Рішення № 6906410, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/391 25.11.09 За позовом           Закритого акціонерного товариства “Отіс”, м. Київ до          Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна           організація-2», м. Київ

про          стягнення 66510,99 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Мацюк В.В. - пред. по довір.

Від відповідача          Файчак В.І. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 66510,99 грн. заборгованості за Договором № D2 4M 4002 від 01.09.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов’язань та умов розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.11.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву та повністю визнав заборгованість, пояснюючи невиконання умов Договору тяжким фінансовим становищем. Не можливість забезпечити належне та в повному обсязі надання житлово-комунальних послуг пояснює значними витратами , відсутністю бюджетних коштів та дотацій міського бюджету .

Одночасно представник відповідача просив суд розстрочити виконання рішення на 18 місяців рівними частинами.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню та визнав за доцільне розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Договору № D2 4M 4002 від 01.09.2008р. (який 27.02.2009р. був переукладений) на повне технічне обслуговування ліфтів, що укладений між сторонами, відповідач як замовник, передав, а позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов’язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування.

          Середньомісячна вартість робіт за Договором згідно з п.1.2 Договору складала 56 075 грн. 99 коп., відповідно до Угоди № 1 від 30.12.2008 року до Договору вартість робіт за Договором в місяць стала складати 57 971 грн. 41 коп., а після укладення Договору від 27.02.2009 року середньомісячна вартість робіт складає 49 486 грн. 27 коп.

          В свою чергу, відповідач, відповідно до п. 4.1. Договору зобов'язаний щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводити оплату вартості робіт у відповідності до умов п. 1.2. Договору.

          Позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних робіт: акт № 422М 4002, акт № 424М 4002 за січень 2009 року, акт № 422М 4002, акт № 424М 4002 за лютий 2009 року, акт № 422М 4002, акт №424М 4002 за березень 2009 року, акт № 422М 4002, акт № 424М 4002 за квітень 2009 року, акт № 422М 4002, акт № 424М 4002 за травень 2009 року, акт № 422М 4002, акт №424М 4002 за червень 2009 року, на загальну суму 312 509 грн. 39 коп., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

          Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи. оригінали згаданих Актів були предметом судового дослідження .

          Однак, коштів, які надійшли на рахунок позивача по розщепленню квартирної плати, а саме 245 998 грн. 40 коп., було недостатньо для оплати виконаних робіт, тож різницю, а саме 66 510 грн. 99 коп., відповідач зобов'язаний був покрити за рахунок власних коштів, що ним не було зроблено, тим самим останній порушив умови п. 4.1. Договору.

          Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

          Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повністю визнав позовні вимоги, пояснивши невиконання важким фінансовим становищем. Під час досудового врегулювання спору та на день прийняття рішення відповідач мав змогу ознайомитися з наведеними обліковими даними та розрахунком до позову , проте розрахунок позивача не оспорений.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню по розрахунку позивача .

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Відповідачем було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду та надано докази в підтвердження викладених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні .

Суд обговоривши наведені відповідачем обставини та мотиви визнав клопотання про розстрочку виконання рішення обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню з визначенням терміну розстрочки по червень 2010 року включно.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-2»(03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 56, Код ЄДРПОУ 36114004) на користь Закритого акціонерного товариства “Отіс” (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579,), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –66510 (шістдесят шість тисяч п’ятсот десять) грн. 99 коп., 665 (шістсот шістдесят п’ять) грн. 11 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Розстрочити виконання рішення суду по даній справі на сім місяців, рівними частинами кожного місяця до 30 червня 2010р.включно.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 01 грудня 2009 року.