Ухвала суду № 69063456, 21.09.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" вересня 2017 р. Справа № 806/5233/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представників апелянта та 3-ї особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюка Олександра Володимировича, 3-я особа - Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" про скасування реєстраційних дій та записів, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом заборони внесення будь-яких відомостей, рішень та записів про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" та заборони будь-яким органам, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності використовувати відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" як достовірні.

На обгрунтування доводів викладених в клопотанні заявник зазначав, що внаслідок протизаконних дій державних реєстраторів стосовно внесення неправдивих відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі", було порушено законні права, свободи та інтереси позивача та призвело до зміни додаткової інформації безпідставно та незаконно, за відсутності належних та достатніх документів та відомостей. У зв'язку з цим, просив задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, з метою недопущення в майбутньому повторного внесення неправдивих відомостей стосовно Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 ОСОБА_8 про вжиття заходів забезпечення позову по даній справі відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, представником позивача до суду подана апеляційна скарга в якій, з підстав неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи просив скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову - про задоволення клопотання про забезпечення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників апелянта та 3-ї особи, розглянувши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні заявленого клопотання суд першої інстанції виходив з того, що позивач суду не навів обставин, що є достатніми для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів, при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117,118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник позивача посилається на ті ж обставини які були викладені в тексті заявленого клопотання, яким, судом першої інстанції надана оцінка. Апелянт як в клопотанні так і в апеляційній скарзі не надає доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем (його представником) до суду не надано.

При цьому, суд першої інстанції вірно виходив з того, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних записів може бути виявлена судом тільки після з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, заявник просить заборонити будь-яким органам, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності використовувати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Закритого акціонерного товариства "Житомирській ласощі" як достовірні, не обґрунтовуючи, в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у разі відмови у такій забороні.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами представника третьої особи, що при незадоволенні заявленого клопотання, про забезпечення позову, права апелянта порушені не будуть тоді як в разі задоволення клопотання будуть порушенні їх корпоративні права та можливі права при здійсненні ними господарської діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявником, як позивачем в суді першої інстанції так і апелянтом в апеляційному суді, не наведено обставин достатніх для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" вересня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,01024

3- відповідачу/відповідачам: Департамент реєстрації Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014

4 -Державний реєстратор Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександр Володимирович вул.Мукачівська, 6,м.Берегово,Берегівський район, Закарпатська область,90202

5-третій особі: Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" - вул. Покровська, 67,м.Житомир,10003

6 - представнику позивача: ОСОБА_8 - АДРЕСА_2