Рішення № 6905213, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р.                     Справа № 10/178                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Секлейді О. А. - довіреність;

від відповідача – Анохіна Т. І. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача - обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк;

про стягнення 381381,12грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка з позовом до відповідача - обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 298208,28грн., за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн., інфляційних в сумі 4207,62грн., 3% річних в сумі 3955,59грн. та пені в сумі 29065,70грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №275 від 22.05.2006р. (далі - Договір) та Додаток №4 до нього, рішення господарського суду Донецької області №10/37пд від 10.07.2008р., акти прийому-передачі електричної енергії за березень-квітень 2009р., рахунки №275 за березень-квітень 2009р., розрахунок суми позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві №юр/3223 від 28.10.2009р позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі у сумі 298208,28грн. та реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн. визнав; проти позову в частині стягнення інфляційних в сумі 4207,62грн., 3% річних в сумі 3955,59грн. та пені в сумі 29065,70грн. - заперечував з посиланням на тяжкий фінансовий стан, але розрахунок визнав вірним.

Крім того, відповідач надав клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись при цьому на те, що продукції підприємства є суспільно необхідною для споживачів та тяжкий фінансовий стан.

Позивач у судовому засіданні та запереченнях від 17.11.2009р. проти зменшення розміру пені категорично запресував посилаючись на тяжкий фінансовий стан.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” був укладений Договір, згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 30.03.2009р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 „Порядок розрахунків” та №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7 Додатку №4 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі за березень-квітень 2009р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №275 за березень та квітень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати 30.03.2009р. та 28.04.2009р. відповідно, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому. Вказані обставини не заперечувались відповідачем у судовому засіданні.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 7 Додатку №4 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідачем рахунки за березень та квітень 2009р. сплачені у повному обсязі не були, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за березень та квітень 2009р. за активну електроенергію в сумі 298208,28грн. та за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 298208,28грн. та за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 4207,62грн. та 3% річних в сумі 3955,59грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 29065,70грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за активну електроенергію в сумі 298208,28грн. та за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн., який утворився за березень та квітень 2009р.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені суд вважає його вірним та обґрунтованим і вимоги в цієї частин підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланс від 01.10.2009р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2009р.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, розмір суми основного боргу за активну електроенергію в сумі 298208,28грн. та за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн. присудженого до стягнення та період утворення заборгованості, суд вважає за можливе зменшити належну до сплати суму пені до 24705,84грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до відповідача - обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 298208,28грн., за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн., інфляційних в сумі 4207,62грн., 3% річних в сумі 3955,59грн. та пені в сумі 29065,70грн.

2. Зменшити розмір стягуваної пені до 24705,84грн.

3. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 260333011292 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію в сумі 298208,28грн.

4. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005059804400 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 45943,94грн., інфляційні в сумі 4207,62грн., 3% річних в сумі 3955,59грн. та пеню в сумі 24705,84грн.

5. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005059804400 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 3813,81грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 23.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.