Рішення № 6905206, 26.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.09 р.                     Справа № 10/152                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Клименко Ю.В.– довіреність від 11.02.2009р.;

від відповідача – Титова С.С. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” м. Донецьк

до відповідача – відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” м. Донецьк,

про стягнення 119242,02грн., -

                                                            в судовому засіданні оголошувалась перерва

з 25.11.2009 р. до 26.12.2009 р.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” м. Донецьк, з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 243233,67грн., інфляційних в сумі 12053,75грн., 3% річних в сумі 3105,63грн. та пені в сумі 24549,79 грн. за прострочку оплати за договором № 115/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 115/10-09-ЛС від 01.01.2009р. (далі – Договір); акт прийому-передачі паливних карт у користування від 01.01.2009р.; видаткові накладні №1739/2 від 31.01.2009р., №6763/2 від 28.02.2009р., №7129/2 від 31.03.2009р.; акти звіряння взаємних розрахунків, розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов договору.

Позивач 23.11.2009 р. надав уточнення до позовних вимог № 1602 від 18.11.2009р., в якому він просить:

·          стягнути з відповідача заборгованість в сумі 136576,94грн., інфляційні в сумі 5326,49грн., 3% річних в сумі 2043,04грн. та пеню в сумі 15726,93 грн. за договором №173/10-08-ЛС від 01.01.2008р.;

·          стягнути з відповідача заборгованість в сумі 106656,73грн., інфляційні в сумі 1 962,95грн., 3 % річних в сумі 1 233,82 грн. та пеню в сумі 9 388,52 грн. за договором договір № 115/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянув вищевказане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені за прострочення зобов’язань за договором № 115/10-09-ЛС від 01.01.2009 р., а також доповнює свої позовні вимоги та просить стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені за прострочення зобов’язань за договором № 173/10-08-ЛС від 01.01.2008 р., таким чином у даному випадку позивачем одночасно заявлено про зміну підстав та предмету позову, що суперечить нормам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2009 р. та 26.11.2009 р. підтримав розмір суми позовних вимог, заявлений на підставі договору від 01.01.2009 р.

Таким чином, суд розглядає первісні позовні вимоги щодо наявності зобов’язань за договором від 01.01.2009 р., але з урахуванням клопотання від 18.11.2009 р., а саме вимоги щодо стягнення суми основного боргу за договором від 01.01.2009 р. у розмірі 106656,73 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 962,95 грн., 3 % річних в сумі 1 233,82 грн. та пеню в сумі 9 388,52 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2009р. усно повідомив, що визнає уточнену суму основного боргу за договором №115/10-09-ЛС від 01.01.2009р. Крім того не заперечував проти вірності розрахунку 3 % річних, індексу інфляційних та пені за договором №115/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, заслухав його пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити паливо, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити паливо в строки та на умовах, що визначені договором шляхом заправки автомобілів покупця за паливними картками протягом дії договору (Розділ 1 договору).

Відповідно до п. 5.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р., але до повного виконання обов’язків сторонами. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Пунктом 1.10 Договору, паливні картки, що передані покупцеві за актом прийому-передачі паливних карток у користування відповідно о Договору, є власністю продавця.

Згідно п.2.2 Договору, по закінченню кожного календарного місяця на 5-й робочий день, місяця наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну (або акт), в якому вказується точна кількість, асортимент і ціна палива, що передане покупцю за звітний місяць.

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата палива, що відпущене покупцеві, здійснюється покупцем подекадно (за отримане паливо з 01 по 10, з 11 по 20 та з 21 по останнє число календарного місяця) не пізніше 4 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку; остаточний розрахунок за отримане паливо повинен бути здійснений покупцем до 10-го робочого дня, місяця наступного за звітним на підставі даних накладної (акта) з урахуванням платежів, що здійснені протягом звітного місяця.

Згідно наявних в матеріалах справи копій акту прийому-передачі паливних карт у користування від 01.01.2009р. та видаткових накладних №1739/2 від 31.01.2009р., №6763/2 від 28.02.2009р., №7129/2 від 31.03.2009р. позивачем на адресу відповідача було передано 11 паливних карт вартістю 60грн. за картку та палива на загальну суму 243233,67грн., про що свідчать підписи уповноважених осіб на вказаних документах та печатки підприємств.

Вказані документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Як вже встановлено судом, згідно п. 2.6 Договору, оплата палива, що відпущене покупцеві, здійснюється покупцем подекадно (за отримане паливо з 01 по 10, з 11 по 20 та з 21 по останнє число календарного місяця) не пізніше 4 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку; остаточний розрахунок за отримане паливо повинен бути здійснений покупцем до 10-го робочого дня, місяця наступного за звітним на підставі даних накладної (акта) з урахуванням платежів, що здійснені протягом звітного місяця.

Всупереч умовам договору та приписам вищевказаних норм, відповідач не виконав обов’язки покупця та не сплатив повністю вартість отриманого товару, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 106656,73грн.

Факт отримання товару представниками відповідача підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 106656,73грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки, суд пришов до висновку щодо існування боргу, позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції в сумі 1962,95грн. та 3% річних в сумі 1233,82грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 9388,52грн. суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 2.9 Договору сторони встановили, що в разі прострочки виконання зобов’язання по оплаті товару, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його вірним. За таких обставин позов щодо стягнення пені у розмірі 9388,52грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” м. Донецьк, заявлені до відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 106656,73 грн., інфляційних в сумі 1 962,95 грн., 3 % річних в сумі 1 233,82 грн. та пені в сумі 9 388,52 грн. за договором договір № 115/10-09-ЛС від 01.01.2009 р.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1-Б, ЄДРПОУ 19377807) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8, ЄДРПОУ 24316073) заборгованість у розмірі 106656,73 грн., інфляційні в сумі 1 962,95 грн., 3 % річних в сумі 1233,82 грн. та пеню в сумі 9 388,52 грн.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій” (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1-Б, ЄДРПОУ 19377807) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Параллель-М ЛТД” (83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8, ЄДРПОУ 24316073) витрати по сплаті державного мита в сумі 1192,42 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,46 грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступу та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 30.11.2009р.

Суддя                               

Вик.: пом. с. Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.