Рішення № 6905334, 26.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.09 р.                     Справа № 3/184                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 59420,27 грн., з яких: 58999,99 грн. – борг та 420,28 грн. – 3 % річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Сорока Д.М. – представник

від відповідача: Не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

                                                             Відповідно до статті 69 Господарського

                                                             процесуального кодексу України заступником голови                                                                                 господарського суду Донецької області строк

                                                             розгляду           справи продовжувався на один місяць

                                                             (ухвала від 26.10.2009 р.).

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 59059,41 грн., з яких: 58999,99 грн. – борг та 59,42 грн. – 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 39/СП-09 від 06.07.2009 р. щодо оплати отриманої продукції.

До матеріалів справи позивачем долучені копії наступних документів: договір поставки № 39/СП-09 від 06.07.2009 р., специфікація № 1 додаток до договору, лист № 517/1 від 21.07.2009 р., накладна № 414 від 07.07.2009 р., довіреність № 9 від 07.07.2009 р., податкова накладна № 21 від 07.07.2009 р., картка рахунку з 01.07.09-11.08.09 р., акт звірки за 01.09.09-15.09.09 р.

Позивач декілька раз подавав до суду заяви про зміну розміру позовних вимог № 639 від 17.09.2009 р., № 706 від 09.10.2009 р., № 759 від 23.10.2009 р., та № 798 від 11.11.2009 р., збільшивши таким чином розмір річних проти зазначеного у позовній заяві на 360,86 грн. Також, пред’явив додаткові вимоги та наполягав на стягненні з відповідача індексу інфляції у розмірі 299,99 грн. (у позові заявлені вимоги щодо індексу інфляції були відсутні).

Суд розглянув збільшення позовних вимог та прийняв їх, за винятком вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 299,99 грн., оскільки згідно приписів ст.22 ГПК України та абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду, останні зміни від 30.04.2009 р.) збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, тобто в даному випадку вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 299,99 грн. є додатковою.

З урахуванням викладеного, суд розглядає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 58999,00 грн. та нарахованих 3% річних у розмірі 420,28 грн. (з урахуванням збільшення).

11.11.2009 р. відповідач надав відзив, в якому зазначив, що на даний час ним погашена заборгованість в повному обсязі разом із сумою 3% річних у розмірі 367,53 грн., в підтвердження долучив до матеріалів справи платіжні доручення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

6 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк (Покупець) було укладено договір поставки № 39/СП-09 (далі – Договір) зі специфікацією № 1 до нього.

У відповідності з п. 1.1. Договору „Постачальник” зобов’язується передавати у власність „Покупцю”, а „Покупець” зобов’язується приймати та оплачувати товари.

Найменування, ціни, кількість, поставляє мого товару, а при необхідності – і інші умови та особливості його поставки зазначаються у специфікаціях, які додаються до даного договору та є його невід’ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору умови та строки поставки товару встановлюються за узгодженням сторін по даному договору та зазначаються у доданих до договору специфікаціях.

До матеріалів справи додана специфікація № 1 до Договору, в якій визначено умови поставки: на умовах EXW (Інкотермс-2000 г.) та строк поставки: червень-липень 2009 року.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, факт поставки товару підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 414 від 07.07.2009 р., отримання цього товару відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товару № 9 від 07.07.2009 р.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що „Покупець” оплачує поставлений за даним Договором товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Постачальника”, в порядку, зазначеному у доданих до даного договору специфікаціях.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач в порушення умов Договорів за отриманий товар розрахувався з позивачем лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 58999,99 грн.

          Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач нарахував 3% річних в сумі 420,28 грн. (з урахуванням збільшення на 360,86 грн.), а також збільшив суму позовних вимог на 299,99 грн., що складає індекс інфляції (заяви про зміну розміру позовних вимог № 639 від 17.09.2009 р., № 706 від 09.10.2009 р., № 759 від 23.10.2009 р., та № 798 від 11.11.2009 р.).

11 листопада 2009 року позивач надав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідачем повністю погашено основний борг в сумі 58999,99 грн. та частину нарахованих 3% річних в сумі 367,53 грн., а також повністю відшкодовані витрати по сплаті державного мита в сумі 590,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Станом на 11.11.2009 року непогашеними залишаються частина нарахованих 3% річних у розмірі 52,74 грн. та індекс інфляції у розмірі 299,99 грн.

Факт перерахування вищезазначених сум, а саме: основного боргу у розмірі 58999,99 грн., частини 3% річних у розмірі 367,53 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 590,59 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., підтверджується платіжними дорученнями № 237 від 13.08.2009 р., № 250 від 02.09.2009 р., № 255 від 04.09.2009 р., № 256 від 08.09.2009 р., № 265 від 14.09.2009 р., № 274 від 18.09.2009 р., № 278 від 21.09.2009 р., № 279 від 24.09.2009 р., № 289 від 28.09.2009 р., № 297 від 07.10.2009 р., № 309 від 09.10.2009 р., № 310 від 13.10.2009 р., № 315 від 23.10.2009 р., № 318 від 27.10.2009 р., № 324 від 04.11.2009 р., № 326 від 06.11.2009 р., № 327 від 10.11.2009 р., № 328 від 10.11.2009 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 58999,99 грн. та 3% річних в сумі 367,53 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 52,74 грн., позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

          В частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 299,99 грн. слід відмовити, оскільки ці вимоги є додатковими, в розумінні статті 22 ГПК України та абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду, останні зміни від 30.04.2009 р.).

Витрати по сплаті державного мита в сумі 590,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивач повідомив, що ці суми відповідачем йому відшкодовані.

Приймаючи до уваги, що позивач до прийняття рішення по справі збільшив розмір позовних вимог на суму 3% річних, що складає 360,86 грн., але при цьому згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України не сплатив державне мито у доход державного бюджету України у встановленому порядку та розмірі, тому суд вважає необхідним стягнути з позивача у доход Державного бюджету України державне мито на суму збільшених позовних вимог, що складає 3,60 грн.

          Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 22, 33, 34, 43, 44, 46, 49, 69, п. 11 ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк задовольнити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк 3% річних у розмірі 52,74 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк (вулиця Економічна, 19, м. Донецьк, 83054, код ЄДРПОУ 30101487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк (вулиця Лівобережна, 66, м. Донецьк, 83014, код ЄДРПОУ 31206451) 3% річних в сумі 52,74 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвуглемаш” м. Донецьк (вулиця Лівобережна, 66, м. Донецьк, 83014, код ЄДРПОУ 31206451) у доход державного бюджету України (р/р 31111095700006 банк одержувача: ГУДКУ в Донецькій області, одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,60 грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк індексу інфляції у розмірі 299,99 грн. – відмовити.

В частині стягнення суми боргу у розмірі 58999,99 грн. та 3% річних в сумі 367,53 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблспецпостачзбут” м. Донецьк провадження по справі припинити на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Після пред’явлення суду позивачем доказів сплати державного мита у доход Державного бюджету України в сумі 3,60 грн., ця сума буде стягнута з відповідача.

Суддя                               

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 3 примірники:

1 - до справи

1 – позивачу

1 - відповідачу