Рішення № 6905694, 26.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/5 26.06.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Подільської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" до Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" провизнання права власності

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаДомащук Ю.А. –представник

від відповідача не з’явились В судовому засіданні 26.06.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Відкрите акціонерне товариств Комерційний банк "Хрещатик" в особі Подільської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" (далі - відповідач) про визнання права власності за позивачем на нежиле приміщення № 112 загальною площею 90,37кв.м., яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 9, корпус 6.

В подальшому представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Хрещатик" власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва (створення майна), а саме: нежилого приміщення № 112 загальною площею 90,37 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 9, корпус 6, орієнтація - південний захід.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором про пайову участь у будівництві житлового будинку, проте відповідач не приймає ніяких зобов’язальних рішень щодо передачі проінвестованого та оплаченого приміщення у власність позивача. Тому позивач, посилаючись на ч.ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, вважає, що він є власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва спірного нежилого приміщення.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

27.12.2005 між Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" в особі Подільської філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" було укладено Договір № 27-12-05-Тр про пайову участь у будівництві житлового будинку (далі - Договір).

Предметом цього Договору є участь в пайовій участі сторонами будівництва житлового будинку № 6, що входить до житлового комплексу з шести будинків, розташованого у 2-му мікрорайоні житлового масиву Троєщина Деснянського району міста Києва.

Відповідно до наведеної у п. 2.1 Договору характеристики часткою приміщення позивача є нежитлове приміщення № 112 площею 90,37 кв.м. на першому поверсі будинку №6, орієнтація –південний захід.

Згідно з п. 1.3 Договору позивач приймає пайову участь у будівництві об’єкта шляхом внесення грошових коштів –пайового внеску своєї частки, з подальшим отриманням її у свою власність.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору позивач зобов’язався проводити фінансування своєї частки приміщення відповідно до умов даного Договору.

У відповідності з п. 3.1 Договору загальна сума пайової частки позивача становить 684552,76 грн. з ПДВ.

Позивач здійснює оплату суми пайової частки впродовж 5 банківських днів з моменту підписання Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно меморіального ордеру № 7 від 04.01.2006 позивачем було перераховано відповідачу суму коштів у розмірі 684552,76 грн. в якості оплати пайової участі у будівництві житлового будинку згідно Договору № 27-12-05-Тр від 27.12.2005.

Таким чином, позивач здійснив фінансування будівництва нежитлового приміщення №112, загальною площею 90,37 кв.м. на першому поверсі будинку № 6 за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору відповідач зобов’язаний здійснювати будівництво об’єкта в якості забудовника у відповідності з плановим строком завершення робіт (ІІІ квартал 2006 року), забезпечувати технагляд на будівництві та якість будівельних робіт.

Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації "Про присвоєння поштової адреси" № 880 від 15.06.2007 об’єкту будівництва присвоєно поштову адресу –м. Київ, проспект Генерала Ватутіна № 9, корпус 6.

Як свідчать матеріали справи, станом на момент розгляду справи будівництво будинку не завершене, об’єкт будівництва в експлуатацію не зданий.

Доказів на підтвердження погодження сторонами продовження строків будівництва та внесення відповідних змін до Договору сторонами суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 529 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оскільки строки будівництва та введення об’єкта в експлуатацію минули, а відповідач не здійснює дій для завершення будівництва та введення в експлуатацію, у позивача на даний час відсутні правовстановлюючі документи, які б прямо підтверджували його право власності на спірне приміщення. Зазначене створює ситуацію, за якої треті особи можуть заперечувати право власності позивача на спірний об’єкт, що унеможливлює використання позивачем своїх повноважень власника, а саме повноважень щодо розпорядження належним йому майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Договором передбачено, що позивач отримує у власність частку об’єкту будівництва після сплати пайового внеску своєї частки та вводу об’єкта в експлуатацію.

Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили, що останній приймав участь в оплаті об’єкта будівництва та виконуваних на будівництві робіт.

Зобов’язання сторін, що виникають у зв’язку із спорудженням об’єкта будівництва, розподілом об'єкту будівництва визначені Договором про пайову участь у будівництві житлового будинку, положення якого передбачають отримання у власність проінвестованої частки об’єкту будівництва.

Оскільки, будівництво об’єкта не завершено, позивач, як замовник-інвестор, є власником матеріалів, які були використані при будівництві проінвестованої ним частки об’єкту незавершеного будівництва.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо визнання права власності на матеріали, які були використані в процесі будівництва (створення майна), а саме: нежилого приміщення № 112 загальною площею 90,37 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 9, корпус 6, орієнтація - південний захід.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, але, оскільки позивачем таких вимог не заявлено, тому зазначені витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, ідентифікаційний код 19364259) право власності на матеріали, які були використані в процесі будівництва (створення майна), а саме: нежилого приміщення № 112 загальною площею 90,37 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 9, корпус 6, орієнтація - південний захід.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:28.07.2009