Рішення № 6906609, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/309 23.11.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна» про стягнення 419272,57 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: . Биков Д.М. (довіреність № 6 від 20.10.2009 року)

Від відповідача: не зявилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»(відповідача) про стягнення 419272,57 грн. заборгованості за Договором поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/309 та призначено справу до розгляду на 19.10.2009 р.

Представники сторін в судове засідання 19.10.2009 р. не з»явились, документи на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2009 р. не подали та не надіслали, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.11.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2009 р. заявив усне клопотання про залучення документів, витребуваних ухвалою суду від 01.10.2009 р., до матеріалів справи. Зокрема, залучив до матеріалів справи витяги з ЄДРПОУ № 13-5744 від 21.10.2009 р. щодо відповідача та № 01-05/1-238 від 10.06.2009 р. щодо позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.11.2009 р.

13.11.2009 р. позивач через відділ діловодства суду подав Заяву про зміну підстав позову (надалі Заява 1), відповідно до якої фактично зменшив позовні вимоги, оскільки з наведеної заяви вбачається, що станом на 12.11.2009 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 365749,56 грн. В той же час, підстава позову (фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача) - Договір поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р. позивачем залишена без змін.

Позивачем до Заяви 1 також додані обґрунтований розрахунок стягуваної суми та фіскальний чек № 4291 від 13.11.2009 р. з описом вкладення у цінний лист на підтвердження виконання позивачем вимог попередніх ухвал суду щодо направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за поштовою адресою відповідача.

Крім того, 13.11.2009 р. через відділ діловодства суду позивач подав Заяву по справі № 39/309 про уточнення позовних вимог ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(надалі Заява 2), відповідно до якої також просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 365749,56 грн. на підставі Договору поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р.

Заява 1 та Заява 2 прийняті в судовому засіданні 23.11.2009 р. до розгляду.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, фактично викладене позивачем в Заяві 1 та Заяві 2, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 365749,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.11.2009 р., не зявився, вимоги ухвал суду від 01.10.2009 р., від 19.10.2009 р. та від 06.11.2009 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа , що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа , за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/309 від 01.10.2009 р., від 19.10.2009 р. та від 06.11.2009 р. були направлені відповідачу за його поштовою адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та безпосередньо відповідачем у Договорі поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р. Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/309 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 19.10.2009 р. та 06.11.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні 23.11.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», визначеним як Постачальник (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна», визначеним як Покупець (відповідач) був укладений Договір поставки № 546/10/07-ПТ (надалі Договір) з Протоколом розбіжностей до Договору поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 року (надалі Протокол розбіжностей).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобовязувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до Замовлень, поставляти Товар, а відповідач в свою чергу зобовязувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати товар та оплачувати його вартість, за цінами вказаними в Специфікації.

Поставка Товару повинна була здійснюватися з метою його оптово-роздрібної реалізації відповідачем через мережу магазинів «О`Кей»(п. 1.2 Договору).

Згідно Договору сторони визначили, що Товар це товар, вказаний у Специфікації; Специфікація додаток до даного договору, в якому зазначається асортимент Товару, що може бути поставлений постачальником та погоджений з покупцем, а також вартість Товару, інше; Замовлення заявка покупця на поставку певної кількості Товару , відповідно до Специфікації, зразок якої наведено в додатку до даного договору; ТТН/ТН - товарно транспортна накладна та/або товарна накладна.

Відповідно до пункту 1.4 Договору сторони домовились, що Товар буде вважатися поставленим покупцю за умови, що сторони, зокрема, підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання Товару покупцем, постачальник поставив Товар покупцю відповідно до умов даного договору.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що ціна Товару з округленнм до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених у Специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного договору (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 5.12.1 Договору постачальник при поставці відповідної партії Товару повинен передати до відділу приймання товарів покупця визначену цим пунктом Договору супровідну документацію, у т.ч. ТТН/ТН, яка не повинна містити ціну Товарів.

Відповідно до п. 5.12.2 Договору за результатами приймання Товарів, протягом одного дня з моменту їх приймання, постачальник складає видаткову накладну та податкову накладну та надсилає їх на поштову адресу покупця, що вказана у п. 17 цього Договору.

Згідно п. 5.12.8 Договору покупець повідомляє постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа покупця, що буде приймати Товар, буде завіряти свій підпис про одержання Товару. За умови надання такого повідомлення, покупець отримує Товар від постачальника без надання останньому довіреності.

Відповідно до п. 6.2 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей) передбачено, що Товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди Товар поставляється, на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту Товарів. Приймання товарів фіксується підписом уповноваженої особи покупця в ТТН/ТН та скріплюється печаткою або штампом покупця. Претензії по кількості та по якості Товару, що постачається пред»являються покупцем виключно під час приймання останнім Товару в пункті поставки.

Сторони погодили, що покупець здійснює оплату Товару протягом 10 днів з моменту поставки Товару, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 12.1, 12.2 договору, договір діє до 31 грудня 2007 р. і у випадку якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік; така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки Товару здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

По матеріалам справи встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу вироби м»ясопродукцію (надалі Товар) на загальну суму 365 749,56 грн., що підтверджується товарними накладними №№ РН-010892 від 18.12.2008 р., РНР-001075 від 11.02.2009 р., РНР-000899 від 05.02.2009 р., РНР-001154 від 13.02.2009 р., РНР-001316 від 19.02.2009 р., РНР 001593 від 06.03.2009 р., РНР-001594 від 06.03.2009 р., РНР-002146 від 27.03.2009 р., РНР-002147 від 27.03.2009 р., РНР-002420 від 06.04.2009 р., видатковими накладними № 1263 від 18.02.2009 р., № 1573 від 05.03.2009 р., № 1574 від 05.03.2009 р. та видатковою накладною № РН-010892 від 18.12.2008 р., а також актами розбіжностей (копії накладних та актів розбіжностей в матеріалах справи). При цьому суд враховує обґрунтований розрахунок суми основного боргу у розмірі 365 749,56 грн., доданий позивачем до Заяви 1 (знаходиться в матеріалах справи).

Факт прийняття Товару відповідачем у відповідності до пункту 5.12.8 Договору та абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (надалі Інструкція) підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, завірених відбитком штампу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»на вищезазначених накладних.

Так, згідно абз. 3 п. 13 Інструкції, при централізовано кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності , якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

З огляду на вищенаведені приписи Інструкції, п. 5.12.8 Договору, позивачем до матеріалів справи залучено повідомлення (без номера та без дати) (за підписом директора/фінансового директора та головного бухгалтера ТОВ «ОЧКЕЙ Україна) про зразок печатки (штампу), якою його матеріально - відповідальні особи буде завіряти на супровідних документах (накладних, актах, ордерах тощо) свій підпис про одержання цінностей (копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

З урахуванням положень п.8.2 Договору строк виконання зобовязань щодо оплати Товару переданого згідно спірних накладних станом на час вирішення спору є таким, що настав (останню поставку Товару позивачем було здійснено 06.04.2009 р.). Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 10 днів (до 16.04.2009 р.) з моменту поставки Товару, а згідно з п. 1.4 Договору Товар буде вважатись поставленим покупцю за умови, що сторони підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання Товару покупцем, постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи; постачальник поставив Товар покупцю відповідно до вимог Договору.

11.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 419272,57 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 6149 від 11.08.2009 р. з описом вкладення у цінний лист.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість по спірним накладним на підставі Договору поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р. у сумі 365 749,56 грн. (основний борг з урахуванням Заяв позивача 1 та 2) відповідач, станом на час подання позивачем позову до суду, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобовязання щодо своєчасної оплати поставленого Товару.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обовязки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 365 749,56 грн. на підставі Договору поставки № 546/10/07-ПТ від 24.10.2007 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

Відповідно до положення пункту 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258), повернення коштів, внесених для оплати вищевказаних витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

А тому, сплачене позивачем державне мито, а рівно і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині зменшення ним на 53523,01 грн. вимог щодо стягнення основного боргу, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають (419272,57 грн., сума основного боргу за Договором станом на час звернення позивача з позовом до суду 365749,56 грн., сума основного боргу за Договором відповідно до поданих позивачем Заяв 1 та 2 = 53523,01 грн.).

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 3657,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205,87 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»(01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 34356884; рахунок № 26004150777200 АКІБ «УКРСІББАНК»м. Харків, МФО 351005), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська область, Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, ідентифікаційний код 30467889; рахунок № 26006262900028 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»у м. Києві, МФО 380537) 365 749,56 грн. (триста шістдесят п»ять тисяч сімсот сорок дев»ять гривень 56 коп.) основного боргу, 3657,50 грн. (три тисячі шістсот п»ятдесят сім гривень 50 коп.) держмита та 205,87 грн. (двісті п»ять гривень 87 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.11.2009 р.