Рішення № 6905116, 25.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.09 р.                     Справа № 30/151пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13490388)

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Фірма „Вугілляторгобслуговування”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 00182656)

про: виділення об’єкту в натурі із частини майна.

за участю:

представника Позивача – Ципов’язов Д.Г. (за довіреністю №33 від 15.10.2009р.)

представника Відповідача - Кіщенко Н.І. ( за протоколом №1 від 20.04.2006 р.)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 05.11.2009 року по 18.11.2009 року, та з 18.11.2009р. по 25.11.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Мале підприємство – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Вугілляторгобслуговування”, м.Донецьк (далі- Відповідач) про виділення об’єкту „Літ.У-1” в натурі, яке належить Малому підприємству – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” з ідеальної частини майна, яке належить Закритому акціонерному товариству „Фірма „Вугілляторгобслуговування”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається, що без рішення суду про виділення об’єкту в натурі із частини майна, не має можливості присвоїти адресу об’єкту нерухомості, розташованому по вул. Складська, 1.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №1 купівлі-продажу приміщення, розташованого за адресою: 340059, м. Донецьк, вул. Складська, 1 від 02.06.1996 року (а.с.8-10), додаткова угода до договору №1 купівлі-продажу приміщення, розташованого за адресою: 340059, м. Донецьк, вул. Складська, 1 (а.с.11), реєстраційне посвідчення (а.с.12), технічний паспорт (а.с.13-17), рішення Донецької міської ради Виконавчого комітету від 27.09.2009 року №393/1 про надання земельної ділянки малому підприємству-товариству з обмеженою відповідальністю „Торго -Уголь” під розміщення існуючих будівель та споруд у Калінінському районі (а.с.18-19), договір оренди земельної ділянки від 17.10.2000 року (а.с.20-25), план земельної ділянки яка передається в оренду малому підприємству – товариству з обмеженою відповідальністю „Торго-Уголь” по вул. Складскій,1 у Калінінському районі (а.с.26), свідоцтво про державну реєстрацію Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь”, м. Донецьк (а.с.27), лист №39р/29 від 23.07.2009 року який був направлений Позивачем на адресу Голови Калінінської районної у м. Донецьку Ради Кірсановій Т.А., з проханням привласнити окрему поштову адресу (а.с.29), лист від 16.09.2009 року №0/17-3200, який був отриманий Позивачем від Калінінської районної у місті Донецьку Ради Виконавчий комітет (а.с.31), у якому відмовлено присвоїти окрему адресу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.316-320 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

29 жовтня 2009 року представник Позивача через канцелярію суду на виконання ухвали суду надав наступні документи: наказ від 01.07.2005 року №268-лс про призначення на посаду директора Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” Карпова О.М. (а.с.34), протокол №3 загальних зборів Засновників Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” від 30.07.2005 року (а.с.35), витяг з Єдиного державного реєстрами юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” (а.с.36-37), довідку з ЄДРПОУ (а.с.38), статут Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” (а.с.39-40).

На виконання ухвали суду 05 листопада 2009 року представник Відповідача надав правоустановчі документи (а.с.55-69), акт приймання-передачі викупленого нежилого приміщення, розташованого за адресою: 83059, м. Донецьк – 59. вул. Складська, 1 (а.с.70), свідоцтво про державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства „Фірма „ Вугілляторгобслуговування”(а.с.71).

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони до початку судового засідання 05.11.2009р. надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.72). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

25 листопада 2009 року представник Позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

25 листопада 2009 року представник Відповідача у судове засідання з’явився, позовні вимоги визнав, проте письмово викладеної позиції не надав.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 червня 1996 року між Закритим товариством „Фірма „Вугілляторгобслуговування” (далі –Відповідач) і Малим підприємством – товариством з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” (далі –Позивач) був укладений Договір №1 купівлі-продажу приміщення, розташованого за адресою:340059, м.Донецьк, вул.Складська, 1 (а.с.а.с. 8-10).

Відповідно з п.1.1. вказаного Договору, Відповідач зобов’язується передати у власність Позивача приміщення загальною площею 761,8 кв.м., що знаходиться за адресою: 340059, м.Донецьк, вул. Складська, 1.

Право власності на приміщення переходить до Позивача з моменту підписання акту приймання-передачі (п.1.3 Договору №1 від 02.06.1996р.).

17 травня 1999 року сторони підписали Акт приймання-передачі викупленого нежитлового приміщення, розташованого за адресою:83059, м.Донецьк-59, вул.Складська, 1 (а.с.70).

Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу приміщення, розташованого за адресою: 83059, м.Донецьк-59, вул. Складська, 1 між Закритим акціонерним товариством –фірмою „Вугілляторгобслуговування” і Малим підприємством – Товариством з обмеженою відповідальністю „Торго-Уголь” від 06 квітня 2000 року сторони дійшли згоди, що площа технічної майстерні літр У-1, що передається складає 749,8 кв.м. (а.с.11).

Право власності на нерухоме майно, що було придбане згідно договору купівлі-продажу №1 від 02.06.1996р. та додаткової угоди вид 06.04.2000 р. було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Як вбачається з наданого Позивачем витягу з реєстру права власності на нерухоме майно Комунального підприємства бюр технічної інвентарізації м.Донецька від 02.01.2008р. власником об’єкта за літ У (будівля технічної майстерні та складу) площею 733,5 м.кв. є Позивач.

У зв’язку з необхідністю присвоєння окремої поштової адреси на майно, що було придбане, направлені були листи №39р/29 і №39р/35 у виконком Калінінського району. На які сповіщено листом №17-3200 від 16.09.2009 р. про обов’язкове звернення до суду для отримання рішення про виділення об’єкта в натурі з частини майна.

В зв’язку з вищевикладеним Позивач звернувся з розглядуваним позовом та проcить суд винести рішення про виділення об’єкта «Літ. У-1» в натурі, що належить МП ТОВ «Торго-Уголь» з ідеальної частини майна, що належить ЗАТ «Вугилляторгобслуговування».

Відповидач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та на чому наполягає Позивач, сутність цього спору полягає у примусовому виділенні об’єкта «Літ. У-1» в натурі, що належить МП ТОВ «Торго-Уголь» з ідеальної частини майна, що належить ЗАТ «Вугилляторгобслуговування» задля необхідності присвоєння окремої поштової адреси на приміщення, що було придбане відповідно до договору купівлі-продажу від 02.061996р.

Виділ частини майна в натурі регламентується положенням ст.364 Цивільного кодексу України, Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. №55 „Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна”.

Відповідно до ст.364 Цивільного кодексу України на відилення у натурі частки майна має право співвласник майна, щ є у спільній частковій власності. Статтею 355 ЦК України всановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співласників), належать їм на прві спільної власності (спільне майно).

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності виникає на підставах, які не заборонені законом, в тому числі і на підставі правочинів.

На підставі статті 334 Цивільного кодексу України:

- право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Позивачем і Відповідачем був укладеній договір купівлі-продажу №1 від 02 червня 1996 року, Акт приймання-передачі майна підписано сторонами 17 травня 1999 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Позивач є єдиним власником 100% частки нерухомого майна придбаного за договором у Відповідача. Отже, враховуючи відсутність права спільної власності на об’єкт нерухомого майна (технічної майстерні «Літ. У-1»), розташованого за адресою: 83059, м.Донецьк-59, вул. Складська, 1 загальною площею 749,8 м.кв. та фактичної передачі об’єкта нерухомого майна Відповідачем Позивачу, згідно Акту приймання-передачі від 17 травня 1999р., у Позивача відсутнє право на виділення об’єкту, яким він володіє як єдиний власник, не вбачається можливість застосування ст.364 ЦК України та здійснення виділення об’єкта в натурі з ідеальної частині майна Відповідача, що зумовлює встановлення відсутності факту порушення цього права на виділення з боку Відповідача. Будь-яких доказів, що підтверджують порушення прав Позивача з боку Відповідача до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно

Таким чином необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб’єктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відсутність у Позивача суб’єктивного права об’єктивно унеможливлює наявність порушення цього відсутнього права і застосування будь-яких способів судового захисту та зумовлює відмову у задоволені вимог.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Малого підприємство – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь” до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Вугілляторгобслуговування”.

Суд не приймає визнання позову Відповідачем враховуючи положення ст.22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказані дії суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У позові Малого підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю „Торго - Уголь”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13490388) до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Вугілляторгобслуговування”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 00182656) про виділення об’єкту в натурі із частини майна відмовити повністю.

За згодою присутніх представників сторін у судовому засіданні 25.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.11.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя