Рішення № 6906423, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/534 28.10.09

За позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

2) Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Управління капітального будівництва»

до товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"

про спонукання до виконання обовязку в натурі та стягнення штрафних санкцій

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратуриРубан Д.В.(прок. Відділу, посв. № 59)

Від позивача-1 Нагаївська Н.В.(дов. Від 10.01.2009)

Від позивача-2Данилов Е.О.(дов. від 23.06.2009)

Від відповідача Івженко С.С.(дов. від 08.01.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про:

1. Зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж”виконати свої договірні зобов'язання в натурі згідно з договором №12 від 17.10.2007 та додатковою угодою до нього №1 від 25.12.2007, а саме збудувати вісім квартир по вул. Ковпака,7 в м. Путивль, Сумської області загальною площею 505,04 кв.м. на суму 1 679 763,04 грн. та передати їх під заселення державному підприємству Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків - Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва”.

2. Стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж”за порушення строків виконання зобов'язання на користь державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва” штрафні санкції в сумі 202 697,18 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2009 порушено провадження у справі №50/534 та призначено до розгляду на 23.07.2009.

В судове засідання 23.07.2009 прибули представники прокуратури, позивачів та відповідача, дали пояснення по справі і подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 16.09.2009.

16.09.2009 розгляд справи не відбувся у зв"язку з хворобою судді.

30.09.2009 в судове засідання прибули представники позивача-2 та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача-1 в судове засідання не зявилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 16.10.2009.

16.10.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву на 28.10.2009 для подання додаткових доказів по справі.

28.10.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивачів, відповідача, дали додаткові пояснення по справі та подали докази.

Представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З метою забезпечення використання капітальних вкладень для забезпечення житлом військовослужбовців Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі позивач 1), державне підприємство «Управління капітального будівництва»(далі позивач 2) 17.10.2007 уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Північспецбудмонтаж» (далі відповідач) договір №12 пайової участі та додаткову угоди до нього №1 від 28.12.2007 (далі договір) щодо будівництва восьми квартир по вул. Ковпака, 7 в м. Путивль Сумської області загальною площею 505,04 кв. м на суму 1 679 763,04 грн.

За пунктами 2.1, 2.2, 2.3 та 4.2 договору позивач 2 зобов'язався здійснити фінансування будівництва квартир шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача грошових коштів в якості попередньої оплати в розмірі 1 679 763,04 грн. Сторони домовилися, що вартість квадратного метру площі квартир, передбачених у додатку №1 до договору та акту попереднього погодження прийому-передачі квартир по договору (додаються), становить 3 326 грн.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що термін закінчення будівництва - II квартал 2008 року.

Як свідчать матеріали справи позивач 2 свої договірні зобов'язання в частині перерахування відповідачу через Державне казначейство України бюджетних коштів в сумі 1 679 763,04 грн. виконав, що підтверджується платіжним дорученням №13 від 29.10.2007 на суму 1 179 509,13 грн. та реєстром платіжних дорученьрозпорядників одержувачів) бюджетних коштів від 12.12.2007 на суму 500 253,91 грн. (в матеріалах справи). Однак як стверджує прокурор, незважаючи на отримання від позивача 2 вказаних бюджетних коштів, відповідач всупереч вимогам ст. 191 ГК України, ст. ст. 526 та 875 ЦК України, пунктів 2.1-2.4, 4.3 договору свої договірні зобов'язання не виконав, передбачені вісім квартир по вул. Ковпака,7 в м. Путивль, Сумської області загальною площею 505,04 кв. м на суму 1 679 763,04 грн. позивачу 2 до 30.06.2008 не передав.

Також позивач-2 стверджує, що на його претензію № 40 від 05.02.2009 (в матеріалах справи) відповідач не відповів та про мотиви порушення зобов'язання не повідомив.

Однак дане твердження замовника будівництва не відповідає фактичним обставинам справи. Матеріали справи свідчать, що відповідач листом №19 від 18.02.2009 просив позивача 2 надати обґрунтований розрахунок суми претензії та акт ревізії ГоловКРУ, оскільки позивач 2 спирався на цей акт, як на доказ порушення його прав. Листом від 30.03.2009 №119 позивач 2 відмовився надати акт ревізії ГоловКРУ і повідомив, що даний акт є конфіденційною інформацією. Відповідач листом №51 від 15.04.2009 (відправлено 23.04.2009) зазначив, що задовольнить заявлені вимоги в разі їх належного обґрунтування та надання відповідних доказів. Копії вказаних листів знаходяться в матеріалах справи.

Також відповідач стверджує, що 27.08.2008 сповістив позивача 2 про готовність будинку та запропонував прийняти квартири та оформити акт приймання-передачі. Вищевказаний лист вих. № 73 від 27.08.2008(копія в матеріалах спарви) було направлено поштою цінним листом з описом вкладення.

Щодо надання доказів відправлення даного листа, то відповідач повідомив, що лист №73 від 27.08.2008 було прийнято поштовим відділенням 03.09. 2008 року, а 16.10.2009, тобто по спливу майже 14 місяців, виникло питання про отримання позивачем 2 вищевказаного листа, то за вимогами чинного законодавства поштове відділення не може надати витребувану інформацію, оскільки відповідно до п. 128. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 заяви в тому числі і про розшук відправленого реєстрованого поштового відправлення не розглядаються в разі сплину 6-місячного строку з дня реєстрації поштового відправлення.

Крім того, згідно з п. 121. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 визначено, що до вручення одержувачу поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом відправник має право за місцем приймання цього поштового відправлення, поштового переказу для пересилання за додаткову плату подати заяву, зокрема, про розшук відправленого ним реєстрованого поштового відправлення.

При цьому заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Також, відповідач зазначив, що ним направлено лист №73 від 27.08.2008 на адресу позивача 2, що значиться в свідоцтві про реєстрацію: 01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55 цінним листом з описом вкладення в цінний лист.

Згідно з інформаційним листом Вищого Господарського Суду України №01-08/208 від 13.04.2009 розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг та інші.

Таким чином, беручи до уваги строки, зазначені в Нормативах та нормативних строках пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 №1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за №1383/14650, позивачу 2 лист №73 від 27.08.2008 було доставлено не пізніше 10 вересня 2008 року (4 дні пересилання рекомендованої кореспонденції без врахування вихідних та святкових днів).

Позивач 2 заперечував факт отримання листа №73 від 27.08.2008 від відповідача, про що подав заяву від 27.10.2009 № 256.

Крім зазначеного, в матеріалах справи знаходиться лист відповідача від 15.09.2009 № 105, в якому відповідач вимагає у позивача 2 погодити проект акту приймання-передачі житлових квартир за адресою: вул. Ковпака, 7 в м. Путивль, Сумської області загальною площею 505,04 кв. м на суму 1 679 829,56 грн. та надсилає відповідний акт позивачу 2.

З листа відповідача № 108 від 25.09.2009 вбачається, що лист від 15.09.2009 № 105 повернувся на адресу відповідача, у звязку з чим відповідач повторно направив його позивачу2 26.09.2009.

У відповідь на лист № 108 від 25.09.2009 позивач 2 у листі № 239 від 30.09.2009 зазначив про помилки в наданому акті приймання-передачі житлових квартир та пропонував провести спільну зустріч в період з 02.10.2009 по 12.10.2009, однак як свідчать матеріали справи лист № 239 від 30.09.2009 був відправлений позивачем 2 лише 08.10.2009, про що свідчить відбиток поштового штемпеля. Суд приходить до висновку, що даний факт свідчить про неможливість проведення спільної зустрічі позивача 2 та відповідача в період з 02.10.2009 по 12.10.2009 та про небажання позивача 2 приймати квартири від відповідача з метою стягнення з останнього штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ).

У статтях 638 та 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

Кредитор(позивач 2) не довів суду належним чином факт наявності у його діях бажання прийняти у боржника(відповідача) квартири, - навпаки відповідач подав суду докази, які свідчать про зумисне затягування позивачем 2 виконання свого обовязку за договором в частині прийняття збудованих квартир.

У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій статті 221 Господарського кодексу України, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

В даному випадку на момент звернення прокурора з даним позовом до суду існувало прострочення кредитора(позивача 2), а тому зобовязання відповідача не могло бути виконано внаслідок прострочення позивача 2, що в силу статті 220 Господарського кодексу України звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають частковому задоволенню в частині виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в натурі згідно з договором №12 від 17.10.2007 і додатковою угодою до нього №1 від 25.12.2007 та передати квартири під заселення позивачу 2.

В частині позовних вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій суд відмовляє, оскільки матеріали справи свідчать, що позивач 2 ухилявся від прийняття житлових квартир від відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь державного бюджету України стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” (код ЄДРПОУ 32660138, юр. адреса: вул. Борова, 14а, м. Київ, 02088; пошт. адреса: вул. М.Коцюбинського, 2, оф. 23, м. Київ, 01030; р/р 2600101020093 в АКБ «Правекс-Банк»м. Київ, МФО 321983) виконати свої договірні зобов'язання в натурі згідно з договором №12 від 17.10.2007 та додатковою угодою до нього №1 від 25.12.2007, а саме збудувати вісім квартир по вул. Ковпака,7 в м. Путивль, Сумської області загальною площею 505,04 кв.м. на суму 1 679 763,04 грн. та передати їх під заселення державному підприємству Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків - Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва”( юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-а; фактична адреса: 01035, м. Київ, вул. Жилянська, 97; р/р 260013011051 в АК Промінвестбанк (ЗАТ) м. Київ, МФО 300012, Код ЄДРПОУ25276329 ІПН 252763226128 Свідоцтво №38434133 ).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” (код ЄДРПОУ 32660138, юр. адреса: вул. Борова, 14а, м. Київ, 02088; пошт. адреса: вул. М.Коцюбинського, 2, оф. 23, м. Київ, 01030; р/р 2600101020093 в АКБ «Правекс-Банк»м. Київ, МФО 321983) в дохід державного бюджету України 85(вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 59(пятдесят девять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 01.12.2009