Рішення № 6904944, 24.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.11.09 р.                     Справа № 23/205-24/320                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мадагаскар 4” м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства ”Гордес-Сап” м. Донецьк

про стягнення 7635, 46 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Мадагаскар 4” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, приватного підприємства ”Гордес-Сап” м. Донецьк, 5746, 79 грн. основного боргу, 829, 87 грн. інфляційних, 687, 73 грн. пені, 119, 95 грн. річних та 114, 93 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 202 від 07.02.2007р. стосовно оплати товару, отриманого ним за накладними, поіменованими у позові, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 5746, 79 грн.

-          нарахування відповідачу на підставі ст.231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і п.4.2. договору від 07.02.2007р. пені в сумі 687, 73 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних в сумі 829, 87 грн. та 3% річних в сумі 119, 95 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі ст.692 ЦК України та п.3.4. договору від 07.02.2007р. 2% за користування чужими грошовими коштами в сумі 114, 93 грн.;

-          ст.ст. 526, 530, 550, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 193, 265, 231 ГК України.

До прийняття рішення по справі позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу надав клопотання № 10/11/09 від 10.11.2009р. про збільшення позовних вимог, в якому додатково просить суд стягнути з відповідача 97, 48 грн. інфляційних, 56, 21 грн. 3% річних, а також 320 грн. витрат на переїзд з м. Києва до м. Донецька та назад, пов’язаних з розглядом справи.

На вимогу суду позивач листом № 17/11/09 від 17.11.2009р. уточнив розрахунки інфляційних та 3% річних, наведені у клопотанні № 10/11/09 від 10.11.2009р., та зазначив, що сума інфляційних складає 80, 46 грн., а сума 3% річних - 55, 73 грн.

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, його представники у засідання суду не з’явились. Процесуальні документи надсилалась відповідачу рекомендованими листами на наступну адресу: пр. Полеглих комунарів, б.7, м. Донецьк. На запит суду Управління державної реєстрації Донецької міської ради повідомило, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є саме та адреса, на яку надсилались процесуальні документи. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 202 від 07.02.2007р. (далі-договір № 202), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язується передати у встановлений договором строк товар у власність покупця (відповідача), а останній - без затримки прийняти товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку та на умовах даного договору. Умовами цього договору також встановлено, що:

- постачальник зобов’язаний передати товар в кількості, якості та асортименті згідно узгодженого сторонами замовлення покупця, яке складається на підставі специфікації, яка є невід’ємною частиною договору (п.1.2. договору);

- передача права власності на товар здійснюється в момент фізичного приймання товару і підписанням уповноваженою особою покупця накладної з відбитком печатки (штампу) останнього (п.2.3. договору);

- оплата кожної партії товару, поставленого згідно видаткових накладних, здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару (п.3.2.2., п.3.2.4. договору);

- у разі прострочення оплати постачальник має право вимагати від покупця оплату товару та сплати 2% від неоплаченої суми за користування грошовими коштами постачальника з дня переходу права власності на неоплачений товар на підставі ч.3 ст.692 ЦК України (п. 3.4. договору);

- у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення , включаючи день оплати (п.4.2. договору);

- договір вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов’язань за даним договором; якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору у письмовій формі не виявить бажання про розірвання договору, строк дії договору продовжується на тих же умовах (п.7.1., п.7.2. договору).

На підставі товарно-транспортних накладних № ВНМ-12275 від 03.10.2008р., № ВНМ- 12396 від 07.10.2008р., № ВНМ-12502 від 08.10.2008р., № ВНМ-12625 від 10.10.2008р., № ВНМ-12803 від 15.10.2008р., № ВНМ-13110 від 22.10.2008р., № ВНМ-13417 від 29.10.2008р., № ВНМ-14132 від 14.11.2008р., № ВНМ-14332 від 19.11.2008р., № ВНМ-14485 від 21.11.2008р. та № ВНМ-14658 від 26.11.2008р., які містили асортимент, кількість та ціну товару, позивач поставив відповідачу товар, який частково оплачений відповідачем. Вказані накладні скріплені відповідними підписами в графі ”Прийняв” та штампом відповідача.

В судовому засіданні 10.11.2009р. представник позивача заявив, що специфікація до договору № 202 від 07.02.2007р. сторонами не укладалась, а товар, вказаний у вищезазначених накладних, відповідач отримував без довіреностей на одержання товарно-матеріально цінностей (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 10.11.2009р.).

За твердженням позивача, заборгованість відповідача за накладними складає суму 5746, 79 грн.

В матеріалах справи міститься копія акту про виявлені розбіжності за кількістю до накладної № ВНМ-13110 від 22.10.2008р., підписаний відповідачем та затверджений керівником позивача, відповідно до якого при прийомці продукції за цією накладною виявлено, що фактична кількість паштету печінкового складає не 3кг, як вказано в накладній, а 2,85кг. Отже, фактично за цією накладною відповідач отримав від позивача товар на суму 741, 31 грн., а не на суму 744, 54 грн.

Таким чином, суд робить висновок, що заборгованість відповідача, за накладними поіменованими у позові, складає суму 5743, 56 грн. На момент винесення рішення по справі доказів оплати зазначеної суми боргу відповідачем не подано, тому суд стягує з останнього на користь позивача 5743, 56 грн. боргу. В решті вимог щодо стягнення суми боргу суд позивачу у позові відмовляє.

На підставі ст.231 ГК України та п. 4.2. договору позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в сумі 687, 73 грн. Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд зазначає наступне: при розрахунку пені не враховано, що у 2008р. загальна кількість днів складала 366 днів; за кожною з накладних невірно визначений початок нарахування пені. У зв’язку з цим вимоги позивача в частині стягнення пені суд задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 686, 72 грн.:

-          за накладною № ВНМ-12275 - за період з 11.10.2008р. по 10.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ- 12396 - за період з 15.10.2008р. по 14.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12502 - за період з 16.10.2008р. по 15.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12625 - за період з 18.10.2008р. по 17.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12803 - за період з 23.10.2008р. по 22.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-13110 - за період з 30.10.2008р. по 29.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-13417 - за період з 06.11.2008р. по 06.05.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14132 - за період з 22.11.2008р. по 22.05.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14332 - за період з 27.11.2008р. по 27.05.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14485 - за період з 29.11.2008р. по 29.05.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14658 - за період з 04.12.2008р. по 03.06.2009р.

В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 910, 33 грн., розрахованих за період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. та 3% річних в сумі 175, 68 грн., розрахованих за періоди, зазначені в додатку до позову № 1, та за період з 15.07.2009р. по 10.11.2009р. (з урахуванням наданих уточнень від 17.11.2009р.). Крім того, позивач вимагає стягнути з відповідача 2% за користування чужими грошовими коштами, передбачених п.3.4. договору, в сумі 114, 93 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.4. договору сторони фактично встановили інший розмір процентів річних, передбачених ст.625 ЦК України, а саме зменшили його до 2%. Оскільки річні є платою за користування чужими грошовими коштами, суд стягує з відповідача на користь позивача 88, 24 грн. річних в розмірі 2 %:

-          за накладною № ВНМ-12275 - за період з 11.10.2008р. по 14.07.2009р.;

-          за накладною № ВНМ- 12396 - за період з 15.10.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12502 - за період з 16.10.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12625 - за період з 18.10.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-12803 - за період з 23.10.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-13110 - за період з 30.10.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-13417 - за період з 06.11.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14132 - за період з 22.11.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14332 - за період з 27.11.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14485 - за період з 29.11.2008р. по 09.04.2009р.;

-          за накладною № ВНМ-14658 - за період з 04.12.2008р. по 09.04.2009р. та за період з 15.07.2009р. по 10.11.2009р. (додатково заявлений позивачем період щодо нарахування річних).

В решті вимог щодо стягнення річних та вимог щодо стягнення 114, 93 грн. 2% за користування чужими грошовими коштами суд позивачу у позові відмовляє - відповідальність, передбачена п.3.4. договору охоплюється відповідальністю, встановленою ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов’язань щодо оплати отриманого товару, суд вважає правомірним нарахування відповідачу інфляційних за період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. в сумі 909, 21 грн. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Позивачем також заявлено до стягнення 320 грн. в якості витрат, пов’язаних з розглядом справи, а саме витрат на переїзд представника позивача з м. Києва до м. Донецька та назад. В підтвердження понесення позивачем зазначених витрат суду надані копії автобусних квитків на проїзд з м. Києва до м. Донецька на суму 160 грн. та в зворотному напрямку на таку ж суму. Отже, для захисту своїх прав у господарському суді Донецької області під час розгляду даної справи позивач був змушений відрядити свого представника до м. Донецька для участі у судовому засіданні 10.11.2009р. по справі № 23/205-24/320, що призвело до понесення позивачем додаткових витрат, пов’язаних з розглядом справи. За таких обставин, відповідно до ст.44 та ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог - в сумі 311, 29 грн.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 536, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з приватного підприємства ”Гордес-Сап” (м. Донецьк, пр. Полеглих комунарів, 7, р/р 26005027242961 в КМФ АКБ ”УСБ” м. Київ, МФО 322012, ЄДРПОУ 25404164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Мадагаскар 4” (м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 11/2, р/р 26003300033613 в АКБ ”Форум” м. Київ, МФО 322948, ЄДРПОУ 33641935) - 5743 грн. 56 коп. боргу, 686 грн. 72 коп. пені, 88 грн. 24 коп. 2% річних, 909 грн. 21 коп. інфляційних, 99 грн. 22 коп. витрат на сплату держмита, 306 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 311 грн. 29 коп. витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя