Рішення № 6906403, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/474 15.10.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс» До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл»

Про звернення стягнення на майнові права шляхом переведення заставленого права

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Трохимчук О.І. (за дов.)

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл»про звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав № 74-47/1-07/06 від 18.10.2007 р., укладеним між відповідачем та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик», шляхом переведення на позивача корпоративних прав у вигляді частки в статутному капіталі фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуфський», яка складає 50% статутного фонду (капіталу) та належить відповідачу з заставною вартістю 1000 грн., а також про звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав № 74-47/1-07/06 від 18.10.2007 р., укладеним між відповідачем та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик», шляхом переведення на позивача корпоративних прав у вигляді частки в статутному капіталі фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський берег», яка складає 50% статутного фонду (капіталу) та належить відповідачу з заставною вартістю 1000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що боржником, незважаючи на те, що строк погашення зобовязань за кредитним договором вже настав, не здійснено повернення кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитом. Оскільки боржником не виконано зобовязання по поверненню кредиту, заставодержатель має право одержати задоволення майнових вимог з вартості заставленого майна.

Нормативно позивач посилається на ст. 19, 20, 23 Закону України «Про заставу», 512-514 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/474 та призначено її розгляд на 14.09.2009 р..

Відповідач на виклик суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 15.10.2009 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, на виклик суду не зявився повторно, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.10.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Хрещатик» (банком) та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Конверсія»(позичальником) був укладений кредитний договір №74-47/1-07 (далі - Кредитний договір),

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у сумі 15000000 грн. терміном до 25.03.2008 р..

Відповідно до п. 1 договору позичальник зобовязується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, які передбачені цим договором, штрафи, пеню та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.4, п. 1.5 договору за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує банку комісійні у розмірі 0,15% від суми кредиту, зазначеної у п. 1.1. цього договору. Позичальник щомісячно сплачує банку комісію за управління кредитом в розмірі 500 грн.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.1.2 Кредитного договору видача кредиту здійснюється при виконанні позичальником певних умов, в тому числі, укладення з банком договорів, що будуть забезпечувати виконання зобовязань за цим договором, зокрема укладення договору застави корпоративних прав ТОВ «Євроойл»в ТОВ «Гурзуфський»та договору застави корпоративних прав ТОВ «Євроойл»в ТОВ «Чорноморський берег».

Згідно з п.3.1. договору виконання зобовязань позичальника за цим договором забезпечується, в тому числі заставою корпоративних прав ТОВ «Євроойл» в ТОВ «Гурзуфський», заставою корпоративних прав ТОВ «Євроойл» в ТОВ «Чорноморський берег».

Відповідно до п. 4.5 договору погашення кредиту здійснюється позичальником в гривнях на рахунок № 2062600019830 в термін до 25.03.2008 р..

Згідно з п. 5.2.9., п. 5.2.10 договору банк має право:

-у випадку невиконання позичальником зобовязань, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна (майнових прав) та іншого майна, яке належить позичальнику або майновим поручителям.

-відступити право вимоги за цим договором третім особам.

01.11.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик»(банком) та ТОВ «Євроойл» (заставодавцем) був укладений договір застави корпоративних прав №74-47/1-07/06 (далі Договір застави), відповідно до якого з метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ «Конверсія», що випливають з кредитного договору, заставодавець передає банку в заставу корпоративні права, зазначені в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору застави предметом за цим договором є:

-належні ТОВ «Євроойл», як учаснику ТОВ «Чорноморський берег», корпоративні права на частку, що становить 50% від розміру статутного капіталу ТОВ «Чорноморський берег», та складає 125000 грн., як такі, що існують на момент укладення цього договору, так і ті, що виникатимуть в подальшому (п. 1.2.1. Договору застави)

-належні ТОВ «Євроойл», як учаснику ТОВ «Гурзуфський», корпоративні права на частку, що становить 50% від розміру статутного капіталу ТОВ «Гурзуфський», та складає 50000 грн., як такі, що існують на моменту укладення цього договору, так і ті, що виникатимуть в подальшому (п. 1.2.2 Договору застави)

Під корпоративними правами сторони розуміють право приймати участь в управлінні товариством, брати участь в розподілі прибутку, отримувати частину прибутку (дивіденди) пропорційно частці засновника (учасника), отримувати інформацію про діяльність товариства, вийти в установленому порядку з товариства, а також отримати частину майна товариства у випадку його ліквідації (пропорційно розміру частки в статутному фонді товариства), а також усі інші права, які передбачені законом та статутами ТОВ «Гурзуфський»та ТОВ «Чорноморський берег».

Відповідно до п. 1.5. Договору сторони за домовленістю оцінюють заставлені корпоративні права, зазначені в п. 1.2.1. Договору застави, в сумі 1000 грн., та заставлені корпоративні права зазначені в п. 1.2.2. Договору застави в сумі 1000 грн. З оцінкою предмета застави сторони згодні.

Згідно з п. 1.6. Договору застави банк має право, у разі невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором, задовольнити свої вимоги за рахунок заставлених корпоративних прав в порядку, передбаченому Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та цим договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору застави банк має право при виникненні передбачених кредитним договором підстав, задовольнити за рахунок заставлених корпоративних прав свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи: відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимоги і зверненням стягнення на заставлені корпоративні права; сплату відсотків за користування кредитними коштами і неустойку; сплату суми кредитної заборгованості; відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобовязань, або порушенням умов цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору застави у випадку невиконання позичальником зобовязань, що випливають з кредитного договору, та (або) невиконання заставодавцем положень цього договору, цим договором заставодавець відступає банку заставлені корпоративні права, у частці, яка є предметом застави за цим договором.

21.12.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Хрещатик»(Банком) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»(цесіонарієм) був укладений договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення права вимоги банк відступає цесіонарію в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, права вимоги, належні Банку, в межах яких цесіонарій стає кредитором за Кредитним договором з урахуванням усіх змін та доповнень до нього.

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором до цесіонера переходять усі права банку у зобовязаннях, які виникли на підставі Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором, зокрема вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обовязків: в строк до 25.03.2008 р. повернути кредитні кошти в сумі фактичної заборгованості боржника за Кредитним договором на момент укладення цього договору; своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 15% річних; своєчасно сплачувати комісії, можливі штрафні санкції (неустойки), передбачені кредитним договором; належним чином виконувати інші зобовязання, встановлені для боржника умовами кредитного договору.

21.12.2007 р. між відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Хрещатик»(Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»(Цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги за договорами застави корпоративних прав (цесії).

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення права вимоги за договорами застави корпоративних прав (цесії) банк відступив цесіонарію права вимоги за договорами застави корпоративних прав, належних банку, в межах яких цесіонарій стає (заставодержателем) кредитором за договорами застави корпоративних прав, зокрема за договором застави корпоративних прав №74-47/1-07/06 від 18.10.2007 р., укладеним між банком та ТОВ «Євроойл».

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги за договорами застави корпоративних прав (цесії), до цесіонарія переходить право (замість банку) в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобовязання за Кредитним договором, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами боржника, у порядку, встановленому вказаними договорами та відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 1.3., 5.3. договору про відступлення права вимоги за договорами застави корпоративних прав (цесії) відступлення прав банку за договорами застави корпоративних прав переходить до цесіонарія в момент нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення.

Договір відступлення права вимоги за договорами застави корпоративних прав (цесії) був нотаріально посвідчений 21.12.2007 р. та зареєстрований за № 5156.

21.12.2007 р. банк направив позичальнику листа № 47-15/7436, яким вимагав від нього дострокового повернення кредиту та відсотків за Кредитним договором, у звязку з наявністю заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами.

Позичальник листом від 21.12.2007 р. повідомив Банк про неможливість виконання зобовязань.

25.12.2007 р. Банк листом № 47-15/7468 повідомив позичальника про укладення з позивачем договорів про відступлення права вимоги.

26.12.2007 р. позивач в листах №26/1, № 26/2, 26/3 повідомив ТОВ «Євроойл», ТОВ «Гурзуфський»та ТОВ «Чорноморський берег»про те, що між ним та банком були укладені договори відступлення права вимоги за Кредитним договором та Договором застави корпоративних прав.

03.01.2008 р. позивач направив позичальнику листа № 0301, в якому вимагав терміново повернути отриманий кредит в повному обсязі та сплатити відсотки за користування ним.

05.01.2008 р. у відповідь на лист № 0301 від 03.10.2008 р. позичальник повідомив про неможливість сплати відсотків та повернення кредиту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскільки позичальник не виконує свої зобовязання за Кредитним договором, він просить звернути стягнення на предмет застави, що є забезпеченням виконання Кредитного договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи визнання Відповідачами позову в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом, і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, між банком та позичальником був укладений Кредитний договір, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у сумі 15000000 грн. терміном до 25.03.2008 р..

Кредитним договором передбачено, що позичальник зобовязаний сплатити банку відсотки за користування кредитом, комісії, штрафи, пеню та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Крім того, кредитним договором передбачено його забезпечення.

При цьому, відповідно до п. 5.2.9. Кредитного договору, банк має право у випадку невиконання позичальником зобовязань, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна (майнових прав) та іншого майна, яке належить позичальнику або майновим поручителям.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 576, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Оскільки відповідно до умови Договору застави корпоративних прав відповідач є заставодавцем за Кредитним договором, кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставлених корпоративних прав в повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок укладення між відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Хрещатик»та товариством з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»договорів про відступлення права вимоги, позивач набув права кредитора за Кредитним договором та Договором застави

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було повідомлено про перехід від банку до позивача прав за кредитним договором та договорами застави корпоративних прав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 589, ст. 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позичальник не виконав вимогу про виконання зобовязання, позивач, як новий кредитор набув право звернення стягнення на предмет застави корпоративні права, якими забезпечено зобовязання за Кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене виникнення в нього права на частки ТОВ «Євроойл» у ТОВ «Гурзуфський»та у ТОВ «Чорноморський берег» внаслідок невиконання ТОВ «Конверсія»зобовязань за кредитним договором № 74-47/1-07 від 18.10.2007 р..

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав № 74-47/1-07/06 від 01.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»та відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Хрещатик», шляхом переведення на товариство з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»(04123, м. Київ, вул. Світлицького, 33 літ. А, код 32072694) корпоративних прав у вигляді частки в статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Гурзуфський»(АРК, м. Білогорськ, вул. Чабан-Заде, 2А, код 32777873), яка складає 50% статутного фонду (капіталу) та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(03148, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код 32977332) із заставною вартістю 1000 грн.

Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави корпоративних прав № 74-47/1-07/06 від 01.11.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»та відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Хрещатик», шляхом переведення на товариство з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»(04123, м. Київ, вул. Світлицького, 33 літ. А, код 32072694) корпоративних прав у вигляді частки в статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський берег»(м. Севастополь, вул. Лоцманська, 7, кв. 47, код 33117657), яка складає 50% статутного фонду (капіталу) та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(03148, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код 32977332) із заставною вартістю 1000 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл» (03148, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код 32977332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехно-Плюс»(04123, м. Київ, вул. Світлицького, 33 літ. А, код 32072694) державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,5 грн.

СуддяС.А. Ковтун

Рішення підписано 27.11.2009 р.