Рішення № 6906713, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/277 23.11.09 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 265062,89 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Рогульська Ю.С.(довіреність № б/н від 25.06.2009 р.)

Від відповідача: не з‘явилися

Від третьої особи: не з‘явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 265062,89 грн. заборгованості за договором № 00250 від 01.01.2008 р. на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 230489,47 грн. та суму штрафу у розмірі 34573,42 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа) надало відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами не виконав в повному обсязі та не здійснив оплату виставлених позивачем у відповідності до умов договору рахунків. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/277, призначено справу до розгляду на 28.09.2009 р. о 12:50 год. та залучено до участі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2009 р. подав усне клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2009 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 14.09.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009 р., на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 р. о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2009 р. подав для залучення до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків від 16.10.2009 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 88804, 77 грн.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2009 р. з'явився, відзив на позовну заяву на виконання вимог ухвал суду від 14.09.2009 р. та від 28.09.2009 р. не подав і не надіслав. Проте, усно представник відповідача проти позову заперечував з огляду на здійснення ним часткових розрахунків з позивачем, на підтвердження чого подав для залучення до матеріалів справи відповідні платіжні доручення.

В судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 02.11.2009 р. о 09:20 год.

Представник позивача в судове засідання 02.11.2009 р. не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2009 р. подав усне клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р., на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.11.2009 р. о 11:10 год.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р. відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/277 продовжено на один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009 р. подав Уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі № 39/277 від 26.10.2009 р., відповідно до яких просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 29328,02 грн., в частині штрафу у розмірі 34573,42 грн. позовні вимоги залишив без змін. На підтвердження суми основного боргу у розмірі 29328,02 грн. позивач подав Довідку про стан розрахунків ТОВ «Хайтеч Едвертайсмент»перед КП «Київреклама»по рахункам –фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. станом на 26 жовтня 2009 р.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, фактично викладене позивачем в Уточненнях до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі № 39/277 від 26.10.2009 р., прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 63901,44 грн., з яких: 29328,02 грн. –основний борг, 34573, 42 грн. –штраф.

Представники відповідача у судове засідання 23.11.2009 р. та третьої особи у судові засідання 28.09.2009 р., 19.10.2009 р., 02.11.2009 р. та 23.11.2009 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз‘яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/277 від 14.09.2009 р., від 28.09.2009 р., від 02.11.2009 р. направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а третій особі - за адресою, зазначеною у договорі № 00250 від 01.01.2008 р., що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/277 відповідач та третя особа були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки відповідача та третьої особи в судове засідання 23.11.2009 р. суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача та третьої особи в судовому засіданні 23.11.2009 р. від останніх до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов’язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача та третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача у судовому засіданні також надав усні пояснення, відповідно до яких позов підтримав повністю.

В судовому засіданні, призначеному 23.11.2009 р. за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки письмовий відзив на позовну відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», визначеним як Підприємство (позивачем), Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначеним як Робочий орган (третьою особою), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент», визначеним як Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідачем), укладено Договір № 00250 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або уповноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого Робочий орган (третя особа) надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (надалі –РЗ) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами (надалі –дозвіл), а Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) використовує надане місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення об‘єктів зовнішньої реклами у м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Згідно умов договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ встановлюється виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коєффіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючи коєффіцієнтів. Базова плата вказується в Додаткових угодах до Договору (п. 4.1).

Пунктом 3.6.15 Договору було встановлено обов’язок Розповсюджувача зовнішньої реклами (відповідача) отримувати у Підприємства (позивача) рахунок на оплату права за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами не пізніше 15-го числа поточного місяця.

На підставі п. 3.6.14 Договору Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) зобов’язався своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства (позивача) плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у порядку та в розмірах, передбачених розділом 4 Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору, розрахунки за ним здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства (позивача).

Між сторонами було підписані додаткові угоди до Договору № ТК/0004 від 01.01.2008 р., № ТК/0005 від 01.02.2008 р., № 7 від 05.11.2008 р., № 7 від 11.11.2008 р. та № 9 від 02.03.2009 р. (копії останніх знаходяться в матеріалах справи), відповідно до яких Робочий орган (третя особа) згідно п. 2.1. Договору надав розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) в тимчасове користування місця для розміщення об‘єктів зовнішньої реклами за адресами, зазначеними у додаткових угодах до Договору (п. 1 наведених додаткових угод до Договору) та було встановлено відповідну базову місячну плату з урахуванням ПДВ (п. 1 додаткових угод до Договору № ТК/0004 від 01.01.2008 р., № ТК/0005 від 01.02.2008 р. та п. 2.1 додаткових угод до Договору № 7 від 05.11.2008 р., № 7 від 11.11.2008 р. та № 9 від 02.03.2009 р.).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності,- на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Позивач на виконання умов договору № 00250 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або уповноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 01.01.2008 р. виставив відповідачу наступні рахунки –фактури на загальну суму 230489,47 грн. (згідно переліку, наведеному у абз. 6 стор. 1 –абз. 1 стор. 2 позовної заяви): №№ КП-09/113905 від 20.01.2009, КП-09/116799 від 20.02.2009.2009, КП-09/117368 від 13.03.2009, КП-09/117369 від 13.03.2009, КП-09/117370 від 13.03.2009, Кориг. №131648 (117370) від 15.07.2009, КП-09/117371 від 13.03.2009, КП-09/117372 від 13.03.2009, КП-09/118122 від 16.03.2009, КП-09/118123 від 16.03.2009, КП-09/120771 від 09.04.2009, КП-09/120772 від 09.04.2009, Кориг. №126591 (120772) від 26.05.2009, КП-09/120773 від 09.04.2009, КП-09/120774 від 09.04.2009, КП-09/120775 від 09.04.2009, Кориг. №131649 (120775) від 15.07.2009, КП-09/120776 від 09.04.2009, КП-09/120777 від 09.04.2009, КП-09/122450 від 17.04.2009, КП-09/123859від 12.05.2009, КП-09/123860 від 12.05.2009, КП-09/123861 від 12.05.2009, КП-09/123862 від 12.05.2009, КП-09/123863 від 12.05.2009, КП-09/123864 від 12.05.2009, Кориг. №131650 (123864) від 15.07.2009, КП-09/123865 від 12.05.2009, КП-09/125559 від 18.05.2009, КП-09/127679 від 10.06.2009, КП-09/127680 від 10.06.2009, КП-09/127681 від 10.06.2009, КП-09/127682 від 10.06.2009, КП-09/127683 від 10.06.2009, КП-09/127684 від 10.06.2009, КП-09/127685 від 10.06.2009 (копії рахунків –фактур знаходяться в матеріалах справи).

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг у сумі 230489,47 грн. (основний борг) було виконано відповідачем частково, що підтверджується Довідкою про стан розрахунків ТОВ «Хайтеч Едвертайсмент»перед КП «Київреклама»по рахункам –фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. станом на 26 жовтня 2009 р., доданою позивачем до його Уточнень до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі № 39/277 від 26.10.2009 р., а також платіжними дорученнями, залученими відповідачем до матеріалів справи в судовому засіданні 19.10.2009 р. (довідка та платіжні доручення знаходяться в матеріалах справи). З наведених довідки та платіжних доручень вбачається, що станом на 26.10.2009 р. основний борг відповідача перед позивачем за спірним договором становить 29328,02 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг (№ 00250 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або уповноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 01.01.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обовЧязки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав послуги - право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 00250 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або уповноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 01.01.2008 р. становить 29328,02 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 29328,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми штрафу в розмірі 34573,42 грн. на підставі п. 7.5 Договору.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Відповідно до п.7.5 Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення ЗР, що складає більше 1 (одного) місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) сплачує штраф в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків простроченої суми.

Враховуючи, що прострочення відповідачем виконання зобов’язання стосовно внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення ЗР за спірним договором складає більше одного місяця, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 15 відсотків від суми основного боргу за Договором у розмірі 34573,42 грн. (230489,47 грн., основний борг за Договором станом на час звернення позивача з позовом до суду (станом на 04.09.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду про отримання позовної заяви) * 15% = 34573,42 грн., штраф на підставі п. 7.5 Договору).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання 23.11.2009 р. не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

Відповідно до положення пункту 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258), повернення коштів, внесених для оплати вищевказаних витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

А тому, сплачене позивачем державне мито, а рівно і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині зменшення ним на 201161,45 грн. вимог щодо стягнення основного боргу, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають (230489,47 грн., сума основного боргу за Договором станом на час звернення позивача з позовом до суду –29328,02 грн., сума основного боргу за Договором відповідно до поданих позивачем Уточнень до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі № 39/277 від 26.10.2009 р. = 201161,45 грн.).

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 639,03 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 56,89 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 509, 525, 526, 549, 611, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, 69, 75, 77, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент»(01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 38/40-А; ідентифікаційний код № 34355861, рахунок № 26009250901 в АКБ «Інтеграл», МФО 320735), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код № 26199714; рахунок № 26009010843601 в ЗАТ «Альфа –Банк», МФО 300346) 29328,02 грн. (двадцять дев»ять тисяч триста двадцять вісім гривень 02 коп.) основного боргу, 34 573,42 грн. (тридцять чотири тисячі п»ятсот сімдесят три гривні 42 коп.) штрафу, 639,03 грн. (шістсот тридцять дев»ять гривень 03 коп.) держмита та 56,89 грн. (п»ятдесят шість гривень 89 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.11.2009 р.