Рішення № 6904945, 01.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.09 р.                     Справа № 36/229                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді:                                        Н.В.Будко

при секретарі судового засідання:                    В.Г.Гребенніковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріс» м.Краматорськ

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь – металургійний завод» м.Донецьк

відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська-Західна №1” м.Донецьк

про: стягнення 181656грн. 70коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача:                    Зеленський А.В. – директор;

від відповідача-1:          Животов О.А. – по дов.;

від відповідача-2:          не з”явився;

                                                                      З 18.11.09р. по 01.12.09р. у

                                                                      судовому засіданні згідно ст. 77

                                                                      Господарського процесуального

                                                                      кодексу України по справі

                                                                      оголошувалась перерва

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріс» м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь – металургійний завод» м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 181656грн. 70коп., яка складається з основного боргу в сумі 154000грн., суми інфляції – 23672грн. 50коп., 3% річних в сумі 3984грн. 20коп.

          У зв’язку з механічними помилками, допущеними в процесі виписки видаткових накладних №0000015 від 02.09.08р., №РН-0000016 від 08.09.08р. та рахунок-фактур №СФ-02/09 від 02.09.08р., №СФ-30/08 від 08.09.08р., позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав уточнення позовних вимог №32/10-09юр від 19.10.09р., в яких просить суд вважати вищевказані документи в наступній редакції:

1. у видатковій накладній №РН-0000015 від 03.09.08р.: у рядку Отримувач – ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”, у рядку Замовлення – договір №15922дс від 15.04.08р.;

2. у рахунок-фактурі №СФ-02/09 від 02.09.08р.: у рядку Отримувач - ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”, у рядку Платник – ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”.

3. у видатковій накладній №РН-0000016 від 08.09.08р.: у рядку Отримувач – ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”.

4. у рахунок-фактурі №СФ-30/08 від 08.09.08р.: у рядку Отримувач – ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”, у рядку Платних – ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”, у рядку Замовлення – договір №15922дс від 15.04.08р.

          Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнення.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №15922дс від 15.04.08р., додаткові угоди до договору, видаткові накладні, рахунок-фактури, довіреності.

          Відповідач, ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” (далі – відповідач-1) позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач в порушення п.3.2 договору не передав відповідачу рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості, у зв’язку з чим на підставі ст. 221 Господарського кодексу України вважає позивача таким, що прострочив виконання зобов’язання, а відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не здійснив дій, до виконання яких боржник не міг виконати своє зобов’язання, виконання цього зобов’язання може бути відстрочено на час прострочки кредитора. При цьому відповідач зазначив, що продукція була поставлена позивачем згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей на адресу ВАТ „Вугільна компанія „ Красноармійська-Західна №1” та ВАТ „Шахтоуправління „Покровське”, продукція була отримана по обмінним довіреностям у відповідності з вимогами п.4 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96р. В подальшому відповідач зазначив, що надані позивачем видаткові накладні не є належними доказами в підтвердження поставки товару, оскільки видаткові накладні №РН-0000015 від 02.09.08р. та №РН-0000016 від 08.09.08р. містять посилання на інший договір, ніж той, на якому ґрунтуються позовні вимоги, а видаткова накладна №15/08 від 15.08.08р. взагалі не містить посилання на будь-якій договір. Крім того, відповідач посилається на те, що довіреність НБК №058684 від 29.08.08р. не містить підпису особи, якій видана ця довіреність, а товар за цією довіреністю був отриманий за видатковою накладною №РН-0000016 від 08.09.08р.

У зв’язку з тим, що на довіреності НБК№058684 від 29.08.08р. відсутній підпис Іванової С.В., суд ухвалою від 22.10.09р. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України з власної ініціативи залучив до участі у справі іншого відповідача –Відкрите акціонерне товариство “Шахтоуправління “Покровське” для встановлення особи, яка за довіреністю НБК№058684 від 29.08.08р., виписаною на Іванову С.В., отримала товар по видатковій накладній №РН-0000016 від 08.09.08р.

Однак в судове засідання з”явився представник ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська-Західна №1” який пояснив, що ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” було створене на підставі рішення загальних зборів ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська-Західна №1” щодо зміни найменування ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська-Західна №1” на ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” та внесення відповідних змін до статутних документів товариства. Зазначене рішення загальних зборів акціонерів товариства було оскаржене ЗАТ „Джи Пі Ай – Інвест”, і 19.09.08р. господарським судом Донецької області було винесено рішення по справі №32/156пн, яким суд задовольнив позовні вимоги ЗАТ „Джи Пі Ай-Інвест”, визнав недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства, визнав недійсним внесені до статутних документів товариства зміни, та скасував державну реєстрацію ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру про реєстрацію товариства. Зазначене рішення набрало законної сили і таким чином в ЄДРПОУ відсутній запис про реєстрацію ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” і зазначене товариство не існує як юридична особа.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, господарський суд ухвалою від 04.11.09р. з власної ініціативи відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснив заміну неналежного відповідача – ВАТ „Шахтоуправління „Покровське” належним – ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська – Західна №1”, а також зобов”язав забезпечити явку у судове засідання Іванової С.В., на яку була виписана довіреність НБК №058684 від 29.08.08р.

          Відповідач, – ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська – Західна №1” (далі – відповідач-2), надав суду письмові пояснення від 18.11.09р., в яких зазначив, що 29.08.08р. на ім”я експедитора Іванової С.В. було видано довіреність на отримання від відповідача-1 матеріальних цінностей. Дана поставка мала бути здійснена у відповідності з договором №12741дс від 11.12.06р., укладеного з відповідачем-1. 1 та 9 вересня 2008 року на виконання зазначеного договору було отримано скребки СПЦ 230.04Л.80.012 у кількості 49шт., які були завезені до Вугільної компанії представниками позивача.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          15.04.08р. позивач та відповідач-1 уклали договір №15922дс, згідно якого позивач зобов»язався передати, а відповідач-1 прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення.

          Додатковою угодою №1 від 15.04.08р. до договору сторони визначили, що позивач у квітні-червні 2008 року зобов»язується передати, а відповідач-1 прийняти та оплатити цеп скребкову 2П 110.40.00.000 у кількості 3шт. на суму 345600грн. з урахуванням ПДВ, вантажоотримувач – ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».

          В подальшому сторони уклали додаткову угоду №2 від 12.08.08р. до договору, згідно якої позивач у вересні 2008 року зобов»язався передати, а відповідач-1 прийняти та оплатити скребок СПЦ 230.04Л.80.012 в зборі у кількості 50шт. на суму 60000грн., вантажоотримувач- ВАТ «Шахтоуправління «Покровське».

          Крім того, доповненням від 29.12.08р. сторони продовжили строк дії договору до 31.03.09р.

          На виконання умов вищевказаного договору та додаткових угод до нього, позивач передав визначеним у додаткових угодах №1 та №2 до договору вантажоотримувачам продукцію за видатковими накладними №РН-0000015 від 02.09.08р. на суму 30000грн., №РН-0000016 від 08.09.08р. на суму 28800грн., №15/08 від 15.08.08р. на суму 115200грн., а всього на суму 174000грн.

          Факт отримання товару підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреностями НБК №057714 від 12.08.08р., НБК №058684 від 29.08.08р.

Представлені позивачем накладна №РН-0000016 від 08.09.08р. безпосередньо не визначає в якості підстав поставки договір №15922дс від 15.04.08р., проте, в ній міститься посилання на рахунок-фактуру №СФ-30/08 від 08.09.08р., в якому зазначений договір №11166дс від 20.06.06р. В накладній №РН-0000015 від 02.09.08р. також міститься посилання на договір №11166дс.

Однак, як вбачається з письмових уточнень позивача №32/10-09юр від 19.10.09р., посилання на договір №11166дс у вищевказаних документах було зроблено помилково, під час їх виписки на комп’ютері.

          Крім того, позивач надав суду укладений з відповідачем-1 договір №11166дс від 20.06.06р. з якого вбачається, що вантажоотримувачем є відповідач-1, а не ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» та ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», при цьому строк дії даного договору сплинув ще 31.12.07р., тобто на момент спірної поставки продукції правовідносини сторін за цим договором були відсутні. До того ж, згідно наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків від 01.07.08р., заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором №11166дс станом на 30.06.08р. відсутня, взаєморозрахунки завершені.

          Згідно письмових пояснень відповідача-1 від 22.10.09р. будь-яких інших договорів, окрім договору №11166дс та №15922дс, між ним та позивачем не укладалося, а тому відсутність у видатковій накладній №15/08 від 15.08.08р. посилання на будь-який договір не може бути підставою вважати поставку товару за цією накладною позадоговірною.

Також суд звертає увагу на те, що в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, на підставі яких здійснювалась поставка продукції за спірними накладними міститься посилання саме на договір №15922ДС, який є підставою виникнення даного спору.

Наведене дало підстави суду дійти висновку про доведеність позивачем факту передачі товару на суму 174 000грн. саме по договору №15922дс від 15.04.08р., а заперечення відповідача-1 про те, що поставка продукції здійснювалася поза межами даного договору суд вважає такими, що спростовуються матеріалами справи.

          З огляду на вищевикладене суд вважає, що надані позивачем видаткові накладні №РН-0000015 від 02.09.08р. на суму 30000грн., №РН-0000016 від 08.09.08р. на суму 28800грн., №15/08 від 15.08.08р. на суму 115200грн. є належними доказами, які підтверджують поставку позивачем товару на суму 174000грн.

Що стосується тверджень відповідача-1 про відсутність у довіреності НБК №057714 від 12.08.08р. підпису Іванової С.В., то з цього приводу господарський суд зазначає наступне.

          Отримувач продукції по цій довіреності - відповідач-2, у письмових поясненнях від 18.11.09р. зазначив, що 29.08.08р. на ім”я експедитора Іванової С.В. було видано довіреність на отримання від відповідача-1 матеріальних цінностей. Дана поставка мала бути здійснена у відповідності з договором №12741дс від 11.12.06р., укладеного з відповідачем-1. 1 та 9 вересня 2008 року на виконання зазначеного договору було отримано скребки СПЦ 230.04Л.80.012 у кількості 49шт., які були завезені до Вугільної компанії представниками позивача.

          Відповідач-1 надав суду витяг з журналу реєстрації довіреностей, з якого вбачається, що дійсно 29.08.08р. на ім’я Іванової була видана довіреність НБК №058684 для отримання скребків від ТОВ „Атріс” за видатковою накладною №РН-0000016.

          В судовому засіданні 18.11.09р. експедитор Іванова С.В. суду пояснила, що вона не приймала участь у прийманні продукції за видатковою накладною №РН-0000016 від 08.09.08р., однак відповідач-2 факт отримання продукції за цією накладною підтверджує.

За таких підстав, господарський суд вважає, що відсутність в означеній довіреності підпису Іванової, а також те, що не вона отримала від позивача цю продукцію, не спростовує факт поставки позивачем продукції за видатковою накладною №РН-0000016, у зв’язку з чим твердження відповідача-1 в цій частині суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає.

За приписами п.3.1 договору відповідач-1 здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дати його поставки, якщо інше не оговорено у додаткових угодах.

          Згідно банківської виписки від 01.09.08р. у рахунок оплати отриманого товару відповідач оплатив позивачу 20000грн., а товар на суму 154000грн. залишився неоплаченим.

          17.02.09р. сторони уклали доповнення до договору, яким встановили, що оплата поставленого товару на суму 154000грн. буде здійснена відповідачем-1 у березні 2009р. в сумі 54000грн., та в квітні-червні 2009р. в сумі 100000грн.

          Однак у визначені доповненням від 17.12.09р. до договору строки відповідач-1 товар в сумі 154000грн. не оплатив.

          Направлену позивачем претензію про оплату заборгованості в сумі 154000грн. відповідач-1 залишив без відповіді та задоволення.

Доказів погашення боргу в сумі 154000грн. відповідач-1 не представив, у зв»язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов»язання відповідача-1 перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі 154000грн. підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача-1 стосовно того, що позивач в порушення п.3.2 договору не передав відповідачу рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості, у зв’язку з чим на підставі ст. 221 Господарського кодексу України позивач є таким, що прострочив виконання зобов’язання, а відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не здійснив дій, до виконання яких боржник не міг виконати своє зобов’язання, виконання цього зобов’язання може бути відстрочено на час прострочки кредитора, суд вважає юридично неспроможними та до уваги не приймає, оскільки строк виконання відповідачем-1 зобов’язання по оплаті товару чітко встановлений у доповненні від 17.02.09р. до договору, і не пов’язаний з наданням чи ненаданням позивачем передбачених п.3.2 договору документів, які доречи не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем-1 грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляції 23672грн. 50коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р. та 3% річних в сумі 3984грн. 20коп. за період з 01.09.08р. по 27.07.09р., суд вважає його таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства та арифметично невірним через неправильне визначення дня виникнення права вимоги, оскільки доповненням від 17.02.09р. до договору сторони змінили строки оплати та визначили, що оплата обладнання в сумі 154000грн. здійснюється відповідачем-1 у березні 2009р. в розмірі 54000грн. та в квітні червні 2009р. в сумі 100000грн.

З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача-1 суму інфляції 1360грн. 77коп. за період з квітня по червень 2009р. включно (оскільки позивачем визначений граничний строк нарахування інфляційних втрат червень 2009р.) виходячи із розрахунку: (54000грн. х (100,9% х 100,5% х 101,1%) – 54000грн.), та 3% річних за період з 01.04.09р. по 27.07.09р. в сумі 745грн. 64коп. виходячи із розрахунку: ((з 01.04.09р. по 30.06.09р.: 54000грн. х 91 день х 3% / 365) + (з 01.07.09р. по 27.07.09р.: 154000грн. х 27 днів х 3% / 365)).

Враховуючи те, що відповідно до п.3.1 договору, а також п.1 доповнення від 17.12.09р. до договору, обов’язок по оплаті товару покладений на відповідача-1, господарський суд відмовляє у задоволенні позову до відповідача-2.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Атріс” м.Краматорськ до Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська-Західна №1” м.Донецьк, про стягнення 181656грн. 70коп. з урахуванням уточнення.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул. Ткаченко, б.122, р/р26006198028081 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атріс” (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Б.Хмельницького, 7/97, р/р26001053600533 в Краматорській філії КБ „Приватбанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 32737427) основний борг в сумі 154000грн., суму інфляції 1360грн. 77коп., 3% річних в сумі 745грн. 64коп., витрати по оплаті держмита в сумі 1561грн. 06коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 268грн. 54коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          В судовому засіданні 01.12.09р. оголошено повний текст рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя