

Умовами Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати розборку електричних лічильників, що були у використанні на окремі запчастини на давальницьких умовах (п. 1.1), а замовник зобов’язався прийняти виконану роботу та оплатити її (п. 1.2), замовник постачає на територію виконавця електричні лічильники партіями згідно накладних на давальницьку сировину (п. 2.1), виконавець приймає електричні лічильники та здійснює їх повну розборку згідно графіка (п. 2.2), передача запчастин від розбори електричних лічильників оформляється актом приймання –передачі (п. 2.3), виконавець несе матеріальну відповідальність у разі неповернення окремих запчастин після розборки лічильників замовника, в розмірі вартості цих запчастин (п. 2.4), вартість виконаних робіт по даному договору складає 21000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1), вартість робіт складає 700 грн. з 1000 штук розібраних лічильників, ПДВ 20% 166,67 грн. (п. 3.3), оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем (п. 4.2), передача лічильників замовником виконавцеві виконується з оформленням акту прийому-передачі (п. 5.1), після розбирання, деталі лічильників по кількості згідно акту прийому-передачі передаються замовнику (п. 5.2), після виконання робіт по кожній з партій лічильників складається акт виконаних робіт, який є документом, що підтверджує закінчення взаєморозрахунків (п. 5.3).

В матеріалах справи наявний Акт визначення складу кольорового та чорного металу у лічильниках марок СО2М та СО2, складений між ПП «Полімет»та Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35, який підписаний представниками сторін та посвідчений їх печатками 03.12.2007, відповідно до якого сторонами було погоджено, що у лічильниках марок СО2М та СО2 масою 1135 гр кожний наявні такі метали: алюміній –46 гр., мідь –130 гр., латунь – 75 гр., магніт –70 грн., залізо –486 гр., корпус –328 гр.

Згідно Накладної № 0001058 від 17.10.2007, Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було отримано від ПП «Полімет», від імені якого діяло ПП «Полімет Плюс» на підставі Договору доручення від 17.10.2007 (копія якого наявна в матеріалах справи), лічильники електричні, як були у використанні у кількості 18250 шт.

Відповідно до наказу на відпуск готових виробів № 37 від 30.01.2008, Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було здійснено роботи з розбирання лічильників на суму 2041,27 грн. (з ПДВ), з лічильників отримано: 63,2 кг латуні, 261,05 кг міді, 112,6 кг. алюмінію, 235,3 кг магніту, 1619,15 кг заліза, які були передані ПП «Полімет»по Акту приймання передавання у зазначеному обсязі, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до наказу на відпуск готових виробів № 38 від 30.01.2008, Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було здійснено роботи з розбирання лічильників на суму 231,50 грн. (з ПДВ), з лічильників отримано: 60 кг латуні, 137 кг міді, 62 кг. алюмінію, які були передані ПП «Полімет»по Акту приймання передавання у зазначеному обсязі, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до наказу на відпуск готових виробів № 102 від 29.02.2008, Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було здійснено роботи з розбирання лічильників на суму 1971,43 грн. (з ПДВ), з лічильників отримано: 106 кг латуні, 344 кг міді, 130 кг. алюмінію, 227 кг магніту, 1406 кг заліза, які були передані ПП «Полімет»по Акту приймання передавання у зазначеному обсязі, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до наказу на відпуск готових виробів № 169 від 21.04.2008, Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було здійснено роботи з розбирання лічильників на суму2650,60 грн. (з ПДВ), з лічильників отримано: 118,0 кг латуні, 294 кг міді, 159 кг. алюмінію, 274 кг магніту, 2130 кг заліза, які були передані ПП «Полімет»по Акту приймання - передавання у зазначеному обсязі, копії яких наявні в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні копії претензій позивача за первісним позовом № 48 38 від 23.09.2008, № 2140 від 15.04.2008 та № 3793 від 17.07.2008, адресовані Директору ПП «Полімет Плюс»про оплату наданих послуг згідно Договору від 21.08.2007 № 07/98/99, договору від січня 2008.

Також, 06.10.2009 ПП «Полімет»на адресу Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 було направлено письмову претензію №206, в якій ПП «Полімет»вимагало поставити матеріали від розбирання лічильників по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006, а саме брухт міді у кількості 1,093 т. вартістю 23600 грн. за тону, алюмінію –у кількості 0,387 вартістю 8500,00 грн. за тону, латуні –у кількості –0,631 т. вартістю 17800,00 грн. за тону, магніти у кількості 0,588 т вартістю 13650,00 грн. за тону, брухт сталевий у кількості 4,086 т вартістю 850,00 грн. за тону.

У відповідь на претензію ПП «Полімет»№ 206 від 06.10.2008, Підприємство Білоцерківської виправної колонії № 35 листом від 23.10.2009 № 5503 повідомило ПП «Полімет»про те, що вимогу, заявлену у зазначеній претензії, воно не визнає.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до накладних на відпуск готових виробів № 37 від 30.01.2008, № 38 від 30.01.2008, № 102 від 29.02.2008, № 169 від 21.04.2008 Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було здійснено роботи з розбирання лічильників на загалом на суму6894,80 грн., і результати виконаної роботи –металобрухт –було прийнято ПП «Полімет»по відповідним Актам приймання передавання, які підписані сторонами та посвідчені їхніми печатками. Пунктом 4.2 Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 сторонами погоджено умову розрахунку, а саме: на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем (Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35).

Надані позивачем за первісним позовом копії претензій позивача за первісним позовом № 4838 від 23.09.2008, № 2140 від 15.04.2008 та № 3793 від 17.07.2008 –як докази по справі судом не приймаються, оскільки, по-перше, вони адресовані ПП «Полімет Плюс», яке не є стороною спору в справі № 47/217, а по-друге, не є і стороною Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006, і по-третє, в зазначених претензіях позивачем за первісним позовом заявляються відповідачу за первісним позовом вимоги про сплату заборгованості за Договором від 21.08.2007 № 07/98/99 та договором від січня 2008, а предметом спору в справі № 47/217 є зокрема правовідносини між ПП «Полімет»та Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 за Договором № 157-1/06/179 від 21.11.2006.

Але оскільки позивачем за первісним позовом не було виставлено відповідачу за первісним позовом рахунку на оплату виконаних робіт з розбирання лічильників загалом на суму 6894,80 грн., станом на момент вирішення спору суду позивачем за первісним позовом не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України виставлення відповідного рахунку на оплату виконаних робіт з розбирання лічильників загалом на суму 6894,80 грн., а тому строк виконання відповідачем за первісним позовом зобов’язання по оплаті виконаних робіт в силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 –не настав і підстави для стягнення з ПП «Полімет» 6894,80 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт з розбирання лічильників –відсутні.

З огляду на викладене, позовна вимога позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення заборгованості в сумі 6894,80 грн. по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 за виконані роботи з розбирання лічильників задоволенню не підлягає.

Також, розглянувши вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 9054,68 грн. заборгованості за виконані роботи по виготовленню контейнерів/бункерів, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до банківських виписок по особовому рахунку Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35, ПП «Полімет»було перераховано на користь рахунку Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 загалом 54460,92 грн. з призначенням платежу «Оплата за бункери згідно рахунку».

Відповідно до наказу Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 на відпуск готових виробів № 193 від 30.04.2008, було погоджено відпуск продукції «Виготовлення бункера грузопід’ємністю 1500 кг»у кількості 20 шт., вартість одиниці –2646,483 грн. (без ПДВ), а загалом на суму 63515,60 грн. (з ПДВ) на користь ПП «Полімет»через Погрібняк К.А. за довіреністю ЯПГ № 741570 від 19.05.2008.

Відповідно до довіреності ЯПГ № 741570 від 19.05.2008, виданої ПП «Полімет»на ім’я заступника директора Погрібняка К.А., на зворотньому її аркуші зазначено, що вказану особу уповноважено на отримання від Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 бункери у кількості 20 штук.

Відповідно до накладної б/н від 19.05.2008, належним чином засвідчена копія якої надана ПП «Полімет», Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 було передано, а ПП «Полімет»прийнято бункери металеві у кількості 4 шт. загалом на суму 12703,10 грн., що підтверджується підписами представників сторін та їх печатками на зазначеній накладній, у графі зазначеної накладної «Замовлення»зазначено «Договір ДГ- 40» (15.03.2007).

06.10.2008 ПП «Полімет»на адресу Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 було направлено письмову претензію №207 про виконання зобов’язання по поставці оплачених металевих бункерів в кількості 17 штук, як оплачені в сумі 54460,92 грн., або повернення перерахованих коштів в сумі 54460,92 грн., яка була отримана Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 20.10.2008, про що свідчить вхідний штамп відповідача за зустрічним позовом на зазначеній претензії.

У відповідь на претензію ПП «Полімет»№ 207 від 06.10.2008, Підприємство Білоцерківської виправної колонії № 35 листом від 23.10.2009 № 5502 повідомило ПП «Полімет»про те, що підстави для повернення коштів в сумі 54460,92 грн. –відсутні, оскільки Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 свої зобов’язання виконано.

Позивач за первісним позовом посилався на те, що ним було поставлено відповідачу за первісним позовом бункери металеві у кількості 20 шт. загалом на суму 63515,60 грн., що на думку позивача за первісним позовом підтверджується наказом на відпуск готових виробів № 193 від 30.04.2008, які відповідачем за первісним позовом було отримано у кількості 20 шт. на загальну суму 63515,60 грн., що на думку позивача за первісним позовом підтверджується довіреністю ЯПГ № 741570 від 19.05.2008, а оскільки ПП «Полімет»було перераховано лише 54460,92 грн. з призначенням платежу «Оплата за бункери згідно рахунку», заборгованість і складає 9054,68 грн., яка заявлена позивачем за первісним позовом до стягнення по первісному позову.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом не заперечував того, що ним було отримано від позивача за первісним позовом лише 4 металевих бункери загалом на суму 12703,10 грн., що підтверджується накладною б/н від 19.05.2008 і враховуючи те, що ним було перераховано загалом 54460,92 грн. з призначенням платежу «Оплата за бункери згідно рахунку», а тому підстави для стягнення заборгованості в сумі 9054,68 грн. –відсутні.

Також, в матеріалах справи наявний наданий позивачем за первісним позовом Акт звірки взаєморозрахунків між Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 та ПП «Полімет»станом на 01.03.2009, відповідно до якого сальдо на користь позивача за первісним позовом визначено в сумі 15948,88 грн. Суд, дослідивши Акт звірки взаєморозрахунків між Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 та ПП «Полімет»станом на 01.03.2009, встановив, що його підписано в односторонньому порядку лише представником Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 та посвідчено його печаткою, а ПП «Полімет»зазначений Акт не підписано та печаткою підприємства не посвідчено, а тому зазначений Акт не приймається судом як належний доказ наявності у ПП «Полімет»заборгованості перед Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 в сумі 15948,88 грн. До того ж, Акт звірки є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють свої розрахунки, а наявність чи відсутність заборгованості має підтверджуватись первинними документами.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно статті 238 Цивільного кодексу України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що оскільки відповідачем за первісним позовом було перераховано на користь позивача за первісним позовом загалом 54460,92 грн. з призначенням платежу «Оплата за бункери згідно рахунку», а позивачем за первісним позовом станом на момент вирішення спору не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем за первісним позовом було отримано металеві бункери саме у кількості 20 штук загалом на суму 63515,60 грн. (з ПДВ), оскільки довіреність ЯПГ № 741570 від 19.05.2008, виданої ПП «Полімет»на ім’я заступника директора Погрібняка К.А. відповідно до ст.ст. 238, 244 Цивільного кодексу України не підтверджує його фактичне вчинення, а лише уповноважує особу на його вчинення, як не є таким документом і наказ Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 на відпуск готових виробів № 193 від 30.04.2008.

До того ж, суд враховує і ту обставину, що відповідач за первісним позовом не заперечував того, що ним було отримано від позивача за первісним позовом лише 4 металевих бункери загалом на суму 12703,10 грн., а тому підстави для стягнення з ПП «Полімет» 9054,68 грн. заборгованості за виконані роботи по виготовленню контейнерів/бункерів –у суду відсутні і вимоги позивача за первісним позовом в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки у відповідача за первісним позовом не настав строк виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт по Договору підряду № 157-1/06/179 від 21.11.2006 в сумі 6894,80 грн., як і відсутня заборгованість в сумі 9054,68 грн. за виконані роботи по виготовленню контейнерів/бункерів, відповідно, і підстави для нарахування 2551,82 грн. пені та 1377,98 грн. процентів –відсутні, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в цій частині також задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, вимоги Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Також, розглянувши зустрічний позов ПП «Полімет»до Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 про стягнення 41757,82 грн. грошових коштів, які були перераховані відповідачу за зустрічним позовом для виконання останнім замовлення позивача за зустрічним позовом на виготовлення металевих бункерів у кількості 17 шт., які ним виготовлені не були, та 64524,10 грн. вартості неотриманого ПП «Полімет»металобрухту за розібрані електричні лічильники по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем за первісним позовом було перераховано на користь відповідача за зустрічним позовом загалом 54460,92 грн. з призначенням платежу «Оплата за бункери згідно рахунку», що підтверджується відповідними банківськими виписками наявними у матеріалах справи.

ПП «Полімет»не заперечувалось того, що ним було отримано від позивача за первісним позовом лише 4 металевих бункери загалом на суму 12703,10 грн., належних та допустимих в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів виготовлення та передання металевих бункерів на суму заявлену ПП «Полімет»за зустрічним позовом до стягнення, а саме 41757,82 грн. –суду станом на момент вирішення спору не надано.

Враховуючи те, що ПП «Полімет»в письмовій претензії №207 від 06.10.2009 було заявлено вимогу про виконання зобов’язання по поставці оплачених металевих бункерів в кількості 17 штук, як оплачені в сумі 54460,92 грн., або повернення перерахованих коштів в сумі 54460,92 грн., яка була отримана Підприємством Білоцерківської виправної колонії № 35 20.10.2008, про що свідчить вхідний штамп відповідача за зустрічним позовом на зазначеній претензії, відповідно, суд дійшов висновку, що згідно вимог статті 530 Цивільного кодексу України відповідач за зустрічним позовом мав виконати своє зобов’язання у семиденний строк від дня отримання відповідної вимоги позивача за зустрічним позовом, тобто до 27.10.2008.

Але оскільки відповідач за зустрічним позовом поставив позивачу за первісним позовом 4 металеві бункери загалом на суму 12703,10 грн., що позивачем за зустрічним позовом не заперечувалось, а належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів виготовлення та передання металевих бункерів на суму заявлену ПП «Полімет» за зустрічним позовом до стягнення, а саме 41757,82 грн. –суду станом на момент вирішення спору не надано, як не надано і доказів повернення зазначених коштів відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом на підставі виставленої останнім претензії № 207 від 06.10.2009, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості оплаченого, але не поставленого товару в сумі 41757,82 грн.

Також, розглянувши вимогу ПП «Полімет»за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 64524,10 грн. вартості неотриманого металобрухту по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 суд дійшов висновку, що зазначена вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом, умовами Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 сторони погодили, що замовник (ПП «Полімет») доручає, а виконавець (Підприємство Білоцерківської виправної колонії № 35) зобов’язується виконати розборку електричних лічильників, що були у використанні на окремі запчастини на давальницьких умовах (п. 1.1), а замовник зобов’язався прийняти виконану роботу та оплатити її (п. 1.2). В свою чергу, пунктом 2.4 Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 сторони погодили, що виконавець (Підприємство Білоцерківської виправної колонії № 35) несе матеріальну відповідальність у разі неповернення окремих запчастин після розборки лічильників замовника, в розмірі вартості цих запчастин.

Відповідно до частин 1, 3 Господарського кодексу України ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни –граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах –також за рішенням суб’єкта господарювання.

Ціна –це сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об'єкт оцінки від продавця до покупця, також грошове відображення вартості товару.

П. 1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, ціни на частини електролічильників не є державними фіксованими або регульованими цінами, а тому мають визначатися за згодою сторін договору, але сторонами Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 не було погоджено вартості запчастин у випадку наявності підстав матеріальної відповідальність у разі неповернення окремих запчастин після розборки лічильників замовника.

Позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування розрахунку та підстав стягнення 64524,10 грн. вартості неотриманого металобрухту по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 було надано лист Приватного підприємства «Профільні системи», яке має ліцензію Міністерства промислової політики України № 377162 на здійснення діяльності з заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів, яке повідомило про заготівельну вартість металобрухту за найнижчими показниками якості металобрухту станом на 22.05.2009, а саме: латуні –15500,00 грн. за тону, міді –22500,00 грн. – за тону, алюмінію –6450,00 грн. за тону, заліза –950,00 грн. за тону.

Але зазначений лист Приватного підприємства «Профільні системи» не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо вартості неотриманого позивачем за зустрічним позовом металобрухту по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006, оскільки по-перше, зазначене підприємство має ліцензію здійснення діяльності з заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів, а не на визначення фактичної вартості металобрухту, по-друге, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставину справи щодо залежності кількості вмісту відповідних металів у лічильниках, які були передані відповідачу за зустрічним позовом, але не повернуті останнім, як не доведено і обставину щодо кількості розібраних лічильників, і можливість наявності відповідних металів заявленої до стягнення їх вартості в сумі 64524,10 грн. у переданих відповідачу за зустрічним позовом лічильниках, а по-третє, позивачем за зустрічним позовом жодних клопотань або заяв щодо встановлення вартості неотриманого металобрухту по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 в сумі 64524,10 грн. особою, яка має ліцензію на здійснення досліджень щодо встановлення вартості товарів, і встановлення чого потребує спеціальних знань –станом на момент вирішення спору не заявлялось.

Таким чином, вимога ПП «Полімет»за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 64524,10 грн. вартості неотриманого металобрухту по Договору № 157-1/06/179 від 21.11.2006 не є законною та обґрунтованою, не була доведена належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, у задоволенні первісного позову суд відмовляє, а зустрічний позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 41757,82 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом покладаються на Підприємство Білоцерківської виправної колонії № 35, а за зустрічним позовом - підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених вимог за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Підприємства Білоцерківської виправної колонії № 35 (код ЄДРПОУ 08680170, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Калініна, 16) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства «Полімет»(код ЄДРПОУ 32912448, місцезнаходження: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 41) суму заборгованості в розмірі 41757 (сорок одна тисяча сімсот п’ятдесят сім) грн. 82 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –417 (чотириста сімнадцять) грн. 58 коп. та витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 122 (сто двадцять дві) грн. 78 коп.

4.          В іншій частині зустрічного позову –відмовити.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р.Станік

           Дата підписання рішення –01.12.2009